ТЕМА 2.8. Правове регулювання використання земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення
Індивідуально-консультативна робота
1. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Самостійна робота
1. Правовий режим земель промисловості.
2. Правове регулювання використання земель транспорту.
3. Правовий режим земель зв’язку та енергетичної системи.
4. Правовий режим земель, наданих для потреб оборони та іншого призначення.
Дана тема виноситься виключно на самостійне опрацювання студентів. Відповідно, передбачена індивідуально-консультативна робота по темі та самостійна. Для того, щоб опрацювати дану тему на належному рівні, студенти мають розібратися, яке коло нормативно-правових актів регулює правовідносини у сфері використання земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення. До цих нормативно-правових актів належать: Земельний кодекс України; ЗУ «Про державний матеріальний резерв»; ЗУ «Про мисливське господарство та полювання»; ЗУ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»; ДБН В.2.4.-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування»; Кодекс України про надра; ЗУ «Про транспорт»; Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затв. Наказом МОЗ України від 19.06.1996 №173; ЗУ «Про залізничний транспорт»; Статут залізниць України, затв. ПКМ від 06.04.1998 №457; Наказ Міністерства транспорту України № 411 від 20.12.1996 «Про затвердження Правил технічної експлуатації залізниць України»; Кодекс торговельного мореплавства України; ЗУ «Про автомобільні дороги»; ЗУ «Про трубопровідний транспорт»; Повітряний кодекс України; ЗУ «Про телекомунікації»; ДБН Д.2.2. – 34 – 99 «Споруди зв’язку, телебачення та радіомовлення»; Правила охорони ліній електрозв’язку, що затв. ПКМ від 29.01.1996 №135; ЗУ «Про електроенергетику»; ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів»; ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»; ЗУ «Про використання земель оборони». Студенти повинні навчитися користуватися законодавчою базою, вміти аналізувати її та давати характеристику.
|
|
|
Література: Земельне право [3; 12; 14; 15; 16; 34; 35; 36].
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3. АГРАРНЕ ПРАВО (Т. 3.1. -3.4)
ТЕМА 3.1. Правове становище господарських товариств в АПК
Семінарське заняття
1. Поняття, види, правила створення і діяльності господарських товариств.
2. Ознаки сільськогосподарських акціонерних товариств
3. Права і обов’язки засновників і учасників господарських товариств.
|
|
|
4. Правовий статус найманих працівників.
Самостійна робота
1. Особливості правового статусу найманих працівників у сільськогосподарських акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю.
2. Особливості ліквідації сільськогосподарських акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю.
Дана тема є досить складною, так як вимагає від студентів достатніх знань з господарського права та опрацювання нормативно-правових актів, які стосуються теми: «Правове становище господарських товариств в АПК».
Студентам необхідно ознайомитися з законами України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про фермерське господарство», Господарським кодексом України тощо. Студенти мають ознайомитися з поняттям, видами господарських товариств, з правилами створення і діяльності господарських товариств, опрацювавши для цього ЗУ « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»; ознаками сільськогосподарських акціонерних товариств, правами і обов’язками засновників і учасників господарських товариств. При підготовці до даної теми необхідно розібратися в установчих документах товариств, з їх статутами.
|
|
|
Література: Аграрне право[2; 3; 7; 8; 10; 11; 12; 16; 17; 18; 19].
ТЕМА 3.2. Правовий статус сільськогосподарського кооперативу
Семінарське заняття
1. Порядок створення кооперативу та його державна реєстрація.
2. Види сільськогосподарських кооперативів.
3. Склад майнових фондів кооперативу та їх правовий режим.
4. Порядок реорганізації та ліквідації сільськогосподарських кооперативів.
Самостійна робота
1. Правовий режим майна та землі сільськогосподарського кооперативу.
2. Органи управління та контролю сільськогосподарського кооперативу та їх компетенція.
3. Правові засади реорганізації та ліквідації сільськогосподарських кооперативів.
Міжнародний кооперативний альянс (МКА) у своєму Статуті 1966 року закріпив визначення кооперативу. Згідно з ним будь-яка асоціація осіб або товариств буде визнана кооперативом за умови, якщо вона ставить за мету покращання економічного й соціального становища своїх членів шляхом використання підприємства, заснованого на взаємодопомозі. Законодавчого визначення сільськогосподарського кооперативу не існувало в Україні до 1997 року - до прийняття Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію». При підготовці до даної теми студенти, відповідно, мають опрацювати закон зазначений вище.
|
|
|
Студентам необхідно чітко засвоїти, що сільськогосподарські кооперативи слід класифікувати й систематизувати за окремими ознаками. В основі такої класифікації кооперативів лежить їх розподілення на дві великі групи (типи) - виробничі і споживчі. До виробничих кооперативів належать усі види кооперативів незалежно від сфери діяльності, основна мета яких - отримання доходу (прибутку). У цих кооперативах об'єднується труд і майно їх членів, а всі види виробничо-господарської діяльності виконуються спільно, колективно.
На відміну від них споживчі кооперативи створюються для задоволення споживчих інтересів своїх членів. Поряд з цими основними типами кооперативів (виробничими та споживчими) існують і кооперативи змішаного типу, їх називають по-різному — змішані, проміжні, універсальні, інтегральні, багатопрофільні тощо.
В умовах відродження кооперативного руху в Україні набувають актуальності підстави поділу кооперативів на види за такими ознаками: рід діяльності; предмет діяльності; спосіб утворення; рівень усуспільнення майна; правовий режим земель; функціональна спрямованість; територія діяльності; ступінь включення в господарський обіг; участь у різних фазах суспільного виробництва; підстави об'єднання; підгалузева ознака; конкретно-родова ознака; соціальний склад; сфера діяльності; мета діяльності й об'єкти власності; вид продукції, що виробляється; місце в організаційно-господарській структурі; рівень спеціалізації; джерела забезпечення матеріальними ресурсами тощо. Поділ кооперативів, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства, на види закріплений і в Законі України «Про сільськогосподарську кооперацію». Відповідно до цілей, завдань та характеру діяльності вони поділяються на два види - виробничі й обслуговуючі. У згадуваному Законі закріплено, що сільськогосподарський виробничий кооператив - це «юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва». Таким чином, серед ознак сільськогосподарського виробничого кооперативу можна назвати специфічний вид діяльності — виробництво сільськогосподарської продукції, обов'язкову трудову участь членів у його діяльності, а звідси — й участь у ньому лише фізичних осіб. Студенти повинні вміти давати характеристику типам кооперативів.
При підготовці до самостійної роботи з даної теми студенти повинні чітко засвоїти, що припинення діяльності сільськогосподарських кооперативів здійснюється у формі його реорганізації або ліквідації. Питанням реорганізації і ліквідації сільськогосподарських кооперативів та їх об'єднань присвячені норми розділу XI Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію».
Кооператив може реорганізуватися (шляхом злиття, приєднання, виділення, розподілу, перетворення) в підприємства інших форм господарювання за рішенням загальних зборів (засновників) у порядку, визначеному статутом. З моменту реорганізації кооператив (об'єднання) припиняє свою діяльність. Всі його права та обов'язки переходять до правонаступника чи правонаступників.
Що стосується ліквідації, то кооператив (об'єднання) ліквідується за рішенням: кооператив - загальних зборів членів кооперативу; об'єднання - зборів уповноважених представників кооперативів; суду або господарського суду. Ліквідація кооперативу (об'єднання) здійснюється ліквідаційною комісією, призначеною органом, що прийняв рішення про ліквідацію.
З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління кооперативом (об'єднанням). Ліквідаційна комісія проводить належну підготовку та організаційну роботу, складає ліквідаційний баланс та подає його органу, що прийняв рішення про ліквідацію кооперативу (об'єднання). Повнота і достовірність ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудиторами. Майно кооперативу, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу пропорційно вартості їх паю; майно об'єднання - між членами об'єднання в розмірах і в порядку, передбачених статутом об'єднання.
Ліквідація вважається завершеною, а кооператив (об'єднання) таким, що припинив свою діяльність, з моменту внесення до державного реєстру запису про його ліквідацію.
Література: Аграрне право[5; 6; 7; 8; 11].
Дата добавления: 2021-01-20; просмотров: 103; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!