Психологічні механізми формування особистості
Традиційна виховна практика орієнтується насамперед на використання методів зовнішнього підкріплення (заохочення, покарання).. Основними психологічними механізмами у формуванні особистості при цьому виступають зовнішнє обумовлення, наслідування, ідентифікація. Ці механізми забезпечують оволодіння дитиною соціальними нормами і вимогами в межах між особової взаємодії (правда, вони ж зумовлюють водночас засвоєння і соціально несхвальної та відверто антисоціальної поведінки). Виховний процес у таких умовах носить значною мірою ситуативний характер, він не досить керований.
Згадаємо у цьому зв’язку слова видатного українського психолога Г.С. Костюка: “виховання за своєю суттю – це керівництво індивідуальним становленням людської особистості… виховувати – це проектувати поступове становлення якостей майбутньої особистості і керувати здійсненням накреслених проектів ”.
Зі сказаного випливає, що психологічні механізми формування особистості в процесі виховання мають включати також рефлексивно-вольові процеси, співпереживання, позитивне емоційне оцінювання та ін., тобто механізми, які апелюють насамперед до самосвідомості людини, до її свідомого, творчого ставлення до суспільних норм і цінностей.
Формування особистісних цінностей не зводиться до засвоєнням учнями відповідних етичних знань та способів їх реалізації у соціальній поведінці. Їх осмислення має вестись з позицій усвідомлення вихованцем себе, свого образу “Я” (особистісна рефлексія) у співставленні з певною моральною вимогою чи колізією. Важлива роль тут належить тим емоційним переживанням, які породжуються безпосередньо внутрішньою активністю дитини в процесі розв’язання моральних проблем.
|
|
|
Формування моральної свідомості
Дитина знайомиться з основами людської моралі в процесі задоволення своїх актуалізованих бажань, прагнень, намірів. Деякі з них отримують схвалення, підтримку з боку дорослих, інші ж осуджуються і гальмуються. Поступово в свідомості дитини формується стійке уявлення, що певні моральні вимоги є способом розв’язання тих чи інших конкретних практичних задач. При цьому мається на увазі не лише досягнення дитиною власних цілей, але й встановлення чітко окреслених за змістом взаємин з іншими людьми (дорослими та однолітками).
Характер таких взаємин стає визначальним у конкретному вчинку чи дії підростаючої особистості, що вона і відчуває, попервах сама ще не усвідомлюючи цього. Згодом у дитини формуються поняття “добра і “зла ” як певного способу її реальних взаємин з людьми.
Для періоду дитинства взагалі характерне засвоєння моральних норм (і перетворення останніх у регулятори поведінки та діяльності дитини) через наслідування відповідних дій дорослих. Такий спосіб опанування дитиною основами моралі є природним. Проблема полягає не в тому, щоб відмовитися від нього, а в необхідності більш раннього розвитку у дитини моральної свідомості та самосвідомості.
|
|
|
З педагогічної точки зору – це орієнтація на максимальне усвідомлення (в межах вікових психологічних можливостей) дитиною тих моральних вимог, що їх постійно ставить перед нею життя, орієнтація на природну творчість дитини.
2.3 Проблеми збереження психічного здоров’я особистості
За умов трансформації українського суспільства особливої значущості набувають питання формування людиною нових життєвих стратегій, компетентності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки. Чим потужніший життєвий ресурс людини, чим ширші її соціальні можливості, тим легше їй здолати кризові настрої, оволодіти конструктивно-перетворювальною позицією. Однак на тлі суспільних негараздів, нестабільності повсякденних умов життя та труднощів пристосування до них, формування самодостатньої, цільної та зовнішньо і внутрішньо гармонійної особистості є вельми складним завданням. Сучасний світ через свою складність, динамічність та суперечливість створює різноманітні проблеми для людини і владно вторгається в її особистісний простір. Соціально-технологічний прогрес спричиняє зростання негативного впливу на особистість інформаційних потоків; збільшення повсякденних фізичних та психологічних навантажень; загострення почуття страху, невпевненості, розгубленості та розчарування. Усе це негативно позначається на здоров'ї людини загалом і на психічному здоров'ї зокрема. Ураховуючи те, що людське життя є найвищою суспільною цінністю, перед людством постає ряд важливих завдань, серед яких найважливішим є вирішення проблеми збереження здоров'я людини, причому не тільки фізичного, а й психічного. Державою передбачені певні механізми здійснення права людини на здоров'я. однак, що стосується психічного здоров'я, то воно залишається поза увагою. Слід зазначити, що йдеться не про психічно хворих людей, а про право психічно здорової людини зберегти своє психічне здоров'я у будь-яких умовах життєдіяльності.
|
|
|
Зважаючи на це, сьогодні вітчизняна наука починає успішно інтегруватися у просторі самовдосконалення людини, орієнтуючись на гуманістичні ідеали. Більше того, цей простір , перш за все у філософії та психології, набуває чітко виражених наукових форм. Свідченням цього є порушення руху транс персональної психології, яка включає все цінне у сфері досягнення людиною внутрішньої гармонії та гармонії з оточуючим світом. Збереження фізичного і психічного здоров'я особистості, зокрема підростаючого покоління – одне з найважливіших завдань нашого суспільства і, насамперед, системи освіти
|
|
|
2.4 Поради батькам щодо зняття психологічного напруження у дітей
Пам’ятка батькам обдарованих дітей.
Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.
Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.
Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.
Вчіться та навчайте дітей правильно спілкуватись
Щоб навчитися правильно говорити, треба навчитися читати і слухати.
Читаючи, зосереджено заглиблюйтеся в зміст написаного: намагайтеся побачити, почути, зрозуміти й запам’ятати художні особливості мови, мовні звороти.
Збагаченню словникового запасу допоможе спеціальна робота: заведіть словник для запису нових слів, тренуйтеся в їх вимові та використанні, добирайте до них антоніми та синоніми, вивчайте слова, що використовуються в переносному значенні,
Намагайся не лише запам’ятати мову оратора, а й прийоми її побудови.
Стежте за тим, щоб у розповіді не було слів-паразитів, не використовуйте непотрібних повторів — це збіднює мову.
Стежте за побудовою речень, не вживайте складних конструкцій.
Щодня читайте вголос по 15—20 хв., усвідомте зміст тексту, поміркуйте, де зробити паузу, поставити наголос, якого емоційного відтінку надати мові.
Ні виховній агресії в сім’ї!
Виховуючи дитину, ми частіше використовуємо метод «агресії» і спрямовуємо на дитину потік нищівної енергії з величезним негативним зарядом. Ми зриваємося на дитині, не розуміючи, що цим «заряджаємо» її. А вона, не в змозі розрядитися, як ми з вами, накопичує агресію в собі. І рано чи пізно ця агресія дасться взнаки — дитина хворіє (від легких кольок до серйозних психозів).
Своєю нищівною словесною агресією батьки зазвичай намагаються наївно припинити імпульсивну агресію дитини, не замислюючись над тим, що дитина, коли стане дорослою, апробує такий урок на батьках.
Ще один вид виховної агресії — тілесна: биття, ляпаси.
Будь-яка дія бере реванш протидією. Ляпас колись може відгукнутися насильством, а биття — злочином.
Вихована такими методами дитина дзеркально спрямує потік агресії на своїх дітей. Вона не забуде гніт батьківських емоцій і, сама стане пригнічувати.
Своїми методами виховання ми позбавляємо дитину права на виявлення негативних емоцій, хоча самі їх провокуємо.
Дуже важливо, щоб ми використовували симпатію та усмішку, підтримку, співчуття та навіювали доброту, бо всі негативні емоційні вияви позначаються на психічному стані дитини.
Змініть тактику виховних впливів і полюбіть її, свою дитину. Якою б вона не була. Адже обов’язок батьків — зробити свою дитину щасливою. Тільки батькам під силу прокласти правильний шлях взаємин. Виявіть розуміння й любов, і дитина відплатить вам тим самим — любов’ю та розумінням!
Посміхайтесь!
Пропонуємо розгадати загадку: «Вона немає ціни. Вона збагачує тих, хто її одержує, не збіднюючи тих, хто її дарує. Вона продовжується одну мить, пам’ять же про неї часто зберігається надовго. Немає таких багатих, які могли б прожити без неї, і немає таких бідних, які б не стали багатші її милістю.
Вона створює щастя в домі, атмосферу доброзичливості у справах і служить паролем для друзів.
Разом з цим її не можна купити, випросити, позичити чи вкрасти, бо вона являє собою таку цінність, яка не принесе ніякої користі, якщо тільки не буде йти від чистого серця».
Так що ж це? Звичайно ж, посмішка! Тож поговоримо про посмішку.
Вчинки красномовніші за слова, а посмішка означає: «Ви мені подобаєтесь. Ви робите мене щасливим. Я радий вас бачити». Я кажу про справжню щиру посмішку — посмішку, сповнену сердечної доброти, що йде з глибини душі, посмішку, яка високо цінується в людських стосунках.
Що можна порадити, якщо ви не відчуваєте бажання посміхатись? Спробуйте змусити себе: якщо ви наодинці, наспівуйте якусь веселу пісеньку, згадуйте приємні хвилини вашого життя, коли ви чудово повеселилися у товариша на іменинах, коли ви добре відповідали біля дошки і одержали заслужену п’ятірку, коли вам посміхнулася дівчина, яка вам симпатична, і погодилася піти з вами в кіно. Поводьтеся так, як ніби ви вже щасливі, і це приведе вас до щастя!
Щоразу, коли виходите з дому, наберіть бадьорого вигляду, високо підніміть голову, ніби вона увінчана короною, дихайте на повні груди, «пийте» сонячне світло, вітайте посмішкою ваших друзів. Намагайтеся зосередитися на думці про те, що вам хотілося б здійснити, намалюйте в своїй уяві образ симпатичної і достойної людини, якою вам хотілося б стати. Підтримуваний вашою думкою, він буде щохвилини перетворювати вас саме в таку особистість!
Посміхайтеся! І люди, зігріті вашою посмішкою, будуть тягнутися до вас!
Посміхайтеся! І ваша посмішка створить щастя у вашому домі, атмосферу доброзичливості в спілкуванні.
Тільки ця посмішка має йти від чистого серця, тоді ви станете багатші з її милості. Адже, якщо ви здатні завжди посміхатися життю, життя завжди посміхнеться вам!
Рекомендації батькам щодо виховання дітей
Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона — єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.
Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
Не бійтеся «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.
Обираючи знаряддя виховного впливу, удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.
Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного (бажано, щоб заборон було «небагато — лише найголовніші) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Неухильно дотримуйтесь встановлених вами заборон і дозволів.
Ніколи не давайте дитині особистих негативних оцінювальних суджень: «ти поганий», «ти брехливий», «ти злий». Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати: «Твій вчинок поганий, але ж ти хороший і розумний хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити».
2.5 Ефективні способи навчання
Визначення причини неполадок школи: дефектів сприйняття, уваги, пам'яті, розвідки, відсутність академічних мотивацій.
Причини можуть бути різні: неувага, імпульсивність, гіперактивність, перепади настрою, порушення пам'яті, моторні навички проблем, порушеннями зору, слуху, мовлення, відсутність мотивації вчення.
Оцінки розумового розвитку: аналіз динаміки, когнітивні процеси і здібності.
Оцінка еволюції, когнітивні процеси і здібності учнів повинна проводитися на всіх рівнях освіти, вона є одним з основних завдань школи психологічних послуг, які сприяли вирішенню актуальних проблем освіти.
Роботи з обдарованими дітьми: ідентифікація особистої та інтелектуальної характеристик обдарованих дітей.
Ідентифікація талановитих учнів до багатошарових процедур є досить складною і найбільш важливою, ідентифікує характерні поведінки обдарованих дітей у ранньому віці, щоб допомогти їм вирішити пізніше в житті.
Психологічні експертизи нових педагогічних технологій: рівня розвитку, психологічних і фізичних умов учнів.
При розробці нових педагогічних технологій у навчальних закладах обов'язковою умовою є психологічні експертизи впливу нової технології на рівні розвитку педагогічних, психологічних та фізичних умов учнів.
Аналіз проблем розвитку особистості: конфлікт, агресивності, емоційні проблеми.
Проведено аналіз основних проблем розвитку особистості (складнощі сполучення, емоційних розладів, тривога, гіперактивність, імпульсивність, агресивності і конфлікт і інші).
Аналіз поточної ситуації: фізичного та психологічного стану учнів.
Аналіз поточного психологічного і фізичного стану учнів на практиці дуже часто падає.
Аналіз між особових стосунків: міжособистісних відносин з однолітками у викладанні.
Ефективність процесу освіти у навчальних закладах, особливо в старших класах, залежить від розуміння природи між особових стосунків у навчання учнів та об'єктивну інформацію про відносини між учнями та викладачами.
Усунення конфліктів: конфлікти між учнями і викладачами.
Конфлікти між учнями та викладачами є постійною проблемою навчальних закладів, що призводить до зниження ефективності підготовки. Розуміння психологічних характеристик учня і вчителя, можна зробити рекомендації для вирішення конфлікту.
Аналіз батько-дитина-відносини.
Відносини впливають на здатність навчання та поведінку учнів у школі. Школа надає психологічний аналіз відносинам батьків і дітей і пропонує конкретні рекомендації для їх нормалізації.
Розвиток учнів: уваги, пам'яті, мислення.
Розвиток когнітивних процесів є необхідним в будь-якому віці, але оптимально у шкільному віці, періоду розвитку.
Оптимізація психічної продуктивності: вправи і рекомендації.
Тренажер надає повний комфорт на основі науки, ефективне відновлення, методи і вправи для підвищення витривалості, психічну роботу, щоб поліпшити здатність до навчання і підвищення ефективності.
Профілактика негативних чинників, які працюють на вашому комп'ютері: запобігання бачення, головні болі, болі в області шиї м'язів, і т. д.
Тривала комп'ютерна діяльність потребує охорони здоров'я. Щоб уникнути несприятливих наслідків роботи з комп'ютерами - спеціальний стимулятор - комфорт.
Психологічний аналіз науково-педагогічних працівників: діагностика між особових стосунків, атмосфера.
Психологічний клімату в педагогічних колективах визначає відносини, настрій, самопочуття, задоволення спільної роботи. Психологічний аналіз може бути проведений за допомогою методів в середовищі колективу
Учень, як головний герой навчального процесу.
Ефективність спрямована на підготовку, навчання і розвиток усіх учнів, беручи до уваги їх індивідуальні особливості, лікування кожної дитини, як унікальне обмеження. Психодіагностичні дослідження допомоги, щоб оптимізувати ці завдання.
Розвиток освіти потребує фізичної активності учнів.
Освіта вирішує проблеми викладання та сприяння розвитку охорони здоров'я та заохочення, а також балансування навчального навантаження учнів і методів навчання та індивідуальність учнів, за допомогою технології навчання.
Аналіз результатів досліджень: статистичного аналізу психологічні експерименту.
Статистичний аналіз стану дослідження необхідний і обов'язковий школі психологічній службі - працювати правильно. Без статистичного аналізу не можливо робити висновки за результатами тестування колективів.
Висновки
Однією з найголовніших умов збереження психічного здоров'я школярів є дотримання науково обґрунтованих психогігієнічних норм організації навчання школярів з урахуванням індивідуальних норм навантаження, здатність витримувати навчальне навантаження, не тільки зберігаючи стан повного душевного, тілесного та соціального добробуту, а й збільшуючи при цьому якість власного психічного здоров'я, а також принципів гуманізації освіти. Ці принципи передбачають застосування особистісних орієнтованих технологій навчання, ставлення до учнів як до рівноправних партнерів у спільній діяльності, виявлення поваги і любові до них, створення сприятливих умов для активності учнів.
Отже, головною умовою збереження психічного здоров'я школярів є така
організація навчально-виховного процесу, яка сприяє розвиткові особистості школяра.
Визначення причини неполадок школи: дефектів сприйняття, уваги, пам'яті, відсутність академічних мотивації.
Оцінки розумового розвитку: аналіз динаміки когнітивних процесів і здібностей.
Роботи з обдарованими дітьми: ідентифікація особистої та інтелектуальна характеристика обдарованих дітей.
Психологічні експертизи нових педагогічних технологій: рівня розвитку, психологічних і фізичних умов учнів.
Аналіз проблем розвитку особистості: конфлікт, агресивність, емоційні проблеми.
Аналіз поточної ситуації: фізичного та психологічного стану учнів.
Психологічний паспорт учня: для ефективного навчання, зміцнення здоров'я та розвитку учнів.
Аналіз між особових стосунків: міжособистісних відносин з однолітками і учнями у викладанні.
Усунення конфліктів: конфлікти між учнями і викладачами.
Аналіз - батьки – дитина - відносини: психологічні аналізи – батьки – дитина - відносини.
Учнівський когнітивний розвиток: увага, пам'ять, мислення.
Оптимізація психічної продуктивності: вправи і рекомендації.
Профілактика негативних чинників, які працюють на вашому комп'ютері: запобігання бачення, головні болі, болі в області шиї м'язів, і т. д.
Психологічний аналіз науково-педагогічних працівників: діагностика між особових стосунків, атмосфера.
Учень, як головний герой навчального процесу.
Розвиток освіти: увага, зменшення заторів, фізична активність учнів.
Аналіз результатів досліджень: статистичного аналізу психологічної діяльності колективу.
Дата добавления: 2020-11-27; просмотров: 94; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!