Поняття туристичної подорожі, її ознаки



Класифікувати види туризму можна за різними ознаками, до найважливіших з яких належать: мста туризму, часові, територіальні характеристики, індивідуальні запити та фінансові можливості клієнтів.

Туристичні подорожі проводяться у формі вихідного дня, багатоденних подорожей (в час відпусток і канікул) навчально-тренувальних зборів і туринських екскурсій.

Походи вихідного дня ставлять мету: активного відпочинку, знайомство з природою і життям свого району. Вони покликані залучати до туризму широкі верстви населення. Походи вихідного дня організовують також для тренування багатоденних подорожей і туристських змагань.

У багатоденних подорожах, туристських екскурсіях і навчально-тренувальних зборах виконуються крім названого пошукові, дослідницькі і інші суспільно корисні завдання господарських, наукових і інших організацій, готується туристські кадри (керівники походів, інструктори туристичних баз, таборів, клубів), підвищується кваліфікація туристичного активу.

Подорожі будь-якої тривалості і складності можуть проводитись з метою активного і пізнавального відпочинку.

По територіальній ознаці подорожі діляться на місцеві і далекі, по характеру організації - на планові (по турпутівках) і самодіяльні.

Подорожі по путівках проводяться по визначених наперед вивчених і описаних, а часто і промаркірованих маршрутах, туристи в дорозі забезпечуються нічлігом, харчуванням, місцевим транспортом, послугами екскурсоводів провідників. Як правило, туристи початківці здійснюють свої перші подорожі по планових маршрутах, де організовані у групи під керівництвом інструкторів, набувають перший туристичний досвід.

Найбільш повно завданням туризму відповідають самодіяльні подорожі. Вони організовуються радами колективу, клубами туристів, при чому туристи самі вибирають і розробляють маршрути, самі обслуговують себе в дорозі.

В залежності від способу пересування, подорожі ділять на пішохідні, гірські, водні (на гребних або моторних човнах), лижні, велосипедні, комбіновані, а також автомобільні і мотоциклетні.

Туристичні групи, що проходять по дорогам загального користування, територія заповідників і ін. з обмеженим доступом, зобов'язані діяти у відповідності з вимогами, що визначають порядок користування цими шляхами і знаходження на даних територіях, а також примати міри, направленні на охорону природи, пасток історії культури.

У порядку зростаючої складності самодіяльні турпоходи і подорожі діляться на походи вихідного дня, багатоденні некатегорійні і на маршрутах І, ІІ, ІІІ, ІV і V категорій складностей.

Категорія складності визначається кількістю і характером природних перешкод, які туристам приходиться самостійно долати в походах, протяжністю і трудністю походів, а також іншими факторами, специфічними для даного виду туризму.

 

 

Правові основи турагентської діяльності

Турагент, здійснюючи діяльність на підставі договору доручення, отримує як дохід від своєї діяльності комісійну винагороду, яку одразу залишає собі. Кошти, сплачені туристами за турпродукт, за вирахуванням комісійної винагороди є для турагента транзитними.

За характером здійснюваних операцій турагент - це роздрібний продавець. Класичний турагент не створює своїх власних туристичних продуктів, а займається їх перепродажем. Він реалізує послуги кінцевим споживачам - туристам для їхнього особистого використання.

Турагенти виконують дві головні функції.

- надання інформаційних послуг;

- збут туристичних послуг.

Ринок турагентів відзначається великою кількістю учасників торгових операцій і являє собою приклад гострої конкурентної боротьби.

ТУРАГЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ – посередницька діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницька діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку (юридичні особи та фізичні особи - підприємці).

 

17.11.2010 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності» № 2608-VI від 19.10.2010, яким скасовано ліцензування турагентської діяльності.

Відповідно до п.30 ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягає лише туроператорська діяльність, турагентська діяльність ліцензуванню не підлягає. Суб’єкти господарювання, які раніше отримали ліцензії на турагентську діяльність можуть працювати як по ліцензіям, так і без них.

При здійсненні турагентської діяльності турагенти повинні керуватись вимогами Закону України «Про туризм», в тому числі ст.16 вказаного закону щодо наявності у турагента банківської гарантії.

Контрольні функції щодо дотримання турагентами вимог чинного законодавства покладені на відповідні контролюючі органи. У разі порушень свої прав споживач туристичних послуг або суб’єкт туристичної діяльності може звернутись до управління з питань захисту прав споживачів або до суду.

 


Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 149; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!