Особливості та принципи ціноутворення в туризмі.
Політика ціноутворення в туризмі визначається різними факторами, тому перелік методів,що використовуються, є дуже великим. Розглянемо ті, які частіше всього використовуються.
Витрати-плюс. Його суть полягає у додаванні на витрати деякого відсотка з метою отримання прибутку після покриття витрат на створення продукту і його представлена на ринку. Метод відносно легкий, але має недоліки, особливо в сфері готельного бізнесу через постійні високі витрати. Метод не враховує попит і ціни, які пропонують на ринку конкуренти.
Норма рентабельності. Метод пов»язаний з фінансовим аналізом і визначає на скільки туристична фірма діє для повернення вкладених інвестицій. Метод керується рівнем прибутку, який генерується капіталом, що інвестували. Але не враховує деякі фактори, які впливають на ціноутворення.
Зворотне ціноутворення. Метод заснований на ринковій ціні товару та плановому прибутку. За допомогою цього методу компанії намагаються досягти прибуток за рахунок зниження витратних компонентів прибутку, одночасно регулюючи якість і різноманітність послуг. Для того щоб не втратити клієнтів компанії проводять ретельні дослідження потреб туристів, приймаючи в увагу конкуренцію на ринку.
Дискримінаційне ціноутворення. Метод враховує ринковий попит, пропонує зміну цін в залежності від часу, місця, виду продукції або об’єму продаж. Тур фірми практикують сегментацію ринку і пропонують різні ціни для різних сегментів в залежності від готовності і можливості платити цю ціну. Ціни дискримінують за місцем.
|
|
|
Види основних фондів у готельному господарстві.
Основні фонди (ОФ) готелів - та частина засобів праці, що багаторазово бере участь у виробничо-експлуатаційному процесі, повністю чи частково зберігає свою натуральну форму, переносить свою вартість на послуги частинами у міру спрацювання й відшкодовує її в процесі реалізації послуг. Відповідно до діючого обліку, до основних фондів відносяться засоби праці, термін служби яких сягає понад 1 рік і які коштують понад 100 мінімальних розмірів оплати праці. Відповідно до типової класифікації, основні фонди за ознакою участі у виробничо-експлуатаційному процесі поділяються на дві економічні групи: виробничі та невиробничі основні фонди.
До виробничих основних фондів належать засоби праці, які або використовуються у виробничо-експлуатаційному процесі, або сприяють його здійсненню (будівлі готелів, обладнання). Виробничі основні фонди створюють матеріальні умови для надання готельних послуг. До невиробничих відносять фонди, які служать для задоволення побутових і соціально-культурних потреб працівників (житловий фонд, будівлі культурно-побутових установ, навчальних закладів та ін.).
|
|
|
Залежно від функціонального призначення та натурально-речових ознак основні фонди поділяються на види:- будівлі; - споруди; - передавальні пристрої; - машини та обладнання; - автотранспортні засоби; - житло; - інструменти; - меблі, виробничий і господарський інвентар вартістю одиниці понад 15 мінімальних заробітних плат і з терміном служби понад рік.
Будівлі та споруди займають найбільшу частку в складі основних фондів готельного господарства.Будівлі поділяються на основні та допоміжні. Основними будівлями вважаються готелі в комплексі та окремо розташовані спальні корпуси, ресторани, спортивні комплекси з басейном, кінотеатри тощо. До допоміжних будівель належать котельні, пральні, склади, овочесховища, гаражі та інші окремо розташовані будівлі, що знаходяться на балансі готельного підприємства.
До споруд у готельних підприємствах та в їхніх допоміжних господарствах відносять: ^ водопідйомні станції, ^ артезіанські свердловини прісної та мінеральної води; ^ резервуари для мазуту, бензину та інших мастил; ^ басейни, включаючи їх фундамент, підігрівальний пристрій та арматуру; ^ берегозміцнювальні споруди, підпірні стіни, фонтани, каналізаційні споруди та інші комунальні споруди; ^ спортивні майданчики, тенісні корти, веслувальні, човнові станції, атракціони; > стежки паркові, пам'ятки, скульптури, огорожі тощо; ^ дороги з усіма допоміжними пристроями та знаками.
|
|
|
До передавальних пристроїв належать: передавачі електричної та теплової енергії, механічної енергії від двигунів до працюючих машин, трансмісії, трубопроводи тощо; трубопроводи для опалення, водопостачання, каналізації готельних та інших корпусів; радіо- та телефонні мережі; мережі зовнішнього освітлення території.
Машини та обладнання - це силові машини та обладнання до них, генератори, що виробляють теплову й електричну енергію; трансформатори; газові генератори, парові котли, електродвигуни; обладнання комунального господарства, пралень, телефонного зв'язку, пожежне обладнання та ін.
Житло - це будівлі, призначені для тимчасового проживання (щитові будиночки), які використовуються в літній період.
До транспортних засобів відносять засоби пересування, призначені для переміщення людей і вантажів.
До основних фондів готелів належать меблі та інвентар, а також побутові прилади та машини високої продуктивності (пилососи, кондиціонери та ін.); предмети господарського та культурного призначення (килими, картини, телевізори, холодильники, піаніно, магнітофони тощо), а такожбагаторічні насадження всіх видів, жива природа та ін.
|
|
|
Залежно від конкретної ролі в процесі надання послуг, основні фонди готелю поділяються на пасивні й активні. Пасивну частину основних фондів складають деякі види споруд, готельні корпуси, передавальні пристрої, засоби комунікації, до активної відносять житлові номери з меблями та іншими предметами господарського та культурного призначення, машини, обладнання. інструмент. Переважна частина основних фондів припадає на будівлі та споруди, тобто пасивні, що стримує підвищення культури та якості обслуговування туристів.
За ступенем використання основні фонди поділяються на такі, що: експлуатуються; знаходяться в запасі (резерві); перебувають на стадії добудови, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації; законсервовані.
За формами власності основні фонди поділяються на державні та приватні.
Особливістю основних фондів є те, що вони багаторазово беруть участь у виробничому процесі і внаслідок цього знецінюються та фізично зношуються. Розрізняють два види зносу - фізичний і моральний.
Під фізичним зносом основних фондів розуміють втрату ними своїх виробничо-технічних якостей у результаті їхнього використання в процесі праці, а також впливу природно-кліматичних умов. На фізичний знос будівель і споруд впливає ціла низка чинників, пов'язаних із технічною експлуатацією й обслуговуванням. До них належать: якість будівельно-монтажних робіт і матеріалів, що застосовуються під час ремонту будівель; використання будівлі за призначенням; період перебування будівлі в експлуатації; якість технічного нагляду за будівлею; якість і своєчасність поточного та капітального ремонтів; дотримання норм і правил експлуатації будівлі; якість прибирання приміщень і території навколо будівлі.
Моральний знос основних фондів полягає у невідповідності їх сучасним вимогам. На моральний знос істотно впливає впровадження досягнень науково-технічного прогресу у сферу створення та будівництва готельних комплексів. Моральний знос можна ліквідувати у процесі капітального ремонту, реконструкції, модернізації та переобладнання готелів.
Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 152; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!