Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права. Поняття юридичного терміна. Класифікація юридичних термінів . З історії розвитку мови права
УКРАЇНСЬКА ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЧНА СИСТЕМА.
ТРУДНОЩІ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ З РОСІЙСЬКОЇ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ
Семінарсько-практичне заняття №4
План
1. Юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права. Поняття юридичного терміна. Класифікація юридичних термінів.
2. Запозичення в юридичній термінології.
3. Труднощі при перекладі юридичних термінів з російської на українську мову.
4. Роль і місце мови в юриспруденції.
Рекомендована література:
1. Артикуца Н.В. Мова права і юридична термінологія. - К., 2004.
2. Андерш І. та ін. Словник юридичних термінів (російсько-український). - К., 1994.
3. Головатий С, Зайцев Ю. Правнича термінологія і державотворчий процес // Українське право. 1995. - № 1.
4. Доценко О. Правове регулювання статусу української мови // Українознавство. - Номер 1 - 2006. - С. 153 - 168.
5. До питання мови в юриспруденції // Держава і право. 36. наук, праць. Випуск 36 - К., 2007.
6. Кожевников Г. Закони слід ретельніше редагувати // Право України. - 1993. - № 5 - 6.
7. Красницька А.В., Чулінда Л.І. Ділова українська мова. Курс лекцій. - К., 2002.
Мовне питання є актуальним у будь-якому суспільстві. Кожна держава зацікавлена у мові, яка буде зрозуміла всім громадянам держави і стане надійним засобом комунікації, управління, освіти, судочинства. Стан мови як і рівень культури, є візитною карткою держави.
У свою чергу, розвинена культура є вагомою ознакою високої фахової культури правника. Мовно-термінологічна компетентність - найістотніша складова загальної професійної компетентності, першооснова фахової ерудиції та культури спілкування.
|
|
|
Представників юридичної професії завжди вирізняло надзвичайно уважне ставлення до мови, слова, його його вживання у текстах документів.
Ураховуючи, що професія юриста багатогранна й охоплює такі важливі сфери, як законодавство і законотворення, державне управління, юстиція, нотаріат, правничі науки, правова інформація та ін., і що мова права - це складна, багаторівнева підсистема літературної мови, зі своїми функціонально-стильовими різновидами та жанрами, з багатим запасом специфічних мовних засобів (лексичних, фразеологічних, граматичних, стилістичних), цілком зрозуміло, що лінгвістична підготовка юриста сьогодні - це досить складний за своїм предметом і змістом, систематично-послідовний, творчий навчальний процес, який потребує концентрації зусиль як науковця, так і курсанта.
Майбутні юристи оволодівають фаховою термінологією протягом усіх років навчання у вищому навчальному закладі, але важливо, щоб ця робота набула систематичного і цілеспрямованого характеру з перших років навчання, грунтувалася на чітких наукових і методичних засадах сучасного термінознавства, створювала надійний фундамент із теоретичних знань і практичних навичок, які потрібні для глибшого розуміння і засвоєння правових явищ, правильного осмислення, тлумачення і формулювання правових форм.
|
|
|
Склад і структура сучасної юридичної термінології, її зв'язок і відношення між елементами зумовлені чинною правовою системою, що складається з розгалуженої, але чітко організованої сукупності юридичних понять.
Останнім часом в Україні відбулися істотні зміни у системі чинного законодавства. Конституція України та інші законодавчі акти становлять основу регулювання суспільних відносин у нових умовах.
Істотне оновлення правових засад у регулюванні суспільних відносин за порівняно короткий проміжок часу загострило проблему правової культури і правової свідомості громадян. Ці зміни вимагають дальшого унормування і впорядкування української правничої термінології. Ця проблема стала особливо актуальною у зв'язку з набуттям українською мовою державного статусу, що закріплено у ст. 10 Конституції України від 28 червня 1996 р. Саме у цій статті зазначено, що держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Водночас українська мова є мовою справочинства та документації, мовою взаємовідносин державних, партійних і громадських органів, установ, закладів, мовою судочинства, прокурорського нагляду тощо.
|
|
|
Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права. Поняття юридичного терміна. Класифікація юридичних термінів . З історії розвитку мови права
Мова права (мова законодавства) - один із найдавніших прошарків мови. Вона залежить від класової сутності влади, її зв'язку з народом. Мова права почала утворюватися одночасно із виникненням права, основними джерелами виникнення спеціальної правової термінології, юридичних конструкцій. Це такі документи, як: Закони Хаммурапі (Кодекс Вавилонського рабовласницького права, виданий у II ст. до н.е. царем Хаммурапі), Закони 12 таблиць (Звід законів Стародавнього Риму), Закони Ману (стародавній індійський збірник релігійних, моральних, політичних і правових норм), Варварські правди (записи звичаєвого права германських племен ранньофеодального періоду V - IX ст., які заснували свої держави на території Західної Римської імперії), «Руська правда» (збірник норм давньоруського права XI - XII ст.), «Саксонське зерцало (запис звичаєвого феодального права Остфалії, складений приблизно у 1221 - 1225 рр).
|
|
|
Ці юридичні документи були основою наслідування загальнонаціональної мови. Багато найбільш ранніх пам'яток мови того чи іншого народу були саме правовими. Як правило, писемна літературна мова народу закріплювалася поряд із релігійними книгами у писемних юридичних джерелах.
Сьогодні українську юридичну термінологію формують нормативно-правові акти, які створювались у різний час, використовувались різними політико-економічними устроями, грунтувалися на різних методологічних засадах, мали різну мету. Українська юридична термінологічна система є невід'ємним елементом правової реформи.
Кодифікаційні акти становлять фундамент законодавства. Вони упорядковують нормативно-правовий масив, усувають наявні суперечності, уніфікують категорійний матеріал, забезпечують єдність термінологічно-мовного оформлення законодавчих актів.
Крім того, процес створення юридичних термінів, як і всієї української термінології, понад 70 років підпорядковувався законам і правилам російської мови. На сучасному етапі існує можливість запровадити нову термінологію шляхом її органічного включення безпосередньо до тексту ще на етапі його опрацювання.
У центрі правничої термінології, перекладів та словників створено комп'ютерний банк термінологічних нормативів та вилучених з обігу юридичних термінів, що дає змогу за допомогою спеціалізованих пошукових програм швидко здійснювати автоматизовану перевірку будь-якого законодавчого тексту саме з погляду правильного юридичного терміновживання, що є новим кроком щодо створення і перевірки законодавчих текстів.
Нині, коли швидко розвивається законодавча діяльність, зокрема, юридична термінологія, - один із найважливіших напрямів впливу юридичної теорії на практику, точність і ясність юридичних формулювань, чітке їх мовне втілення, правильне вживання правничої термінології визначає ефективність дії законодавства, сприяє зміцненню законності й дисципліни, охорони і забезпечення прав особистості.
Як відомо, слово «термін» прийшло до слов'ян ще з античних часів, означаючи в латинській мові межу, кордон, рубіж.
В Україні ця назва поширюється вже з XVIII ст. Від слова термін утворене слово термінологія, що означає сукупність термінів з усіх галузей знання (або однієї галузі знань).
З XX ст. юридична термінологія активно розвивається та збагачується. Про це свідчать видані в останні роки перекладні довідники юридичної термінології, поява яких стала великою підтримкою в оволодінні мовою спеціальності, знання якої вкрай необхідне при підготовці українських спеціалістів у юридичній сфері.
Термінологічні назви у сфері юриспруденції, як і в усіх інших сферах, здійснюють одну з основних своїх функцій - пізнавально-інформативну, пов'язану з реєстрацією та збереженням нагромаджених людством знань. Терміни не тільки називають, а й логічно, точно, вичерпно у певний час розвитку науково-пізнавального процесу визначають відповідні поняття.
Системна організація юридичних термінів виявляється як у плані змісту (юридична термінологія відображає систему наукових понять як найменувань певних категорій, зокрема, процесів, явищ, предметів, ознак тощо), так і виражень, але при визначальній ролі змісту.
Юридична термінологія є основним і найбільш інформативним пластом лексики мови законодавства, який сприяє точному і виразному формулюванню правових розпоряджень, досягненню максимальної лаконічності юридичного тексту.
Однією з характерних рис юридичної термінології є її загальна поширеність. Саме різноманітні суспільні відносини є предметом правового регулювання. Практично немає такої сфери життя, якої б не торкалося право. Тому в нормативних актах використовується і побутова лексика, і найменування різних послуг, і словниковий склад різноманітних галузей знань.
Юридична термінологія специфічна. Вона насичена словами, що мають особливе юридичне значення, наприклад, дізнавач, безчинство, обшук, зломщик, охоронець, понятий, розшук, правник, право, слідчий, суд, хабарник, шахрай, злочинець, позов, право, суддя, освідування, підозрюваний, обвинувачений, очевидець, свідок, потерпілий, злочин;
— словосполученнями - викривальний доказ, документальний доказ, незаперечний доказ, непрямий доказ, неспростований доказ, слідчі дії, очна ставка, процес доказування, кримінальна справа, кримінальна відповідальність, судовий розгляд, підписка про нерозголошення даних, судове слідство, явка з повинною, протокол допиту, сліди злочину, висновок експертизи;
Вживаються віддієслівні іменники, не характерні для загального вжитку, наприклад, притягнення, недонесення, призупинення, обвинувачення, доопрацювання, нерозголошення тощо.
Більшість багатозначних слів визначає особливі юридичні поняття. Так, пом'якшити - зробити покарання менш суворим, стаття - певна частина тексту в юридичному документі, організатор - ініціатор злочину, погашення - припинення терміну судимості, епізод - частина злочинних дій тощо.
Структурне ядро сучасної юридичної термінології - двокомпонентні терміни - словосполучення, утворені за моделями: найпоширенішою -«прикметник+іменник» (безапеляційний вирок, очна ставка, кримінальний позов, неповнолітній злочинець), менш поширені «іменник+ іменник» - злочинність неповнолітніх, слід пограбування тощо.
Без термінів, які мають чітко визначений зміст, неможливо досягти максимальної точності викладу законодавчої думки.
Той факт, що закони були розраховані для загального відома, приводив до уніфікації літературного стилю, вироблення загальних літературних норм.
Поняття юридичного терміна
Юридичні терміни посідають особливе місце у мові законодавства. А в свою чергу мова законодавства - це офіційна мова державної влади. Саме способи вираження законодавчої думки багато у чому залежать від сутності держави, яка видає закони, від інтересів соціальних прошарків, які проголошують свою волю у праві.
Юридичні терміни виникають разом з іншими термінами у результаті правотворчості. Вони лише відображають явища дійсності, а не породжують їх.
Юридичний термін - це слово чи словосполучення, що вживається у законодавстві, є узагальненим найменуванням юридичного поняття, має точний і визначений зміст, вирізняється змістовою однозначністю та функціональною стійкістю; це словесні визначення державно-правових понять, за допомогою яких виражається та закріплюється зміст нормативно-правових приписів держави.
Наприклад:
Убивство на замовлення - позбавлення життя людини, вчинене за певну матеріальну чи грошову винагороду, в інтересах третьої особи.
Посвідчення особи - офіційний документ установленого зразка, що посвідчує особу власника, кому він виданий.
Порушення кримінальної справи - процесуальна дія, акт компетентного органу, з якого починається офіційне розслідування кримінальної справи; перша обов'язкова стадія кримінального процесу.
Кримінальна відповідальність - це різновид ретроспективної відповідальності, що полягає у застосуванні до винної у вчиненні злочину фізичної особи виду і міри кримінального покарання.
Правопорушення - це суспільно-небезпечне, протиправне, винне діяння деліктоздатного суб'єкта, за яке чинним законом передбачена кримінальна відповідальність.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 145; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!