Методичні рекомендації до самостійної роботи
Порядок укладання та ведення страхового договору визначається цивільним законодавством, зокрема Законом України «Про страхування».
Існують дві стадії у процесі укладання договору: оферта – пропозиція однієї сторони іншій вступити в договірні відносини та акцепт – одержання та прийняття пропозиції іншою стороною.
Андеррайтинг – це:
· оцінка ризику з боку страховика;
· рішення питання про прийняття об’єкта на страхування;
· визначення конкретних умов страхування даного об’єкта:
а) визначення строків страхування, обсягу та розмірів страхового тарифу;
б)визначення спеціальних вимог до страхувальника, розмір франшизи, розрахунок страхової премії.
Зміст діяльності експертів андеррайтингу:
1. Оцінка технічного стану об’єкта страхування та умов його експлуатації, визначення страхової вартості об’єкта (огляд об’єкта, збір початкової інформації, необхідної для об’єктивної оцінки, співбесіда із зацікавленими особами, визначення реальної ринкової вартості та умов страхування).
2. Визначення ймовірності настання збитку (множення розміру події на міру ймовірності її настання).
3. Визначення максимальної ймовірності збитку для об’єкта експертизи (вивчення статистичних даних про найбільш частіші випадки аварійних подій).
Страхове покриття – зобов’язання страховика сплачувати страхове відшкодування або страхову суму за передбачені умовами страхування сукупності подій або окремі події. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, завданого застрахованому майну страхувальника або третьої особи в разі настання страхового випадку. При добровільному страхуванні життя страхова сума не обмежується.
|
|
|
Особиста участь страхувальника в покритті збитків виражається через франшизу.
Договір страхування – угода між страховиком і страхувальником, за якою страховик бере на себе зобов’язання у разі страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати збиток у межах страхової суми страхувальникові чи іншій особі, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати умови договору.
Страховий поліс (свідоцтво) – письмова форма договору, що передає згоду страхувальника на пропозицію страховика укласти договір і є доказом укладення страхового договору.
Використовують два види страхових полісів:
1) Поліс із оголошеною вартістю містить чітко обумовлену і фіксовану суму страхового відшкодування, яка має бути сплачена при настанні страхового випадку. Перегляд та уточнення цієї суми після виникнення збитків умовами договору не передбачений.
|
|
|
2) Відкритий поліс передбачає визначення суми страхового відшкодування після виникнення страхової події шляхом оцінки суми збитку.
Аварійний комісар – це особа-фахівець, яка за дорученням страховика (іноді із залученням експерта-сюрвейєра) визначає причину та характер страхового випадку і видає аварійний сертифікат.
Аварійний сертифікат – документ, що видається страхувальникові аварійним комісаром, агентом або іншим уповноваженим представником страховика на підставі наслідків огляду пошкодженого майна. На підставі цього документу визначається сума страхового відшкодування, яку отримує страхувальник у вигляді відшкодування збитків.
Дії страхувальника при настанні страхової події:
· повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування;
· вказати обставини настання страхової події;
· повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об’єкта.
Договором страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки страхувальника.
Основним правом страхувальника є право на одержання обумовлених договором грошових сум.
|
|
|
Дії страховика:
· протягом двох робочих днів, як тільки-но стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальникові;
· у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або страхове відшкодування в передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) сплатою страхувальникові неустойки, розмір якої визначається договором;
· відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору.
Аварійний комісар проводить розслідування обставин події, яка заявлена клієнтом як страховий випадок, визначаючи її відповідність умовам страхування, оцінює і узгоджує з клієнтом розміри збитку, вживає заходів до його зменшення, оформлює й подає відповідний висновок (аварійний сертифікат).
Страховий акт – документ, що складається за наслідками огляду застрахованого об’єкта, який постраждав від страхового випадку, на його основі здійснюється виплата страхового відшкодування.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 106; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!