Методичні рекомендації до самостійної роботи
Страхова послуга визначається як перелік видів договорів страхування або комплекс громадсько-правових відносин по захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб при наявності страхових випадків, обумовлених договором страхування або чинним законодавством.
Якщо розглядати класифікацію послуг за видами діяльності, то страховими послугами можна назвати такі, що є системою заходів з відтворення страхових грошових фондів, призначених для повної або часткової компенсації збитків суб’єктам господарювання або громадянам від непередбачених обставин, зумовлених природними або суспільними чинниками.
Можна виділити наступні особливості страхової послуги:
1) нематеріальність послуги в більшості випадків;
2) трансформація послуги в часі;
3) неможливість збереження послуги;
4) матеріалізація послуги при певних обставинах;
5) неможливість передачі послуги як власності;
6) неможливість відокремлення послуги від її поставника.
Необхідно розрізняти поняття «страховий продукт», «страхова послуга» та «страховий товар». Страхова послуга не є товаром, поки вона не купується та не продається. Страховий продукт – це комплекс зобов’язань страховика, та лише у випадку настання страхової події страховий продукт стає страховою послугою, тобто конкретизується в ній. Момент виникнення страхового продукту співпадає з моментом першого страхового внеску страхувальником або з моментом підписання договору страхування, тоді як страхова послуга виникає та реалізується тільки у випадку настання страхової події. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що поняття «страховий продукт» є більш широким, ніж поняття «страхова послуга». Страховий продукт може набути матеріальні риси, якщо він буде втілений в офіційний документ – страховий поліс.
|
|
|
Що стосується практичного застосування понять «страховий продукт» та «страхова послуга», то українські страховики частіше за все їх ототожнюють.
При вивченні другого питання необхідно звернути увагу на такі питання як визначення маркетингу в страхуванні, функції маркетингу, види маркетингової політики, об’єкти першочергової уваги служби маркетингу страхової компанії.
При вивченні третього питання необхідно усвідомити, що страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.
Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов’язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг. Страхові агенти – громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика й виконують частину його страхової діяльності. Страхові брокери – здійснюють посередницьку діяльність від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика. Необхідно зрозуміти різницю між функціями страхового агента та страхового брокера.
|
|
|
Для того, щоб визначитись з законодавчими вимогами до посередників страхового ринку необхідно ознайомитись з Законом України «Про страхування» ст.2, ст.15 та Законом України «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг». Державний реєстр страхових та перестрахових брокерів можна переглянути на офіційному сайті Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за електронною адресою www.dfp.gov.ua/799.html.
|
|
|
Дуже важливе значення на ринку страхових послуг мають державні органи нагляду за страховою діяльністю.
Основним завданням держави є захист прав і інтересів страхувальників, запобігання їх фінансових витрат внаслідок неплатоспроможності страхової організації.
Вся страхова діяльність регулюється спеціальним страховим законодавством. Державний нагляд покликаний зіграти головну роль в контролі за діяльністю страховиків і дотриманням законодавства в цій сфері.
Законодавче регулювання страхової діяльності в Україні має певну специфіку, яка значною мірою накладає особливості в цілому на систему правового забезпечення.
Контроль за реалізацією страхових послуг здійснюють також страхові компанії, зокрема регулюючи діяльність страхових посередників.
В Україні контроль за діяльністю страхових компаній здійснює Держдепартамент з нагляду за страховою діяльністю Державної комісії регулювання ринків фінансових послуг.
Тема 2. Порядок укладання і ведення страхової угоди
План вивчення теми
1. Етапи проходження страхової угоди.
2. Заява про страхування: форма подання, зміст, значення.
3. Андеррайтинг: оцінка ризику і вирішення питання про прийняття об’єкта на страхування.
4. Укладання договору страхування. Страховий поліс як форма договору страхування.
5. Урегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків. Дії страхувальника та страховика при настанні страхової події.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 102; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!