Аналіз асортименту ЗАТ «НКМЗ»



 

Асортимент продукції, що виробляє промислове підприємство є одним з факторів, який визначає ступінь збалансованості попиту та пропозиції цієї продукції. В цілому проблеми ефективного управління асортиментом на сучасному етапі розвитку ринкової економіки стоїть перед українськими підприємствами достатньо гостро, що пов'язано з важкими умовами та факторами зовнішнього макро – мікро середовища, що динамічно змінюються.

На сьогоднішній день ЗАТ «НКМЗ» створює продукцію, що відповідає світовому рівню якості. За короткі строки був освоен ряд принципово нових видів обладнання, створені нові високопродуктивні машини для шахтарів, залізничників.

Асортимент виробленої продукції такий:

1. Прокатне обладнання

– товстолистові стани, широкополосні стани, реверсивні міні-стани, проволочені стани, агрегати та лінії різки

– основне технологічне обладнання (устрої загрузки слябів, устрої безударної видачі слябів),

– допоміжне обладнання,

– електричні та гідро-, пневматичні технологічні системи.

2. Металургійне обладнання

– електродугові сталеплавильні печі, установки «Ковш – піч», установки «Ковш-піч» в комплексі з машинами неперервного лиття, машини неперервного лиття товстих та тонких слябів, комплекси для переробки металолому електропечі для виплавки кольорових сплавів

3. Збагачувальне обладнання

– змішувачі, агломераційні машини, обжинові машини, установки брикетування, дробарки одновалкові, дробарки 4-х валкові, дробарки молоткові, грохоти інерціонні та вібраційного типу, обладнання систем газоочистки.

4. Доменне обладнання

Сталеплавильне обладнання (конвертери кисневі ємністю 50…350 т, дугові електропечі, обладнання для печей електрошлакового переплаву, машини для загрузки мартенівських печей, машини безперервного лиття заготівель горизонтального типу, ковші для чавуну, піч-ковші, установки позапічної обробки сталі, установки для сушки та підігріву ковшей)

5. Кузнечно-пресове обладнання

Преси гідравлічні, преси кривошипні, молоти, нагрівачі та термічні печі (двокамерні печі, нагрівальні печі з шагаючим подом, термічні печі,

6. Гірничорудне обладнання

Роторні екскаватори, дробарно – перегрузочні модулі стаціонарні, полу стаціонарні, самоходні, дробарки конусні, дробарки щекові,

Дробарки двувалкові зубчасті, комбайни для проходки, циклони, бурові станки,

7. Обладнання для гідро будівель

8. Підйомно-транспортне обладнання (крани металургійні, крани мостові електричні грейферні

9. Спеціальне обладнання (посівні агрегати, культиватори,)

10. Редуктори та зубчасті передачі

Асортимент послуг:

Виготовлення поковок, відливок

Сварочне виробництво

Механозборочне виробництво

Інструментальне виробництво

Асортимент продукції та послуг досить широкий, протягом останніх років він не змінювався.

 

Політика ціноутворення

 

Ціна – це гнучкий інструмент маркетингу, так як ціну можна швидко і легко змінити, враховуючи фактори попиту, конкуренції або витрат. Кожне підприємство, в тому числі і ЗАТ «НКМЗ» в процесі діяльності виробляє свою цінову політику, що в значній мірі залежить від типу ринку. На олігополістичному ринку, в умовах якого працює НКМЗ, діє відносно невелика кількість продавців, вони закріпилися на ринку промислової продукції, володіють різними засобами видалення з ринку нових конкурентів, наприклад методом зниження цін, представлення скидок до ціни. Від типу ринку залежить і політика цін товаровиробника, при її формуванні необхідно враховувати конкурентоспроможність продукції, ємність ринку, еластичність.

До методів установлення вихідної ціни на ЗАТ «НКМЗ» відносяться:

– витратний

– ціннісний

– метод питомих нормативів

– метод «директ-костінг»

Основним методом ціноутворення є витратний метод. Формування ціни на виріб, що вперше виготовляється на підприємстві здійснюється на основі планової собівартості та добавленням до неї нормативу прибутку, визначеного для даного виду машинобудівної продукції. В процесі формування ціни служби та відділи заповнюють форми для відділу цін.

Конструкторськими службами ЗАТ «НКМЗ» визначається склад виробу, вага матеріалів, кількість комплектуючих виробів. Технологічні служби розраховують планову кількість нормо – годин на виготовлення виробу та оснастки до нього.

З 1995 року на підприємстві також стали використовувати ціннісний метод. Він показує які затрати може дозволити собі виробник, якщо ціна вже встановлена на ринку.

В теперішній час намітилася тенденція використання метода ціноутворення «директ-костінг».

Необхідною умовою отримання прибутку є визначена ступінь розвитку підприємства, що забезпечує перевищення виручки від реалізації над витратами по виробництву та збуту. Головний факторний ланцюг виглядає так: «витрати – об’єм – прибуток». Складові цієї схеми повинні постійно знаходиться під контролем. Ця задача розв'язується на основі організації обліку затрат по системі «директ-костінг».

Оптимізація прибутку підприємства потребує постійного притоку інформації не тільки зовнішнього характеру, але і внутрішнього – про формування витрат на виробництво та собівартість продукції. Ця інформація спирається на систему виробничого обліку витрат по місцях їхнього виникнення та по видам виробів, на виявлення відхилень расходу ресурсів від стандартних норм, на дані про калькуляцію собівартості окремих видів продукції.

Теоретичною базою оптимізації прибутку і аналізу є система обліку прямих витрат – «директ-костінг», яку ще називають «системою управління вартістю».

Сутність системи «директ-костінг» є розділення витрат на виробництво на постійні та перемінні в залежності від змін в об'ємі виробництва. Цінність такого розподілу- в спрощенні обліку та підвищенні оперативності отримання даних про прибуток. Даний метод передбачає визначення суми перемінних витрат по виду виробу чи обладнанню. Від предпологаемой ціни замовника, або ціни, що діє на ринку, відраховуються перемінні витрати, в результаті отримують маржинальний прибуток підприємства. З іншого боку, маржинальний прибуток підприємства – це сума постійних витрат підприємства та чистого прибутку, тобто прибутку, що залишається підприємству після оплати свої перемінних расходів. Отже, чим нижче умовно-постійні рас ходи, тим більше чистий прибуток підприємства.

Цей метод мобілізує підприємство ефективніше використовувати ресурси.

Також відділ цін ЗАТ «НКМЗ» використовує метод розрахунку ціни по питомим нормативам. Розрахунок цін по питомим нормативам пов'язан з довідником питомих нормативів, де наведені ціни по кожному виду обладнання. Цей метод є методом «швидкого ціноутворення», при якому ціна формується, виходячи з виду обладнання, його маси, та ринку збуту.

В основі встановлення ціни також лежать і виробничі витрати, тому зниження витрат на кожному етапі виробництва в цілому призводить до скорочення собівартості його виготовлення, і як наслідок до зниження ціни.

Характеризуючи основні фактори ціноутворення, їх можна розділити на 2 групи:

а) внутрішні:

– величина матеріальних витрат;

– величина трудових витрат;

– величина постійних рас ходів;

– рівень рентабельності.

б) зовнішні:

– рівень цін у підприємств-конкурентів;

– світовий рівень цін.

Прийнята на підприємстві методика калькуляції собівартості передбачає строгий облік внутрішніх факторів ціноутворення. Величина матеріальних витрат нормується, враховується вартість відходів, що вертаються, транспортно-заготівельних расходів.

 

Аналіз ринків збуту

 

Збут здійснюється в основному методом прямих контрактів. Потфель замовлень НКМЗ приблизно 50% – це Росія, Білорусія, Казахстан та інші країни СНД, 20% – Україна, 30% – далеке зарубіжжя. З кожним роком доля України зменшується, хоча спочатку експорт складав лише 10%.

Пошук потенційних споживачів ведеться не тільки в традиційних для виробництва галузях. В даний час виділені для виробництва галузі, що працюють стабільно зараз і будуть стабільно працювати і в майбутньому. До них відносяться: видобуток золота, алмазів; видобуток руд кольорових металів (кольорова металургія); виробництво феросплавів; чорна металургія; вугільна промисловість, зокрема видобуток коксівного вугілля; хімічна промисловість; вторинна переробка; автомобільна промисловість.

У цих галузях виділені географічні зони, перспективні для розширення зони постачання продукції виробництва. Це:

– Криворізький регіон (видобуток і переробка залізної руди);

– Дніпропетровсько-Запоріжський регіон (видобуток і переробка марганцевої руди);

– Актюбінський регіон, Казахстан (видобуток і переробка марганцевої і хромової руди);

– Алмалик, Навоі, Узбекистан (видобуток і переробка золота).

І, нарешті, складений перелік підприємств, перспективних для розширення зони постачань продукції (табл. 2.1).

 

Таблиця 2.1. Перелік підприємств перспективних для розширення зони постачання продукції НКМЗ

Казахстан

ТОВ розріз «Богатир» Конвеєри, роторні екскаватори
ТОВ розріз «Північний» Роторні перевантажувачі
АТВТ ЕЕК розріз «Східний» ЕШ, дробарки

Узбекистан

Навойський ГМК Роторні екскаватори, дробарки

Якутія-Саха

АК Алмази Росія-Саха Дробарки, конвеєри
Айхальський ГЗК Млини

Україна

Дружківський кар'єр  
Норинський щебзавод  
Коростенський щебзавод  
Щерсовське кар`єроуправління Дробарки,
Овручський щебзавод Конвеєри
Ушицький комбінат Млини,
ТОВ ГПМК «Толкачевський»  
Малинський завод  
ВАТ «Ориана» м. Калуш  
Беховський комбінат  

Кримська автономія

ПО «Титан» Дробарки,
Балаклавське РУ млини

 


Сучасною тенденцією у розробці, виробництві та торгівлі технологічними засобами виробництва є стремление задовольнити диференційований (адресний) попит замовників. В загальному вигляді сутність можна виразити так:

1. Вивчення споживачів та їх переваг.

2. Пристосування до ринку пропозиції тільки тієї продукції, яка відповідає попиту

3. Активне воздействие на ринок з метою формування попиту та стимулювання збуту.

Для вирішення наведених вище задач необхідно створення ефективних збутових маркетингових систем. Завдяки цьому можна зайняти активну позицію та стимулювати розвиток процесу просування товару, маючи кінцеву мету – контракту на поставку. Одним з засобів досягнення мети можливе створення регіональних центрів моніторингу. Це дозволить безперервно ситуацію на локальному ринку, виявляти потреби замовників та підбирати засоби реалізації можливостей виробництва. Для виробництва і збуту машинобудівної техніки регіональні моніторингові центри будуть найбільш ефективними, так як кількість підприємств – споживачів машинобудівної техніки нараховується більше 150 в Україні, та в країнах СНД.

 

 


Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 196; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!