ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ ВІЛЬНОГО ЧАСУ
Час людини, сім'ї, суспільства є нематеріальною формою багатства, значною соціальною цінністю. Головні складові часу - це робочий час та вільний час. Кожна з цих складових має неабияке соціальне значення. Робочий час є життєво необхідним для всього суспільства, так як пов'язаний з процесом виробництва матеріальних благ, що є основою життя людського суспільства. Не менш важливе місце посідає і вільний час, так як саме він пов'язаний з відновленням здатності людини до продуктивної праці, передачею суспільного досвіду з покоління в покоління, задоволенням різного роду потреб людей. Тому на сьогоднішній день важливим є аналіз проблем, пов'язаних із характером і масштабом особистих та соціальних потреб у вільному часі, ступенем їх задоволення і виробленням на цій підставі соціальних прогнозів щодо використання вільного часу.
Тому суспільству необхідно знати:
• як людина, соціальна група чи суспільство в цілому використовують вільний час;
• як розподіляється вільний час між різними сферами людської діяльності
• які основні тенденції зміни структури та змісту вільного часу;
• за допомогою яких соціальних механізмів реалізуються функції
вільного часу. Всі ці питання є предметом вивчення соціології вільного часу.
Соціологія вільного часу - це галузь соціології, що вивчає діяльність, стосунки й орієнтацію людей у сфері вільного часу.
Головними завданнями соціології вільного часу є вивчення місця і ролі вільного часу в життєдіяльності особи і соціальних груп, його структури, динаміки та факторів, іцо його визначають.
|
|
|
Соціальні та психологічні передумови для вивчення вільного часу були закладені ще в працях Д. Рікардо та О. Конта. Зокрема, англійський економіст Д. Рікардо вважав, що справжнє багатство нації визначається її спроможністю за якомога коротший робочий час створювати якнайбільше матеріального достатку; справжнє багатство суспільства - вільний від матеріального виробництва час, який людина може використовувати на споживання продуктів, на вільну діяльність і розвиток здібностей.
Соціологія вільного часу з'являється у 20-30-их pp. XX ст. И виникнення пов'язане з масовими дослідженнями проблем життя міста. Так, Р. Лінд у 1925-1929 pp. провів дослідження "Середнє місто", в якому певне місце посіли дані щодо проведення вільного часу. Значно активізувалися дослідження вільного часу після Другої світової війни, що було пов'язано з такими чинниками:
• перехід до мирного життя значно зміцнив цінності й соціальні функції вільного часу, що внесло суттєві зміни в його організацію;
• за рахунок скорочення робочого часу, внаслідок впровадження новітніх технологій і розвитку прогресивної техніки, значно збільшився обсяг вільного часу;
|
|
|
• розвиток засобів комунікації позначився на характері та змісті видів діяльності у вільний час.
Після війни набуває свого розвитку соціологія вільного часу і у нашій країні. Зокрема, методологічні та теоретичні аспекти соціології вільного часу активно розробляли В. Артемов, Г. Зборовський, I. Малинова, Г. Орлов, В. Орлов, Б. Грушин та інші. Їхні дослідження торкалися таких проблем:
• визначення категорії "вільний час", його структури і змісту;
• вивчення чинників, які впливають на раціональне використання вільного часу;
• вивчення бюджетів та особливостей вільного часу різних верств населеня;
• вивчення взаємозв'язку вільного часу з працею, освітою, культурним рівнем тощо;
• соціальне регулювання вільного часу.
Сьогодні в Україні проблема вільного часу стоїть особливо гостро. Якщо в більшості країн світу межі вільного часу розширюються, то в нашій державі, навпаки, звужуються. Це зумовлено, насамперед, тими економічними проблемами, що їх переживає наша держава. Адже зниження рівня заробітної плати змушує людей використовувати свій вільний час для додаткової трудової діяльності, щоб збільшити матеріальні статки як свої особисті, так і своєї сім'ї.
Інша проблема - погіршення змісту вільного часу. Це відбувається тому, що значно обмежили своє функціонування такі заклади культури, як кінотеатри, театри, музеї. У вкрай важкому становищі опинилася мережа культурно-освітніх закладів - загальнодоступних бібліотек, клубів тощо. Тому над вирішенням проблеми розширення меж вільного часу та поліпшенням його змісту повинні працювати як соціологія, так і держава і суспільство в цілому.
Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 284; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!