Попередження економічної та корупційної злочинності.

 

Серед основних запобіжних засобів належать:

1. Економічні заходи:

-земельна реформа; про­грама розвитку підприємництва, у тому числі малого; програма приватизації державних і муніципальних підприємств; програма обмеження монопольної діяльності і створення умов для добро­совісної конкуренції, реформа банківської системи, формуван­ня оптової торгівлі засобами виробництва (товарно-сировинні біржі), ринку цінних паперів (фондові біржі), інформаційної, консульта­тивної, посередницької мережі у взаємовідносинах товаровироб­ників.

- має га­рантоване державою невтручання в оперативно-господарську ді­яльність трудових колективів, вільне розпорядження доходами (прибутком), одержаними після виконання зобов'язань перед бю­джетом.

-створення програми, яка включає перелік об'єктів державної власності, намічених до приватизації, методики оцінки вартості цих підприємств.

2. Організаційні:

- створення системи противаг підприємництву: наділення необхідними повноваженнями ор­ганів управління і контролю, покликаних слідкувати за відповідніс­тю діяльності суб'єктів підприємництва цілям і завданням, що за кріплені в законі та статутних документах; заходи по підбору і професійній підготовці кадрів фінансового та спеціалізованого контролю за додержанням цін, якості продукції, створенню належ­них умов для функціонування громадських формувань («Товарис­тво захисту прав споживачів») тощо.

- створення нового механізму наскрізного валютно-митного контролю, заснованого на взаємодії фінансових, банківських та митних органів.

3. Технічні засоби:

-розробка більш досконалих форм транспортування товарів, сировини, охорону складів; впровадження в практику кон­тролюючих та правоохоронних органів методів виявлення підроб­лених документів, що дозволяють вилучати товари та інші цінності з державних, громадських фондів, проведення експрес-аналізів виявлення фальсифікованих продуктів та ін.

4. Правові заходи. Удо­сконалення законодавства повинно охоплювати такі напрямки:

а) вироблення відкритих правил поведінки для всіх господарю­ючих суб'єктів;

б) розробку системи матеріальних санкцій як до юридичних, так і фізичних осіб за порушення чинного законодавства;

в) введення адміністративної та кримінальної відповідальності за ті види несумлінної комерції, що заподіюють шкоду державним та суспільним інтересам.

З метою удосконалення законодавчого процесу виникає потре­ба у незалежній експертизі законопроектів. Складовими її части­нами повинні стати фінансово-економїчна, кримінологічна, еколо­гічна та психологічна експертизи.

5. Виховні заходи покликані створити умови формування нової економічної культури, етичних і моральних норм. Виховне значення має утвердження в суспільній свідомості ідеї консолідації, в створенні високоефектив­ної економіки, здатної дати людям гідні умови життя.

 

Проблеми вдосконалення антикорупційного законодавства.

 

 

78. Основні положення "Заходів щодо детінізації економіки на 2002-2004 роки" (Указ Президента України від 5 березня 2002 року №216/2002).

 

Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції» від 18 листопада 2005 року виданий з метою протидії корупції, забезпечення вдосконалення відповідного законодавства, здійснення заходів щодо відокремлення бізнесу від влади, посилення прозорості діяльності органів державної влади, поліпшення умов для ефективного розвитку підприємництва в Україні, усунення причин, що сприяють тінізації економіки, залучення громадськості до моніторингу стану справ у цих сферах

і полягає у покладенні зобовязань на Кабінет Міністрів України розробити відповідні законопроеки та провести заходи щодо виконання цих завдань.

 

Кримінологічна характеристика та попередження насильницької злочинності.

 

Насильницька злочинність - це сукупність злочинів та осіб, що їх вчи­няють з використанням фізичної сили або погрози її застосування, які ма­ють на меті заподіяння шкоди фізичним чи моральним благам людини.

Насильницька злочинність займає в структурі усієї злочинності в середньому 4-6%. У середньому на одне умисне вбивство при­падає два тяжких тілесних ушкодження та одне зґвалтування.

Об'єкти посягання при насильницьких злочинах:

-життя і здоров'я людини

-честь та гідність особи

-статева недо­торканість і ста­тева свобода

-громадський порядок та здо­ров'я людини

-духовний розвиток

Переважна частина насильницьких злочинів скоюється або за місцем проживання громадян або на вулицях чи в інших громада ських місцях. На жилі приміщення припадає 2/3 умисних убивств і тяжких тілесних ушкоджень (у половині випадків йдеться про місця спільного проживання злочинця і потерпілого).

За часом вчинення:

 - весна, літо; пятниця, субота, неділя; з 18 до 22 год., найчастіше з 18 до 20 год.

Знаряддя - різноманітні, але у 2/3 випадків заподіяння тяжких тілесних ушкоджень фігурують колюче-ріжучі знаряддя злочину.

По кожному з цих видів злочинів найвищою криміногенністю-відзначаються особи віком від 25 до 29 років. У середньому на цю вікову категорію осіб припадає 4,2% злочинців, тоді як по таких вікових групах, -як 14-17 років, 18-24 роки, 30 років і старше відпо­відно - 1,0; 2,3 і приблизно 2%.

У загальній масі потерпілих продовжують домінувати особи, які пов'язані зі злочинцем сімейно-побутовими стосунками.

Більшість насиль­ницьких злочинів учиняються на ґрунті особистих неприязних сто­сунків між злочинцем і жертвою. Найрозповсюдженіший мотив -помста. Найтиповішими є такі випадки: помста, пов'язана з при­ниженням (справжнім або вигаданим) людської гідності; помста за відмову потерпілого виконати будь-яку вимогу або прохання; помста, пов'язана з відмовою брати участь у розпиванні спиртних напоїв. Досить частий і мотив «помста-ревність» (серед подружніх убивств він присутній майже в кожному третьому випадку). Нерід­ко мотив помсти переплітається з хуліганськими спонуканнями -при вбивствах у кожному сьомому - восьмому випадку. Серед інших мотивів убивств зустрічаються такі, як бажання приховати інший злочин, позбутися потерпілого, групова солідарність, націо­нальна чи расова неприязнь тощо.

Причини насильницьких злочинів криються у суперечностях, що мають місце в різних сферах суспільного життя і, передусім побуті та дозвіллі. Ці сфери довгий час лишалися і лишаються на другому плані з точки зору «високих» державних пріоритетів, завдань та інтересів. Будучи матеріалізованим пере творенням «залишкового принципу», вказані сфери щоденно, на всіх рівнях нагадують про свою «запущеність». Побутова невлаш­тованість та відсутність навіть мінімуму умов для більш-менш культурного проведення дозвілля при всій своїй типовості ще не є криміногенними факторами. Вони стають ними лише тоді, коли:

а) виступають у вигляді набору несприятливих життєвих ситуацій;

б) діють через ці ситуації на антисоціальне формування особи;

в) утворюють об'єктивний каркас сенсу життя неблагополучних груп населення, осіб з соціально заниженими позиціями. Резуль­татом подібної концентрації негативних обставин є викривлена свідомість, у тому числі правова, примітивність потреб та інтере­сів, і, як наслідок, антисуспільна поведінка.

У переліку об'єктивних факторів, причинно пов'язаних із учи­ненням насильницьких злочинів, чільне місце займають неналежні житлові умови. Конфлікти, а за ними і злочини досить часто вини­кають між тими, хто живе у комунальних квартирах, розлученими, але проживаючими разом подружжями.

Спеціально-кримінологічна профілактика насильницьких злочинів:

- комплекс заходів по боротьбі з пияцтвом, алкоголізмом і нар­команією;

- ефективна організація охорони громадського порядку при прове­денні масових заходів;

- оптимальна розста­новка сил і засобів ОВС та громадських формувань по охо­роні правопорядку;

- виявлення, облік та контроль за поведін­кою осіб, які мають психічні аномалії;

- контроль за дотриманням порядку придбання, збері­гання і обліку вогнепальної зброї і вибухових речовин;

- проведення поточних ана­лізів стану «вуличної» зло­чинності з обов'язковою розробкою «карт вражено­сті» конкретних районів;

- негайний розгляд заяв про побої, погрози вбивством або нанесення тілесних ушкоджень;

- виявлення молодіжних угруповань, схильних до скоєння насильницьких злочинів і хуліганств;

- профілактичний вплив на осіб, ра­ніше засуджених за насильницькі злочини, які схи­льні до агресивної поведінки;

- систематичне відпрацювання житлового секто­ру з метою вста­новлення прито-нів і осіб, які їх утримують, вияв­лення та облік неблагополучних сімей.

 

---

Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 117; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!