Характеристика ґрунтового покриву
Рельєф Харківської області різноманітний, з характерною сильною ерозією грунтів. Наявність різноманітних форм рельєфу призвела до створення на них різноманітних видів грунтів. На ліосовидних породах утворились тучні чорноземи. У заплавах річок та балок утворились лугові чорноземи та лугово-болотні, переважно з засоленими ґрунтами. Усього на карті області виділено 60 видів грунтів. Якщо в загальному про ґрунтовий покрив області, то для неї характерні чорноземи, у північних районах трапляються дернові слабопідзолені грунти.
Одним з самих актуальних питань в забезпеченні раціонального природокористування в області є поліпшення використання та охорони земельних ресурсів.
Адже, найбільшого забруднення зазнає верхній шар літосфери — ґрунт. Це пов'язано з розсіюванням у приземному прошарку атмосфери аеральних емісій промислових підприємств, що містять різноманітні екотоксиканти. Характерними для Харківського регіону є важкі метали, фториди, сірководень та ін. Під дією цих сполук детоксикуючий потенціал ґрунтів у техногенно напружених регіонах суттєво зменшується і створюються умови для перенесення забруднюючих речовин з ґрунту в рослини сільськогосподарських культур.
Харківський кряж складений в основному потужними товщами кам'яно-вугільних пісковиків, сланців й вапняків, з якими пов'язані великі поклади кам'яного вугілля. Ґрунти на переферії кряжу — чорноземи, в центрі кряжу — сірі опідзолені.
|
|
|
Кристалічні породи (граніти, гнейси, сієніти та ін.), з яких складається основа Приазовської височини перекриті переважно товщею лесів та лесовидних суглинків. Місцями вони виходять на поверхню.
Гідрологічні та гідрографічні характеристики водних об’єкті
В цілому за 2002 рік стан поверхневих водних об’єктів області суттєвих змін не зазнав.
Як і раніше головними галузями, які найбільше використовують свіжу воду є металургія, енергетика, вугільна промисловість, комунальне та сільське господарства.
Характеристика річок
| Назва | Протяжність по території регіону, км | Кількість населених пунктів вздовж берегової смуги | Кількість гребель (водосховищ) | Кількість трубопроводів, які проходять через річку | Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинає водний об’єкт | |||||
| Газо- | Нафто- | Аміако- | Продукто- | |||||||
| Великі річки | ||||||||||
| Р. Сіверський Донець | 375 | 102 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | |||
| Всього: | 375 | 102 | ||||||||
| Середні річки | ||||||||||
| Р. Самара | 20 | 6 | ||||||||
| Р. Оскіл | 178 | 35 | 1 | 1 | 1 | 1 | ||||
| Р.Орель | 211 | 28 | ||||||||
| Р. Мерла | 93 | 24 | 1 | |||||||
| Р.Уди | 136 | 41 | 1 | 1 | ||||||
| Р. Лопань | 71 | 18 | 3 | |||||||
| Всього: | 709 | 152 | ||||||||
| Малі річки
| ||||||||||
| Р.Мжа | 77 | 39 | 1 | |||||||
| Р.Берестова | 102 | 23 | 1 | |||||||
| Р.Коломак | 35 | 7 | 1 | |||||||
| Р.Сухий Торець | 52 | 9 | ||||||||
| Р.Орчик | 31 | 12 | 2 | |||||||
| Р.Вовча | 62 | 11 | 1 | |||||||
| Р.Великий Бурлук | 22 | 38 | 1 | |||||||
| Р.Велика Тернівка | 57 | 21 | 1 | |||||||
| Р.Берека | 82 | 32 | 1 | 1 | 1 | |||||
| Р.Орілька | 95 | 20 | 1 | |||||||
| Р.Мала Тернівка | 22 | 6 | ||||||||
| Р.Сухий Мерчик | 41 | 12 | ||||||||
| Р.Багата | 70 | 15 | ||||||||
| Р.Бритай | 50 | 17 | 1 | 1 | ||||||
| Р.Котелівка | 8 | 2 | ||||||||
| Р.Мокрий Ізюмець | 39 | 12 | 2 | |||||||
| Р.Волоська | 56 | 10 | ||||||||
| Р.Вшива | 60 | 19 | 1 | |||||||
| Р.В.Дворічна | 31 | 6 | ||||||||
| Р.В.Бабка | 42 | 7 | ||||||||
| Р.Н.Дворічна | 45 | 16 | ||||||||
| Р.Крайня Балаклійка | 48 | 10 | ||||||||
| Р.С.Котельва | 11 | 4 | ||||||||
| Р.Лукнавака | 23 | 8 | 1 | |||||||
| Р.Берестовенька | 35 | 12 | 1 | |||||||
| Р.С.Балаклійка | 34 | 7 | 1 | |||||||
| Р.Ланая | 14 | 5 | ||||||||
| Р.Рябинка | 17 | 5 | 2 | |||||||
| Р.Плотва | 32 | 12 | ||||||||
| Р.Чепель | 35 | 8 | 1 | 1 | ||||||
| Р.Хотомля | 38 | 12 | 1 | |||||||
| Р.Гнилиця -II | 31 | 4 | 2 | |||||||
| Р.Мерефа | 28 | 6 | ||||||||
| Р.Братениця | 10 | 3 | 2 | |||||||
|
|
|
Замулення річок і водоймищ, зарегульованість стока річок є однією з причин підтоплення великої кількості земель та населених пунктів, як повенями, так і ґрунтовими водами.
Розділ ІІ. Характеристика господарсько-виробничого комплексу Харківської області
|
|
|
Природні передумови. Північно-Східний район має сприятливі агрокліматичні умови, запаси цінних корисних копалин. Але природно-ресурсний потенціал не визначає господарський комплекс району; його частка в загальноукраїнському потенціалі становить лише 10,5%, тобто менше, ніж частка території.
Природні ресурси представлені, насамперед, корисними копалинами, особливо паливними. В межах району проходить Дніпровсько-Донецька тектонічна западина з покладами нафти й газу. На сьогоднішній час це основна нафтогазова база України. Найбільші нафтові родовища – Глинсько-Розбишівське, Більське, Зачепилівське, Качанівське, Рибальське. За браком нафти ці родовища дещо пом’якшують сировинну проблему України. Газові родовища зосереджені в Харківській області. Це, насамперед, славетне Шебелинське родовище, а також поклади в Єфремівці, Кегичівці, в Полтавській області – Солохівське, Яблунівське. Інша група корисних копалин представлена залізними рудами Кременчуцького родовища, на основі якого працює Полтавський збагачувальний комбінат.
Земельні ресурси. Значна територія району вкрита родючими ґрунтами – чорноземами типовими; особливо широкі їхні пасма в Полтавській і Харківській областях. У Сумській області, поряд з чорноземами, є сірі лісові ґрунти. Взагалі агрокліматичні умови Північно-Східного району сприятливі для багатогалузевого сільського господарства.
Лісові ресурси.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 215; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!