Розділ І. Географічне положення території
Курсова робота
З дисципліни Екологічна безпека
на тему:
„Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику”
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І.Географічне положення території
1.1 Характеристика та фізико-географічні умови розташування регіону
1.2 Кліматичні умови
1.3 Характеристика ґрунтового покриву
1.4 Гідрологічні та гідрографічні характеристики водних об’єктів
Розділ ІІ. Характеристика господарсько-виробничого комплексу Харківської області
Розділ ІІІ. Характеристика потенційних екологічних небезпек регіону та визначення факторів екологічного ризику
3.1 Ідентифікація факторів екологічного ризику природного характеру
3.2 Ідентифікація факторів екологічного ризику техногенного характеру
Розділ ІV. Прогнозування наслідків викиду НХР при аваріях на промислових об’єктах
4.1 Довгострокове прогнозування
4.2 Аварійне прогнозування
Розділ V. Оцінка екологічної безпеки промислового виробництва на локальному рівні
5.1 Оцінка потенційної небезпеки промислового об’єкту в умовах нормальної експлуатації
5.2 Оцінка ступеню перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками
5.3 Оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій
5.4 Комплексна інтегральна оцінка екологічної небезпеки промислового об’єкту
Розділ VІ. Оцінка екобезпеки за допомогою розрахунку балансу кисню
|
|
|
Висновок
Використана література
Вихідні дані
| Область | Донецька |
| Найменування НХР | Хлор |
| Відстань від населеного пункту | - |
| Ємності: 1 2 | 0,5 3,0 |
| Обвалування | 1,5 |
| Площа населеного пункту | 45,3 |
| Кількість мешканців, тис.чол | 4952,0 |
| Глибина населеного пункту | 12,5 |
| Ширина населеного пункту | 8,9 |
| Метеоумови: V t стан атмосфери | 4,0 -200 конвекція |
| Розміщення об’єкту | В населеному пункті |
| Аварія ємкості | 2 |
| Міська забудова | + |
| Лісовий масив | - |
| Відстань від осередку | - |
| Глибина | 0,8 |
| Напрямок вітру | Пн |
Завод по виробництву алюмінію
| Клас шкідливості | 1 |
| СЗЗ | 1000 |
| Забруднююча речовина 1 | Дихлоретан |
| Забруднююча речовина 2 | Оксид вуглецю |
| Забруднююча речовина 3 | Сажа |
| Клас шкідливості ЗР1 | 2 |
| Клас шкідливості ЗР2 | 4 |
| Клас шкідливості ЗР3 | 2 |
| М1, т/рік | 2,09 |
| М2, т/рік | 2,047 |
| М3, т/рік | 0,28 |
| ГДВ1, т/рік | 1,27 |
| ГДВ2, т/рік | 1,270 |
| ГДВ3, т/рік | 0,021 |
| С1, мг/м3 | 3,0 |
| С2, мг/м3 | 3,0 |
| С3, мг/м3 | 0,15 |
| V,м3 | 5,8 |
| Площа підприємства | 45000 |
| Площа СЗЗ | 100 |
Площа біогеоценозів, км2
| Сільськогосподарські угіддя | 120 | ||
| Лісовий мас | 16 | ||
| Урбанізованість території | 205 | ||
| Водна поверхня | 05 | ||
| Сумарна кількість викидів, тис.га від стаціонарних джерел
| |||
| NO2 | 59 | ||
| CO | 10 | ||
| CO2 | 90 | ||
| Сумарна кількість викидів, тис.га від пересувних джерел | |||
| NO2 | 15 | ||
| CO | 9,2 | ||
| CO2 | 10 | ||
ВСТУП
Сьогодні екологія є не просто наука, а способом мислення та життя. Навколишнє природне середовище, яке оточує людину протягом всього життя, не є безладом або просто набором якихось умов, а є взаємопов’язаною складною системою. Особливої значимості набувають знання, які є теоретичними основами охорони природи і довкілля людини.
Початок ІІІ тисячоліття відрізняється різким погіршенням якості природного середовища. За умов сучасного етапу науково-технічної революції людство досягло такого рівня розвитку продуктивних сил, який дозволяє включити у виробництво майже всю матеріальну оболонку земної кулі. Але зростаючі масштаби впливу суспільства на природу, подальший розвиток економіки, науки та техніки вже не можуть здійснюватися без врахування наслідків такого впливу, без виховання високої відповідальності перед людством за стан природних екосистем. Тобто, постала проблема суворо зіставляти й узгоджувати свою повсякденну діяльність із фундаментальними законами життя на землі.
|
|
|
Метою даної курсової роботи є проведення оцінки екологічної безпеки Харківської області та виявлення факторів ризику. Це дасть змогу попередити виникнення різних надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що в свою чергу забезпечить стабільність в навколишньому середовищі.
Для проведення детальної оцінки екологічної небезпеки обов’язково потрібно детально вивчити розташування області, кліматичні умови, забезпеченість ресурсами., дослідити антропогенне навантаження, надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру. Лише така комплексна характеристика дозволить провести точну оцінку екологічної безпеки певного регіону.
Екологічна безпека – це сукупність дій й комплекс відповідних заходів, процесів, які забезпечують екологічний баланс на планеті та в різних її регіонах на рівні, до якого людина може адаптуватися фізично, без збитків. Екологічна безпека встановлює порушений взаємозв’язок людини і природи та гармонізує їх співіснування, а також сприяє розміреному, доцільному використанню ресурсів людиною.
Екологічну безпеку вивчають і прогнозують у глобальних, регіональних, локальних і точкових межах, вона обмежена часом і розмірами здійснюваних акцій.
|
|
|
Екологічна безпека є компонентом національної безпеки, що гарантує захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держави від реальних або потенційних загроз, що їх створюють антропогенні чи природні чинники
Розділ І. Географічне положення території
1.1 Характеристика та фізико-географічні умови розташування регіону
Загальна характеристика
| Дата утворення | 27.02.1932 рік |
| Площа, км2 | 31420 |
| Кількість адміністративних районів | 27 |
| Кількість міст | 17 |
| з них: обласного підпорядкування (значення) | 7 |
| Кількість селищ | 61 |
| Кількість сіл | 1683 |
| Щільність населення, тис. чол. на 1 км2 | 91,6 |
Чисельність населення
| Назва міста | Кількість наявного населення, тис. чол. | Площа, км2 | Щільність наявного населення, тис. чол./ км2 | ||
| Всього | у тому числі | ||||
| міське | сільське | ||||
| Міста обласного підпорядкування | |||||
| м. Харків | 1443,6 | 1443,6 | - | 306 | 4717,65 |
| м. Ізюм | 54,3 | 54,3 | - | 40,8 | 1330,88 |
| м. Куп’янськ | 60,1 | 60,1 | - | 33,4 | 1799,40 |
| м. Лозова | 82,0 | 82,0 | - | 18,1 | 3994,48 |
| м. Люботин | 25 | 25 | - | 31,1 | 803,86 |
| м. Первомайськ | 32,5 | 32,5 | - | 30,8 | 1055,19 |
| м. Чугуїв | 36,8 | 36,8 | - | 12,8 | 2875,00 |
| Всього | 1724,6 | 1724,6 | - | 473 | 16576,46 |
| Міста районного підпорядкування | |||||
| м. Балаклея | 54,7 | 54,7 | - | 21,95 | 2492,02 |
| м. Барвінкове | 11,4 | 11,4 | - | 23,81 | 478,79 |
| м. Богодухів | 19,9 | 19,9 | - | 14,66 | 1357,44 |
| м. Валки | 14,9 | 14,9 | - | 12,46 | 1195,83 |
| м. Вовчанськ | 29,1 | 29,1 | - | 23,87 | 1219,1 |
| м. Дергачі | 68,5 | 68,5 | - | 17,31 | 3957,25 |
| м. Зміїв | 35,0 | 35,0 | - | 11,64 | 3006,87 |
| м. Красноград | 35,0 | 35,0 | - | 10,19 | 3434,73 |
| м. Мерефа | 122,3 | 122,3 | - | 21,41 | 5712,28 |
| Всього | 390,8 | 390,8 | - | 157,3 | 22854,31 |
| Райони | |||||
| Балаклійський район | 88,20 | 54,70 | 33,50 | 1986,50 | 44,40 |
| Барвінківський район | 28,90 | 11,40 | 17,50 | 1364,50 | 21,18 |
Харківська область розташована на північному сході України на території двох природних зон Лівобережної України - Лісостепу і Степу в межах водорозділу, що відокремлює басейни Дону і Дніпра.
На півночі Харківщина межує з Бєлгородською областю Росії, на сході – з Луганською, на північному сході - з Донецькою, на півдні - з Дніпропетровською, на заході - з Полтавською та на північному заході - з Сумською областями України. Площа території Харківщини складає 31,4 тис. кв. км, що становить 5,2% території України, відстань із сходу на захід – 225 км, з півночі на південь - 200 км.
Рельєф Харківщини - хвиляста рівнина, яка розмежована річковими долинами, ярами та балками. Основні його риси визначаються приуроченістю території до басейнів рік Дону та Дніпра. Басейн Дону складає 75% території області, басейн Дніпра – 25%.
Ріка Сіверський Донець - головна водна артерія Харківщини – є притокою Дона, на території області ця річка несе свої води протяжністю 370 км (загальна її довжина 1053 км). Її основні притоки на території області – ріки Оскіл, Уди, Берека, Харків, Лопань, Сухий Торець, Балаклейка, Вовча, Великий Бурлук та ін.
Клімат області помірно континентальний. Так як протяжність території області з заходу на схід і коливання висот незначні, то варіації клімату в межах області досить несуттєві.
Область розділена на 27 адміністративних районів, до її складу входить 18 міст, з них 7 міст обласного підпорядкування, 61 селище міського типу, 381 сільська рада, 1683 сільських населених пунктів.
Вигідне географічне розташування області є сприятливою передумовою для розвитку зовнішньої та внутрішньої торгівлі, транспортних послуг. Харківщина має потужний промисловий, аграрний і науковий потенціал. Тут розташовано понад 1200 промислових підприємств, будівельних, транспортних організацій, значна кількість підприємств аграрного комплексу, більш 200 наукових установ та 76 навчальних заклади I–IV рівнів акредитації.
За загальним природно-ресурсним потенціалом Харківська область посідає 5-е місце в Україні, її мінерально-сировинна база складається на 37,6% з паливно-енергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 50,7% із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решту становить сировина кольорових металів, прісні мінеральні підземні води. На території області налічується 304 родовища корисних копалин, з них експлуатується 73.
Аналіз стану навколишнього природного середовища за звітний та попередні роки свідчить про подовження тенденції стабілізації, не зважаючи на постійний, стабільний приріст виробництва та пов’язаного з цим навантаження на навколишнє природне середовища.
Кліматичні умови
Територія Харківської області має м'який помірно-континентальний клімат. Він сформувався під впливом сонячної радіації, що потрапляє на поверхню, циркуляції повітряних мас і рельєфу території.
Величина сонячної радіації залежить від кута падіння сонячного проміння, який змінюється від 64-65% в червні до 18 - 20% в грудні. Поверхня області отримує в середньому за рік 48 ккал/см2 тепла. Розподіл тепла та інші кліматичні показники (атмосферний тиск, опади, напрям і сила вітру). Горбистий рельєф посилює континентальність повітря. В цій частині області спостерігаються найнижчі середні температури січня (-8°...-6°С) і липня (+16°...+20°С).
На рівнині повітря протягом року прогрівається більше. Середня температура липня тут досягає +20°С, а січня – -4°С. Амплітуда середніх місячних температур є найбільшою саме в рівнинній частині області. Тут же зафіксовано абсолютний максимум температур — +41°С.
Харківська область має достатнє зволоження. Найбільше опадів (понад 1400 мм) випадає на сході та північному сході області. Їх кількість зменшується в південно-західному напрямі (до 500-600 мм).
Опади випадають переважно влітку (понад 60%), особливо у червні. Влітку бувають зливи та грози.
Сніговий покрив у області встановлюється в середині листопада, сходить на початку квітня, тривалість його – до 110 днів. На рівнині сніговий покрив триває з кінця грудня – початку січня до початку березня (51 день). На рівнинній території нерідко бувають зими без стійкого снігового покриву.
Протягом року над Харківською областю переважають повітряні маси помірних широт. На рівнинній території найчастіше дують південно-західні вітри.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 249; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!