Розділ ІV. Прогнозовані наслідки викидів небезпечних хімічних речовин на аваріях промислових об’єктів
Наслідки впливу аварій на виробництвах та на транспорті можна оцінити за “Методикою прогнозування наслідків викидів небезпечних хімічних речовин при аваріях, промислових об’єктах і транспорті”, 2001р.
Методика призначена для прогнозування масштабів забруднення при аваріях з небезпечними хімічними речовинами (НХР) на промислових об’єктах, автомобільному, річковому, залізничному і трубопровідному транспорті.
Методика застосовується тільки для НХР, які зберігаються в газоподібному стані або рідкому стані, які в момент викиду перейшли в газоподібний стан і створили первинні чи вторинні хмари.
Аварія з НХР – це подія техногенного характеру, що сталася на хімічному об’єкті внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвели до пошкоджень.
Довгострокове прогнозування
На ХНО розташований в населеному пункті з міською забудовою відбувся викид СL ємністю 3 тонни. Глибина міста по напрямку розповсюдження хмари становить 12.5 км. Метеорологічні умови: температура – 200С, конверсія, швидкість вітру 4 м/с, напрямок Пн. Виконати визначення глибини ПЗХЗ на випадок аварійного планування.
РОЗВ’ЯЗОК: Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря становить 0.8, коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в населеному пункті з міською забудовою на кожен 1 км населеного пункту становить 2.25.
|
|
|
Враховуючи те, що хмара забрудненого повітря не виходить за межі міста і становить лише 12.5 км., глибина розповсюдження яку може пройти хмара забрудненого повітря з урахуванням населеного пункту глибиною 12.5 км становить: Г= 12.5/2.25= 5,6 км.
Після проходження населеного пункту, глибина розповсюдження буде становити: 12.5*12.5/5.6=27,90 км
З урахуванням проведення розрахунків можна зробити висновок, що хмара забрудненого повітря в населеному пункті пройде 27 км. Таким чином дана хмара забрудненого повітря пройде через даний населений пункт і вийде за його межі. Територія поза населеним пунктом підлягає можливому ризику забруднення.
Аварійне прогнозування
Унаслідок аварії на ХНО на місцевості стався розлив СL ємністю 3.0 тонни, швидкість вітру 4.0 м/с, конвекція, температура – 200С, напрямок вітру Пн,φ=450.
РОЗВ’ЯЗОК: З урахуванням що для швидкості вітру 4.0 м/с φ=450 а глибина розповсюдження хмари ХНР 12.5 км.
1. термін дії джерела забруднення для СL 20.9 годин
2. При конвекції та швидкістю вітру 4.0 м/с, швидкість переносу повітря 27.90 км. Таким чином за час випаровування 3.0 тонн СL -21 година, глибина розповсюдження хмари ХНР дорівнює близько 0,80 км, що узгоджується з даними.
|
|
|
3. Sзмхз = 8,72*10-3*0,802*450=0,26 км2
4. Sпрог.=0,235*0,802*16*40,2=3,18 км2
5. Шпзхз=0,3*0,80,6=0,26км
Провівши розрахунки ми можемо сказати, що аварія яка відбулася на ХНО – має незначні масштаби розповсюдження.
Розділ V . Оцінка екологічної безпеки промислового виробництва на локальному рівні
Система критеріїв оцінки екологічної безпеки промислового виробництва локального рівня орієнтована на оцінку екологічної безпеки окремих промислових об’єктів. Під промисловим об’єктом розуміють окремо розміщений промислові майданчики підприємства або групу підприємств, які розглядаються як єдине площинне джерело техногенної дії.
Комплекс характеристик і показників екологічної безпеки промислового підприємства повинно забезпечувати наступні пункти:
1) оцінка рівня безпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації;
2) прогноз рівня безпеки в умовах модернізації підприємства або зміни його структури;
3) оцінка ресурсоспоживання підприємства;
4) оцінка ймовірності аварій і небезпеки в аварійних умовах;
5) безпека підприємства може бути описана наступними групами показників;
6) фактичні і умовні, які характеризують шкідливий вплив підприємства (об’єми фактичних і умовних викидів і скидів забруднюючих речовин, вивезення відходів, рівнів шкідливих фізичних дій, розраховані і фактичні поля середніх і максимальних концентрацій шкідливих речовин в різних середовищах);
|
|
|
7) ресурсоспоживання та ресурсний баланс підприємства (потреба кисню, водоспоживання виробництва та споживання електроенергії);
8) характеристики території на яку впливає підприємство (щільність населення, структура біоценозів, цінність території);
9) технічний стан підприємства;
10) комплексні показники, які характеризують екологічну безпеку підприємства;
11) еколого-економічні показники, які відображають кошторисний аспект екологічної безпеки.
Оцінка безпеки підприємства здійснюються на основі технічної документації підприємства (показники четвертої та частково другої груп); екологічної документації підприємства ( показники першої, частково другої, третьої, п’ятої та шостої груп); фінансової документації підприємства ( частина показників шостої групи); відомості про район розташування підприємства ( показники третьої групи); відповідних методик розрахунків комплексних екологічних і еколого-економічних показників (п’ята та шоста група).
|
|
|
Для характеристики комплексних показників екологічної безпеки промислового підприємства необхідно розглянути основні терміни:
Клас небезпечності підприємства – основа в існуючій сучасній нормативній базі, комплексна характеристика екологічної безпеки підприємства. Виділяють п’ять класів небезпечності. Клас небезпечності визначається величиною параметрів розбавлення по воді та по повітрі. Параметр розбавлення характеризується кількістю повітря (або води), які необхідні щоб концентрація забруднюючих речовин, що викидає підприємство в навколишнє середовище не перевищувала ГДК. Залежно від класу небезпечності нормуються розміри СЗЗ.
Територія підприємства – територія відповідних промислових майданчиків, де розміщені основні технології та допоміжні об’єкти підприємства (Sп).
Зона дії підприємства – це територія на якій всі репіцієнти підлягають значній техногенній дії, яка пов’язана з функціонуванням підприємства. При дотримання підприємством відповідних екологічних нормативів, зоною дії вважається територія в середині СЗЗ підприємства (площа зони дії – Sд;радіус СЗЗ – rСЗЗ).
Зона забруднення підприємства – територія де спостерігається перевищення ГДК в різних середовищах, причиною яких є діяльність підприємства. Порушення екологічних нормативів спостерігається, якщо зона забруднення перевищує зону дій. Зона забруднення визначається розрахунковими пробами (методики розрахунків максимальних приземних концентрацій шкідливих речовин в атмосфері, воді ) або на основі практичних замірів, які включають дані моніторингу забруднення атмосфери, поверхневих вод (Sз).
Ареал шкідливої дії підприємства - територія на якій окремі репіцієнти можуть підлягати шкідливій техногенній дії, яка пов’язана з функціонуванням підприємства. Ареал шкідливої дії визначається експериментальним методом, при цьому обов’язково враховують вплив сусідніх підприємств і структуру репіцієнтів території. Ареал шкідливої дії майже завжди значно ширший за зону дії та зону забруднення.
Система показників екологічної небезпеки промислового об’єкта.
Оцінку екологічної безпеки промислового об’єкту здійснюють за основними чотирма напрямками.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 284; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!