Обізнаність учнів про родину та її історію
| Знання Респонденти | Чемне ставлення до батьків, старших у сім’ї, вчителів (%) | Пошана до пращурів, до героїв Батьківщини, знання місце знаходження могил і пам’ятників, догляд за ними (%) | Знання народних і релігійних традицій, звичаїв, національних і родинних свят та дотримання їх (%) |
| Експериментальна група | 58,3 | 51,8 | 35,8 |
У процесі формуючого експерименту значна трансформація відбулась у ставленні молодших школярів (1 клас) до батьків, старших у родині, пращурів, героїв війни та праці, у виявленні інтересу до народних і релігійних традицій, звичаїв, у бажанні брати участь у національних, родинних святах.
У другому класі робота з патріотичного виховання проводилася за темою „Батьківщина як місто, де людина народилась і пізнала щастя життя”. Зміст цієї теми включав: усвідомлення понять (людина, мова, історія, події, природа, традиції, свята); поняття Батьківщини; край, місто, село, вулиця, дім, школа – моя Батьківщина.
Були розглянуті такі теми:
Тема 1. Краю мій рідний.
Тема 2. Найзаповітніша дума на світі – дума про хліб.
Тема 3. Про що співає рідна земля.
Тема 4. Дай же вам, Боже, у полі роду.
Тема 5. Я й мій тато.
Тема 6. Свято українського фольклору.
Тема 7. Без труда нема плода.
Тема 8. Свято весни в рідному краї.
Тема 9. Рідна матінка, ясне сонечко.
Тема 10. Великодні свята.
Тема 11. День Матері.
У ході позаурочної виховної роботи молодші школярі знайомилися з історією рідного краю, багатством його луків, ланів, лісів; із фольклором Полісся та українським національним одягом; працею людей у рідному місті; продовжували знайомство з працею селян, традиціями обмолоту зернових, народними прикметами та сільськогосподарськими обрядами; розповідали про релігійні свята та їхнє святкування в рідному місті.
|
|
|
Знайомство дітей з історією рідного краю, назвами вулиць відбувалось у формі екскурсії. Це дозволяло організувати спостереження та вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах, у музеях, на виставках.
У виховній роботі використовувалися різноманітні види екскурсій: краєзнавчі, на підприємства, по історичних місцях, у природу тощо.
Народний календар дає можливість здійснювати патріотичне виховання учнів. Знання рідного краю, народних свят дасть можливість дітям відчути тепло перших великодніх стежин та відгомін різдвяних колядок і щедрівок, легіт купальських надвечірь, красу старовинної хати з лелечим гніздом, легким скрипом ще сонного колодязя та чудодійні юріївські ладкання перших пастушків.
Народний календар, на думку М. Стельмаховича, виховує дітей і молодь шляхом залучення їх до сезонних робіт, звичаїв, символів, свят та обрядів українського року. Народний календар зберігає багатовікову історію України, її невичерпні традиції, які віддзеркалили в собі характерний для українського народу взаємозв’язок працьовитості та духовності [200].
|
|
|
Народний календар, за визначенням М. Фіцули, – система історично обумовлених дат, подій, спостережень за навколишньою дійсністю, народних свят, інших урочистостей, які в певній послідовності відзначаються протягом року. Народний календар – це енциклопедія знань про життя людей, їхній побут, виховну мудрість, природні явища [225, с.88]
Дітей знайомили з наступними святами й урочистостями:
- ідейно-патріотичними (День Конституції України, День Незалежності України, День Соборності України, Свято Козацької Слави тощо);
- загальнонаціональними (День Матері, День Батька, День Родини тощо);
- релігійними (Свято Миколая, Різдво, Коляда, Водохреща, Стрітення, Великдень, Свята Трійця, Івана Купала, Маковія, Спаса, Воздвиження, Покрови Матері Божої тощо);
- родинними, як складовою частиною народного календаря (дні народження членів сім’ї, річниці весілля, День пам’яті (проводи) тощо) [100].
Виховні можливості народного календаря благотворно впливали на формування особистості та всебічний розвиток школярів. Науковець Г. Лозко підкреслює: „Найкращі умови для виховання повноцінної людини за будь-яких умов дає поєднання родинних, а також загальнонаціональних традицій, регіональних звичаїв, які підтримуються батьками і продовжуються дітьми” [116, с.314].
|
|
|
Знайомство з народним календарем дало можливість підвести дітей до поняття про систему правил, які стимулюють поведінку людей у суспільстві. Вони закріплені в неписаному моральному кодексі:
- Не роби зла ні людям, ні природі.
- Погані вчинки, недобре слово несуть зло.
- Люби та шануй рідних і близьких людей.
- Добре вчись і чесно працюй – у цьому твоя добра справа, велич твоєї країни.
- Будь чуйним, допомагай людям.
- Піклуйся про старих, дорожи їхньою мудрістю.
Продовжуючи знайомство з працею селян, в експериментальній групі ми провели „Український ярмарок”. Його метою було ознайомлення дітей з господарсько-культурною спадщиною українського ярмарку; формування етнічної свідомості, кращих якостей національного характеру, прагнення до відродження національної культури (Додаток Г).
Така форма роботи дала можливість у доступній формі розширити коло знань дітей і закріпити вже існуючі. Ми спостерігали, як у школярів покращується емоційний стан, що служить поштовхом для розвитку почуттів любові, відповідальності, дбайливості, поваги тощо.
|
|
|
Як підсумок організованої нами роботи з патріотичного виховання у другому класі, було організовано та проведено конкурс, що складався з трьох етапів.
1. Виставка малюнків, карт, аплікацій „Пам’ятні куточки села”.
2. Сімейний конкурс як продовження роботи за темою „Сім’я людини в контексті життя суспільства”, розпочатої в першому класі. Діти разом з батьками малювали „Родовідне дерево”. Виграла та родина, яка намалювала та заповнила найбільшу кількість гілочок.
3. Конкурс на кращого знавця народної пісні, який проходив під гаслом „Пісня – душа народу”.
Зазначимо, що знання, активність, зацікавленість, яку показали діти, свідчать про збагачення школярів патріотичними почуттями, а також про ефективність проведеної нами роботи.
Засвоєні школярами знання про рідний край, родину формували в учнів почуття прихильності до тих місць, де вони народилися й пізнали щастя життя. І це дуже важливо, бо великий патріотизм починається з любові до того місця, де живеш, на цьому наголошував російський письменник Л. Леонов.
Таблиця 2.12
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 114; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!