Ставлення до національних багатств, природи, праці українського народу
| Знання Рівні | Ставлення до національного багатства, до рідної природи(%) | Ставлення до хліба, розуміння його значення для людей (%) | Ставлення до праці (%) | Показники загального рівня (%) |
| Високий Середній Низький | 16,8 46,9 36,3 | 23,1 46,3 30,6 | 12,2 43,1 44,7 | 17,4 45,4 37,2 |
З метою вивчення ставлення молодших школярів до Батьківщини ми провели дослідження, яке складалося з двох етапів. На першому етапі з дітьми було проведено бесіду-розповідь з такого кола питань: „Що для тебе означає слово “Батьківщина”? Від якого слова воно походить? Які слова–синоніми можна використати для передачі змісту цього слова? Що для тебе є найважливішим у житті? Чи відчуваєш ти себе громадянином України? Чи турбує тебе майбутнє твого міста, України? Як ти розумієш поняття „захист честі та гідності Батьківщини? Чи виникає в тебе почуття гордості за свою Вітчизну? Наведи приклади. Які норми та правила, прийняті в нашому суспільстві, ти знаєш? Як їх виконуєш? Як ти ставишся до порушників дисципліни? У чому це виявляється? Яку несеш відповідальність за свої вчинки?”
У кінці аналізувалися розповіді, які складали учні.
На другому етапі кожен учень отримав по 16 карток із 8 позитивними та 8 негативними відповідями на запитання „Що означає любити Батьківщину?”. Учням пропонувалось уважно передивитися їх, вибрати ті картки, які підходять для відповіді.
На картках були такі висловлювання:
|
|
|
- працювати на благо Батьківщини;
- любити рідний край;
- любити своїх рідних і близьких людей;
- гарно вчитися, бути дисциплінованим;
- бути відповідальним;
- захищати честь і гідність Батьківщини;
- дотримуватись норм і правил, які прийняті в суспільстві;
- дбайливо ставитися до природи;
- не брати участі в громадських справах;
- жити під гаслом „Кожний сам за себе”;
- не звертати уваги на старих і немічних людей;
- зневажати національні й державні символи;
- не цікавитись історією, кому це потрібно;
- зневажати українські народні традиції, звичаї;
- знищувати дерева, забруднювати місцевість;
- зневажати працю інших.
Результати діагностичної методики фіксувались у спеціальній таблиці для кожної дитини, потім підраховувалася кількість позитивних і негативних характеристик, на основі чого визначалася загальна мотивація учня. Проводився аналіз відповідей, який дав змогу поглибити уявлення про рівень розвитку патріотичних почуттів молодших школярів. Ми отримали такі результати: 16,8% опитаних показали високий рівень, 46,9% – середній рівень, 36,3 – низький рівень.
Аналіз матеріалів опитування та тестування допоміг нам визначити рівень патріотичної зрілості учнів молодших класів і з’ясувати конкретні напрями подальшої роботи. Використовуючи модифікований варіант методики М. Рокича, ми вивчили ступінь значущості якостей особистості [167]. Дана методика виявилася найдійовішою у збиранні потрібного матеріалу для подальшого дослідження. Респондентам давали окремі картки, які школярі повинні були розкласти в порядку значущості. Кінцевим результатом мала бути дійсна громадянсько-патріотична позиція. Під час дослідження ми враховували, що діти можуть бути нещирими, до кінця не розуміти зміст кожної якості. У нашому випадку важливу роль відіграла мотивація діагностики, наявність контакту між дослідником та школярами.
|
|
|
Діти ранжували картки та відповідали на наступні запитання:
„Які якості ви цінуєте в людях? Чому?”
„Назвіть людей, у яких, на вашу думку, присутні такі якості. Хто вони?”
„Як розташував би ці якості справжній громадянин-патріот?”
„Що ви найбільше цінуєте у своїх друзях? Чому?”
Обробка та аналіз одержаних даних дозволили зробити висновок: сучасні школярі на перші місця поставили старанність, працьовитість, наполегливість, дбайливість, самостійність, правдивість. А ось чуйність, пошана, гідність, честь, ініціативність опинилися на останніх місцях. Як бачимо, якості, вибрані молодшими школярами, відповідають їхнім особистісним потребам.
|
|
|
Після попереднього ранжування всі показники було занесено до таблиці (табл. 2.10).
Таблиця 2.10
Ступінь значущості якостей для молодших школярів, що характеризують вихованість патріотичних почуттів
| Якості особистості | Рангове місце | % опитаних респондентів |
| міцна воля доброзичливість любов до близьких правдивість старанність ініціативність працьовитість наполегливість відповідальність самостійність творча активність честь гідність пошана дбайливість сміливість терпимість чуйність | 10 11 9 6 1 12 2 3 8 5 17 13 16 15 4 7 18 14 | 25,2 23,5 30,4 49,9 70,0 22,4 67,1 65,8 36,1 51,8 14,8 21,1 16,7 20,2 55,8 43,6 14,0 20,5 |
Аналіз ступеня значущості якостей особистості та відповідей учнів на запитання дав такі результати: високий рівень – 21,8%, середній рівень – 54,1 %, низький рівень – 24,1%.
Згідно з отриманими результатами констатуючого експерименту, аналізом виховних програм для учнів 1–4 класів, ураховуючи якості та риси, що відбивають патріотичні почуття учнів, ми вивели критерії патріотичного виховання та віднесли їх до трьох розділів.
|
|
|
І. Родинний:
- чемне ставлення до батьків, старших у сім’ї, вчителів, ветеранів війни;
- пошана до пращурів, до героїв Батьківщини, знання місць знаходження могил та пам’ятників, догляд за ними;
- пошана до народних і релігійних традицій, звичаїв, національних і родинних свят та дотримання їх.
ІІ. Соціальний:
- інтерес до історії рідного краю, героїчного минулого країни, до життя прославлених земляків;
- дбайливе ставлення до національних багатств рідної природи, до праці батьків та українського народу;
- уміння виявляти волю, доброзичливість, правдивість, старанність, ініціативність, працьовитість, наполегливість, самостійність, творчу активність, почуття відповідальності та інші.
ІІІ. Державний:
– пошана до національних і державних символів (Прапора, Герба, Гімну);
– любов до рідного краю, рідних місць, рідної мови;
– громадська активність, поняття про захист честі й гідності Батьківщини, гордість за свою Вітчизну.
Аналіз психолого-педагогічної літератури, результати констатуючого експерименту дали нам підстави стверджувати: щоб сформувати патріотичні почуття в дітей молодшого шкільного віку, потрібно роботу починати з першого класу. Для цього необхідно:
- розробити технологію патріотичного виховання, оновити його зміст, урізноманітнити форми та методи виховання;
- розробити та запровадити програму з патріотичного виховання для учнів 1–4 класів, яка б дала можливість залучити учнів до відповідної діяльності, забезпечила б спілкування з цього кола питань патріотизму, сприяла вияву інтересу до історії українського народу та Батьківщини;
- підготувати вчителів до роботи з патріотичного виховання та забезпечити методичною літературою, програмами та практичними розробками;
- залучати родину учнів до участі у виховній роботі школи;
- задіяти в цій роботі громадськість, ветеранів війни та праці, народних умільців, представників культури;
- систематично використовувати елементи народної педагогіки, традиції національного виховання;
- створити банк творчих робіт учнів молодших класів, музей чи куточок історії школи як результат проведеної роботи з патріотичного виховання.
Зібраний емпіричний матеріал і результати констатуючого експерименту визначили стратегію та тактику нашої подальшої дослідно-експериментальної роботи.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 127; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!