Рівень знань про родину та близьких людей
| Знання Рівні | Знання історії родини матері (%) | Знання історії родини батька (%) | Турбота про старших у родині (%) | Ставлення до оточуючих людей (%) | Показники загального рівня (%) |
| Високий Середній Низький | 13,4 22,5 64,1 | 13,1 23,1 63,8 | 43,7 40,0 16,3 | 42,8 40,3 16,9 | 28,2 31,5 40,3 |
Приблизно така ж ситуація склалася під час аналізу відповідей респондентів на запитання: „Які ви знаєте поховання відомих людей, героїв війни та праці у своєму місті?”, „Яку участь ви берете в догляді за їхніми могилами?”, „Яку участь ви берете в шануванні Дня пам’яті (проводів) померлих людей?”.
Серед поховань відомих людей, героїв учні називають пам’ятники воїнам Великої Вітчизняної війни, воїнам-афганцям, загиблим міліціонерам. На честь ушанування їхньої пам’яті на могили у свята діти приносять квіти. Ініціаторами цієї акції виступає керівництво школи та вчителі.
Таблиця 2.6
Рівень знань учнів про пращурів, героїв Батьківщини
| Знання Рівні | Знання історії та поховань пращурів (%) | Знання видатних людей, героїв Батьківщини, бажання їх наслідувати (%) | Участь у пошуковій роботі (%) | Показники загального рівня (%) |
| Високий Середній Низький | 19,3 44,7 36,0 | 15,3 38,4 46,3 | – – – | 17,3 41,5 41,2 |
Більшість дітей бере участь у вшануванні Дня пам’яті померлих людей. Вони разом з батьками та родичами прибирають могили, приносять квіти, запалюють свічки, поминають своїх предків добрим, тихим словом. Повну відповідь на запитання дали 19,3% учнів (що складає високий рівень); 44,7% дали неповну відповідь (середній рівень); 36,0% не виявляють інтересу взагалі (низький рівень).
|
|
|
Відчувається дефіцит знань респондентів у галузі народних і релігійних традицій, національних і родинних свят. На запитання „Назвіть п’ять релігійних свят”, „Розкажіть про зміст одного свята” повну відповідь дали 10,3% респондентів. Діти називали найбільш відомі свята: День Миколая, Різдво, Коляду, Водохрещу, Великдень, Івана Купала, Спаса.
На запитання „Чи ходите ви у свята до церкви?” більшість дітей відповіла: „Ні”. Наведемо приклади відповідей:
– Ні, бо треба рано вставати.
– Мої батьки не ходять, я теж.
– Ні, батьки кажуть, що я ще маленький.
– Просто не ходжу.
Але слід зазначити, що ці свята дітям подобаються й у них є бажання піти до церкви.
Діти продемонстрували низький рівень знань про народні традиції, лише 4,4% учнів змогли назвати деякі з них. Коли було запропоновано назвати п’ять національних свят, діти називали День Конституції України, День Незалежності України, День Соборності України, День Матері, День Батька. Повну відповідь на це запитання дали 6,6% учнів.
|
|
|
Зауважимо, що досить складним для дітей було розповідати про історію виникнення свят, їхнє значення для українського народу. Цей факт можна пояснити недостатнім обсягом отриманих знань та віковими особливостями дітей.
Викликає занепокоєння обмеженість знань дітей про родинні свята. На пропозицію перерахувати п’ять найважливіших родинних свят респонденти називають лише дні народження батьків і свій день народження. Діти не згадують про дні народження бабусі та дідуся, річниці весілля, знаменні події родини. Повну відповідь дали лише 1,3% учнів.
Отже, результати опитування молодших школярів свідчать про недостатнє знання респондентами історії країни, українського народу, краю, власної родини (див. табл. 2.7).
Таблиця 2.7
Рівень знань молодших школярів про звичаї, традиції, свята народного календаря
| Свята | Рівні | ||
| Високий | Середній | Низький | |
| Релігійні | 10,3 | 24,4 | 65,3 |
| Народні | 4,4 | 19,4 | 76,2 |
| Національні | 6,6 | 15,0 | 78,4 |
| Родинні | 1,3 | 7,2 | 91,5 |
| Показники загального рівня | 5,7 | 16,5 | 77,8 |
Щоб з’ясувати ставлення молодших школярів до національних багатств, до рідної природи, нами було проведено тест-гру „Постав собі оцінку за своє ставлення до природи” [192]. Респонденти на кожне питання відповідали тільки словами „так” або „ні”.
|
|
|
1. Чи є в тебе улюблені місця у природі?
2. Чи мають якесь значення природні багатства для життя людей?
3. Чи ти піклуєшся про тварин, рослини, оберігаєш їх?
4. Чи робиш ти зауваження товаришам, які знущаються з рослин або тварин?
5. Чи посадив ти хоч одну рослину у своєму житті?
Після тестування учням пропонувалося підрахувати кількість відповідей „так”. Це й була оцінка, яку діти самі собі поставили. При цьому ми обов’язково підкреслювали, що даний тест тільки гра, тільки натяк на справжній стан справ.
Проаналізувавши фактичні дані, отримані під час тестування, ми виявили, що більшість дітей не замислюється над значенням природних багатств, не надає великого значення їхній охороні, більше того, ніхто з дітей не саджав дерев або кущів. Результати тестування мають такий вигляд (табл. 2.8).
Таблиця 2.8
Ставлення до рідної природи
| Кількість Респонденти | „5” (%) | „4” (%) | „3” (%) | „2” (%) | „1” (%) |
| 320 | 16,8 | 22,5 | 24,4 | 24,4 | 11,9 |
Важливими для виявлення патріотичних почуттів у молодших школярів стали їхні відповіді на запитання: „Чому ми повинні шанобливо ставитися до хліба?”, „Чому така глибока йому шана?”. Відповіді дітей зводилися до того, що без хліба буде голодно. Лише 2 % респондентів відповіли, що хліб – це наше багатство, це основа життя на землі, що треба докласти багато зусиль, щоб його виростити.
|
|
|
Слабкі знання продемонстрували молодші школярі також у відповідях на запитання „Коли та як з’явився хліб на землі?”, „Чому свята в Україні не обходяться без хліба. Повну відповідь дали лише 23,1% учнів.
Також нас цікавило ставлення учнів до праці. Дослідження проводилося з метою виявлення ціннісних орієнтацій молодших школярів. Респондентам було запропоновано модифіковану анкету такого змісту: „Навіщо потрібно працювати? Вибери три з наведених нижче потреб та оціни їх за такою шкалою „3” – найбільш бажана, „2” – бажана, „1” – не дуже бажана [11: 201].
1. Заробити купу грошей.
2. Мати гарні іграшки.
3. Бути модним.
4. Допомагати рідним.
5. Стати майстром на всі руки.
6. Бути знаменитим.
7. Щоб процвітала Батьківщина.
8. Щоб міг подорожувати.
9. Нагодувати бідних.
10.Щоб усім людям краще жилося.
11.Свій варіант відповіді.
Дослідження проводилось індивідуально. У разі необхідності ми детальніше розкривали учням зміст тієї чи іншої потреби.
На першому місці у сучасних дітей опинилась потреба мати купу грошей. Часто-густо приклад дають дорослі, вважаючи гроші найголовнішим у житті. Бути модним – бажана потреба, яка стоїть у більшості дітей ( 83,1%) на другому місці, що віддзеркалює „культ речей” у деяких родинах, стан сучасного життя. Викликає занепокоєння той факт, що потреби „нагодувати бідних”, „щоб процвітала Батьківщина”, „щоб усім людям краще жилося” зайняли 8, 9 та 10 місця (це видно з табл. 2.9).
Таблиця 2.9
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 108; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!