Розділ 3. Необхідність реформування податкової системи України



Напрямки та принципи оновлення вітчизняної системи оподаткування

Аналіз розвитку податкової системи України свідчить про те, що протягом останніх років докладено чимало зусиль для її удосконалення. Однак більшість норм нашого податкового законодавства приймалися в період спаду економіки, і вони були спрямовані не на удосконалення податкової системи, а переважно на розв’язання проблем конкретних галузей економіки, промислових регіонів і навіть окремих підприємств.

На нинішньому етапі розвитку нашої країни існує гостра проблема невідкладного реформування податкової системи, створення цілісного, узгодженого податкового законодавства.

Тому, на погляд спеціалістів в основу оновлення вітчизняної системи оподаткування мають бути покладені такі принципи:

– Достатність: податки мають бути достатніми для виконання конституційно закріплених функцій держави.

– Адекватність: податкова система повинна бути адекватною особливостям економічної та політичної організації суспільства, рівню податкової культури та правосвідомості громадян.

– Ефективність: забезпечення мінімального впливу податкової системи на ефективний розподіл ресурсів та економічні рішення платників, що формуються під впливом ринкових важелів;

– Використання податкових важелів для стимулювання ефективного розподілу ресурсів, підвищення інвестиційної активності, прискорення НТП тією мірою, якою ринок не забезпечує розв’язання цих проблем.

– Соціальна справедливість;

– Загальність оподаткування;

– Недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

– Утримання рівновеликих податків з індивідів, які мають однакову платоспроможність, і різних податків з індивідів, що відрізняються платоспроможністю (принципи горизонтальної і вертикальної справедливості);

– Забезпечення рівномірного розподілу податкового тягаря на основі легалізації “тіньових” доходів та ліквідації необґрунтованих податкових пільг.

– Стабільність: податки мають бути незмінними протягом певного, попередньо визначеного і достатньо тривалого періоду, в довгостроковій перспективі вони мають змінюватися поступово, еволюційним шляхом.

– Еластичність (гнучкість): податкова система повинна містити в собі механізми пристосування до поточних змін економічної ситуації, які б давали можливість збільшувати доходи бюджету в разі необхідності.

– Адміністративна простота та економічність: податкова система повинна бути простою і недорогою в управлінні [7, c.95].

Взагалі, той факт, що податкова система України не достатньо орієнтована на реалізацію основних принципів оподаткування, свідчить про те, що вона ще не сформувалася як органічна цілісність. А щодо реформування законодавства, то вирішити це питання можна, певна річ, шляхом прийняття Податкового кодексу України, при підготовці якого не ставилося за мету абсолютно змінити чинні елементи податкової системи, бо такий крок може призвести до хаосу, знищення зрозумілих для платників податків механізмів.

Проектом кодексу, який 29 листопада 2002 року прийнято Верховною Радою України в другому читанні, передбачене суттєве скорочення загальної кількості податків і зборів як загальнодержавного рівня, так і місцевого (21 вид податків і зборів проти 39 у чинній системі оподаткування), що дасть змогу дещо спростити їхнє адміністрування.

Прийняття проекту Податкового кодексу України сприятиме гармонізації податкового законодавства України з вимогами законодавства ЄС та положеннями угод системи ГАТТ/СОТ. Але деякі дослідники не погоджуються з певними положеннями цього проекту, тому, на мою думку, варто відзначити основні напрямки вдосконалення власне податкової системи України [7, c.97].

Сучасні тенденції вдосконалення податкової системи України

Взагалі, реформування податкової системи України передбачає розв’язання двох груп проблем: вдосконалення інституціональних умов оподаткування і вдосконалення власне податкової системи: її складу структури та окремих елементів.

– Високий загальний рівень оподаткування, тенденція до розширення складу податкової системи України свідчать про необхідність законодавчого обмеження зростання податкового навантаження на юридичних і фізичних осіб, а отже, і обмеження зростання державних видатків, яке має стати стимулом до забезпечення більш ефективного використання бюджетних коштів.


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 40;