Розвиток рухових якостей на уроках
Враховуючи, що розвиток рухових властивостей є одним з найважливіших компонентів фізичного виховання школярів, учителька Ж. О. Твердохліб на своїх уроках основну увагу спрямовує на вирішення цих завдань.
Для розвитку рухових властивостей важливе значення мають правильний підбір і застосування підготовчих вправ. Учителька добирає такі вправи, які за своєю структурою близькі до дій, що розучуватимуться на уроці. Це рухи типу багатоскоків, біг з високим підніманням стегон, біг з діставанням високо підвішених предметів (для цього використовується висувна перекладина) та інші.
У початкових класах Жанна Олексіївна найчастіше використовує метод поєднаного розвитку властивостей і навчання рухових навичок, а у старших класах старається надати урокам чіткої тренувальної спрямованості і сприяти підвищенню фізичної підготовленості школярів [6].
У 7—11 класах певні труднощі викликає необхідність врахування специфіки фізичного розвитку дівчат. Спеціально для них в структуру уроків включаються вправи, що сприяють зміцненню м'язів живота, формують витонченість, граціозність, пластичність рухів.
Для розвитку сили своїх вихованців Ж. О. Твердохліб широко застосовує динамічні вправи. Якщо у залі немає достатньої кількості наборів гантель, гир, іншого потрібного обладнання, вона знаходить вихід — використовує комплекси вправ з власною вагою, які є досить ефективними: згинання і розгинання рук в упорі лежачи; підтягування; вправи з опорою; вправи з великою кількістю повторень при середньому і малому навантаженні. Застосовує рухливі ігри типу "Виштовхни із кола", "Бій півнів", "Сильніший і спритніший".
|
|
|
Учителька вважає, що в учнів початкових класів не слід формувати окремі групи м'язів — їх потрібно розвивати гармонійно, тому не використовує вправ з обтяженнями.
У середніх класах кількість вправ з навантаженнями збільшується, вводяться лазіння по вертикальному канату, підтягування, прості й змішані виси, враховується необхідність диференційованого підходу до визначення інтенсивності і обсягу силових вправ для хлопців і дівчат.
Саме у цьому віці серед дітей виділяються лідери, які краще фізично підготовлені, відвідують спортивну школу, гуртки, секції. Виникає можливість застосовувати у залі кругове тренування, коли учні класу тренуються на 4—6 "станціях", це сприяє збільшенню моторної щільності уроків. Жанна Олексіївна контролює роботу дітей на 1 — 2 "станціях", де виконуються найскладніші вправи, на інших — роботу учнів, дотримання правил техніки безпеки контролюють призначені вчителькою старші груп з числа активістів, вони ж першими демонструють членам своєї групи виконання вправ, правильні прийоми роботи. Інструктажі для цих дітей вона проводить перед уроком або безпосередньо під час пояснення завдань. Під час підбиття підсумків уроку робота старших груп оцінюється в першу чергу.
|
|
|
У старших класах для юнаків розвиток сили стає найважливішим завданням. Підтягування, вихід силою із вису в упорі на перекладині, підйом ваги — найбільш ефективні вправи. У залі використовується вісь штанги, гиря вагою 16 кг, включаючи 3 — 4 серії по 6 — 12 повторень з інтервалами відпочинку 60 — 90 с в темпі 12 —15 рухів за хв. Ці вправи поєднуються з біговими навантаженнями середньої і великої інтенсивності протягом 3 — 6 хв. Для дівчат найбільше підходять вправи, що зміцнюють м'язи живота і спини, малого тазу, але не викликають сильних напружень.
Найсприятливіший вік для розвитку швидкісно-силових властивостей – 9 - 12 років. У 5 - 7 класах учителька використовує такі вправи, як стрибки на одній і двох ногах, стрибки із скакалкою, стрибки в довжину і висоту з розбігу, багатоскоки, метання набивних м'ячів, стрибки з поворотами на 90°, біг з високого старту, вправи з набивними м'ячами, багаторазові стрибки з максимальною висотою підскоку, присідання на одній і двох ногах з акцентом на швидкість, біг на короткі дистанції, метання м'ячів і фанати, рухливі ігри типу "М'яч гравцю", "Перестрілка м'ячем". Рухове навантаження прораховує таким чином, щоб воно поступово зменшувалося під кінець уроку, але перерв більше ніж 1 —1,5 хв. не було.
|
|
|
Витривалість — базова якість фізичної підготовленості, вона має величезне значення для працездатності організму. З метою її підвищення Ж. О. Твердохліб використовує бігові вправи, кроси, рухливі ігри. Після навантаження протягом 13 — 14 хв. період відновлення сил складає 3 — 5 хв., тому на це на уроках відводиться не більше як 16 — 20 хв. у старших класах, у початкових класах використовуються циклічні вправи протягом 4 — 6 хв., на початку року — не більше 1 — 2 хв., щоб привчити дітей до них.
Приблизно такі ж підходи зберігаються під час розвитку гнучкості та координації рухів [7].
З метою контролю за фізичною підготовленістю у всіх класах весною і восени проводить перевірку рівня розвитку основних рухових властивостей за допомогою таких випробувань, як біг на 30 м, стрибки у довжину з місця, біг протягом 6 хв., підтягування у висі та у висі лежачи, щоб мати змогу оцінити основні рухові властивості.
|
|
|
Протягом чотирьох років такі порівняльні тести вчителька записує у спеціальному зошиті, веде спостереження за розвитком кожної дитини, це допомагає планувати індивідуальний підхід до кожного учня.
Складність навчання на уроках фізичної культури полягає ще і в тому, що школярі виконують запропоновані завдання по-своєму (ведення м'яча, стрибок у довжину, кидок у корзину). Найчастіше такі навички формуються без цілеспрямованого педагогічного контролю, виникає неправильний образ рухів. Ж. О. Твердо-хліб намагається відразу виявити таких дітей, вказати їм типові помилки, при показі декілька разів продемонструвати правильне виконання окремих рухів, поставити школяру конкретні завдання.
Використання роз'єднаного методу розучування складних вправ учителька допускає лише у крайніх випадках (вивчення вправи частинами), вона особливо стежить за тим, щоб не втрачалася інерція частин тіла, або всього тіла, що рухається (щоб не було зупинок перед наступним рухом). На перших етапах навчання вправи, щоб не закріпити неправильні рухи, число повторів є найменшим, а на пізніх етапах — найбільшим.
Для створення належного емоційного стану учнів під час заняття фізичною культурою застосовує музичний супровід уроків в період листопада — березня кожного року. Мажорна музика збільшує м'язову силу і працездатність, тому вона транслюється протягом 30 — 32 хв. на уроці. головне, щоб її ритм відповідав ритмові рухів дітей. У заключній частині уроку, коли школярі виконують вправи на відновлення дихання, лунає мелодія з м'яким музичним малюнком [7].
Результати роботи Ж О. Твердохліб показали, що застосування таких підходів у роботі дають змогу до 75 — 80 % збільшити моторну щільність уроків, прискорюють формування швидкісно-силових можливостей дітей на 18 — 19 %. Постійно зростає кількість учнів, які бажають відвідувати спортивні секції.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 151; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!