Основи Конституційного права ФРН
1.Особливості Конституції Німеччини:
- офіційна назва «Основний закон»
- четверта Конституція прийнята 23 травня 1949 року – Парламентська Рада.
- В її розробці допомоги представники окупаційних сил.
- Закріплює федеративний устрій ( республіканський і федеративний устрій не підлягає зміні).
- Увійшли принципи міжнародного права, багато норм антифашистських.
- Багато принципів конституціоналізму запозичених з інших Конституцій.
- За способом зміни конституції – жорстка.
- Окрім конституції 1948 року – джерелом конституційного права є конституція суб’єктів федерації (16).
2.Особливості Конституційно – правового статусу людини і громадянина:
- дуже чітко поділяє права і свободи на основні і конституційні, судом захищаються лише основні права і деякі Конституційні і всі інші ( 93 стаття)ю захищаються не судом, а іншими органами;
- позитивістська теорія прав і свобод людини і громадянина правами вважаються лише ті, що прямо вказані в Конституції.
- Можливість поширення прав і свобод на вітчизняні юридичні особи.
- Вживає термін «німці» - охоплює всіх громадян ФРН.
3.Громадянство ФРН:
Діє закон «про імперську і державну належність 1913 року» з відповідними змінами.
Набуття:
1.Об’єднання принципів грунту і крові.
2.Натуралізація:
- за правом ( звернення до компетентних органів).
- за рішенням влади ( 10 років жити, житло, примірна поведінка, володіння мовою)
|
|
|
- в ценз від 16 до 23 років, ходити у німецьку школу 6 років, повинен проживати перед зверненням 6 років, не судима, законні засоби проживання.
4.Репатріація – відновлення батьківщини.
Втрата громадянства:
1.Без згоди неможливо.
2.Лише натуралізація ( на протязі 5 років).
4) Права і свободи громадянина.
Конституція дуже широко закріплюються особисті права.
Два принципи:
- освіта ( вчителі є дуже поважними).
- Здоров’я.
3 різновиди прав і свобод:
- загальні обмеження ( межі користування певними правами).
- позбавлення свободи слова…
- спеціальне обмеження.
Гарантії:
1.право на судовий захист.
2.Відповідність держави за діяльність своїх службовців.
Обов’язки:
1.Обов’язок батьків піклуватися про неповнолітніх дітей і навпаки.
2.військовий обов’язок.
3.Користування власністю на загальні блага.
5) партії і партійна система.
Визначення Партії, закріплені в Конституції.
Юридично існує багатопартійна система:
1.Християнсько – демократичний союз ( виник після 2 світової війни).
2.Християнсько – соціалістичний союз ( діє в Баварії).
3.Соціал – демократична партія.
4.Партія зелених.
5.Свободна – демократична партія.
6.Партія демократичного союзу.
|
|
|
6) Юридична модель.
Парламентська республіка.
Уряд несе відповідальність перед бундестагом, але президент може розпустити бундестаг.
Демократичний режим – міністеріалізм.
Парламент.
Закон не містить такого терміну, але є Бундестаг і Бундесрат – верхня і нижня палати.
Бар’єр 5 % - пропорційна система і мажоритарна ( на 4 роки).
Бундесрат – призначається урядами всіх земель на 4 роки.
Заборони на підряд строків немає.
Очолюють палати спікери, є комісії: тимчасові і надзвичайні. Є регламент, депутати Бундестагу мають вільний мандат ( не можуть займатися іншим видом діяльності).
Депутат Бундесрату має імперативний мандат.
Імдемнітет – за свої вислови може нести відповідальність лише перед своєю партією.
Імунітет – за порушення правил – відповідальність за кримінальні порушення лише з згоди парламенту.
Право законодавчої ініціативи – Федеративний уряд, 5 % депутат кожної з палат.
Закони ФУ вносяться в Бундесрат, потім в Бундестаг.
Всі закони, які вносяться Бундесратом лише нижню палату.
Якщо Бундестаг вносить, має бути дозвіл Бундесрату.
Уряд може по окремим питанням за делегованим правом Бундестагу приймати закони.
Бундестаг може висловити Вотум недовіри Уряду – іде у відставку.
|
|
|
Президент може поставити питання про Вотум недовіри.
7) Президент.
Президент вибирається Федеративними зборами.
Не молодше 40 років – німець за народженням, проживає постійно на території Німеччини, 15 років – 50% + 1 голос – два тури в 3 відносна більшість. Обирається на 5 років.
Укази Президента не потребують контрасигнації.
8) Федеративний уряд.
Склад:
1.Федеративний канцлер – обирається Бундестагом більшістю голосів.
2.Всі федеративні міністри призначаються президентом за поданням Ф. К.
3.Посада урядовця не сумісна з іншими видами діяльності.
9) Судова влада.
Здійснюється Федеративним конституційним судом, Федеративними судами, Судами – земель, Федеративно конституційним Судом – орган юстиції, вирішує питання, які виникають між земліми – складається з 16 федеративних суддів ( 8 Бундестаг, 8 Бундесрат - на 12 років, без права повторного призначення, граничний вік 68 років).
Вимоги – 40 років, вища юридична освіта, досвід роботи. Рішення мають постанов чий характер.
5 гілок юстиції:
1. Загальна юстиція – Федеративна Судова Палата ( цивільна справа віділені від кримінальних).
2. Адміністративна юстиція – Федеративний Адміністративний Суд.
|
|
|
3. Фінансова юстиція – Федеративна Фансово – Судова і ніші суди виконують функцію рахункової палати.
4. Трудова і соціальна гілка – є Федеративний Третейський Суд і Суд по Соціальним справам.
5. У землях є Дільничі суди, Суди земель в якості Апеляційного інституту і Найвищі суди земель.
10) Німецька федерація:
Складна держава – кооперативна федерація, землі дуже тісно пов’язані між собою через економічні і правові важелі.
1990 р. – стало 16 земель, мають ознаки держави, Ландшафти – парламенти, уряди, Конституція, компетенція, не мають суверенітету, вихід не дозволяється.
В сфері законодавчої діяльності:
1) Виключно компетенція – лише Бундестаг приймає закони по певним питанням.
2) Конкуруюча компетенція – якщо в прийняті федеративні закони не врегулювані певні питання, земля може прийняти свій.
3) Рамочна компетенція – Бундестаг приймає принципи певного закону, а Лантаги приймають закони в межах цих принципів.
В сфері виконавчої діяльності:
1). Виключна компетенція Федеративного Уряду, а у Уряду земель – залишкова компетенція.
11) Органи влади на місцях:
Округи – уїзди – общини – більшість земель Берлін, Бремен і Гамбург одночасно є землями і поділяється на райони.
В округах діє місцеве врядування. Є Урядовий президент призначається з зверху.
В Уїздах є представницький орган – рада на 5 років, є ландшафти – підпорядковані Уряду – Президентом.
В землях встановлення змішане управління.
Основи Конституційного права Італійської республіки.
1.1 січня 1948 року – набула чинності Конституції Італії.
1948 р – Аргентинський статус – 1 Конституція.
Особливість:
1.Демократизм:
- народ Італії має право законодавчої ініціативи ( 50 000);
- народ має право ініціативи зміни чи відміну закону (0.5 млн.);
- будь – який громадянин маже звернутися до конституційного суду.
- Соціалізація конституції: право на працю, право кожного хто працює на гідну оплату.
2.Втілила всі міжнародні принципи.
3.Італія оголосила анти фашизм державною ідеологією.
4.Громадянські права ( громадянські відносини, Соціальна Економіка)
За способом зміни:
Конституція є дуже жорсткою:
- прийняти закон 50%+1;
- через 3 місяці ратифікувати;
- якщо на протязі цих місяців 1/5 депутатів чи 500 000 референдум;
- не підлягає перегляду республіка.
2) Особливості конституційно – правового статусу людини і громадянина.
1912р. – закон «про громадянство».
Підстави:
1.При народжені ( домінує принцип крові).
2.Натуралізація:
- ценз проживання не менше 10 років.
- Знання італійської мови;
- Законі підстави проживання;
- Готовність відмовитись від свого громадянства.
Особливості:
- статева дискримінація: якщо чоловік укладає шлюб з італійкою то ценз 10 років знімається;
- до 90 – х не було розлучення;
- якщо іноземного громадянина приймають на державну службу, він стає громадянином Італії.
Втрата:
- не можливо позбавити за політичні переконання;
- вступ на службу до іноземної держави.
- вихід з громадянства.
3) Види конституційного права.
Особисті:
- свобода слова, совісті
- = 150 прав і свобод, з них 132 в Конституції.
Гарантії:
- не можливість позбавлення права і дієздатності за політичні мотиви.
- відповідна гідна судова.
Обов’язки:
1.платити податки.
2.працювати і отримати середню освіту.
3.Обов’язок захищати вітчизну.
4.Загальновійськовий обов’язок.
5.приймати участь у виборах і референдумах.
Політичні парва:
- активне виборче право з 18 років не є абсолютним – кругом крім сенату ( 25 років), Сенаторів – 40 років, президентом – 50 років.
- Позбавляються активного і пасивного виборчого права до 5 років банкрути.
Особливість:
- дуже часто проводяться референдуми:
- місцеві ( про зміни кордонів території ).
- Конституційні.
- Скасовуючи ( не може бути з питань бюджету, податків, помилування, міжнародних договорів).
4) Партійна система
Багатопартійна.
Християнсько – демократична партія – консервативна, правоцентриська.
Комуністична партія.
В 90-х перестали існувати.
«Полюс свободи» - блок увійшли ХДП – правоцентриська, «Оливкове дерево» - увійшли КП, рух зелених, ліве крило ХДП – лівеценстриські.
Північна ліга – сепаратистка партія.
Конституція детально регулює функціонування партії:
- принципи
- забороняється фашистське існування.
- Держава фінансує фракції в парламенті.
- Встановлюється гранична межа зносів.
- Заборона іноземних зносів і анонімних.
Конституційні права:
- рівність всіх релігій і церкви.
5) Форма державного правління Італії.
Італія – класична парламентарна республіка.
Народ обирає парламент, парламент – Президента.
Парламент в Італії є двопалатним.
Нижня палата – весь народ.
Сенат – представник автономних територій, обидві палати рівні.
Нижня – палата депутатів 630 на 5 років.
Верхня – сенат 315р.
4% - бар’єр.
З 1993 років – 25% - за пропорційною системою і 75% - мажоритарною системою.
Сенат – крім обраних депутатів за бажанням можуть входити колишні президенти по життєво. Крім того президент може назначити 5 чоловіків – які прославили Італію.
В парламентарів мандат несумісності. Чиновники повинні за 150 днів піти у відставку перед виборами.
Депутати мають:
- імунітет
- індемнітет
Палати засідають окремо, крім 1-го випадку вибори президента конституції чітко визначає повноваження обох палат.
Законодавча ініціатива:
- депутат;
- уряд;
- організація місцевого самоврядування;
- група виборців ( 50 000);
- національна рада економіки і праці ( входять представники всіх профспілок) дає висновки при прийняті бюджету).
Комісіям можуть делегуватися право законодавче.
Уряд може приймати декрети, які мають силу закону.
Парламент призначає 1/3. в суду і вищу магістратур раду.
6) Президент Італії:
Досяг 50 років, користується правами, обирається на 7 років на першому засіданні парламенту, при завершенні терміну, за 1 місяць починаються вибори нового президента парламентом.
Вибори проходять в 3 –х турах, в першому і другому турі за нього повинні проголосувати 2/3 ( кваліфікована більшість)
В 3-му – відносна, другий № - віце президент – не має повноважень.
Повноваження президента:
- призначає вибори в обидві палати.
- Направляє в Парламент послання.
- Є відкладне вето.
- Розпуск палати депутатів
- Головнокомандуючий ЗС
- Виступає на між. Арені
- Всі укази ( крім 2-х) потребують контрасигнації
- Не може відправити уряд у відставку.
Конституційний статус уряду Італії
Уряд – Рада міністрів.
Прем’єр міністрів – голова, має 2 –х заступників.
Президент може розпустити Парламент, якщо той не затвердить уряд.
Уряд має право приймати акти делегованого законодавства.
Є обмежений імунітет для уряду – можна притягти до відповідальності лише за згоди 2-х палат.
Органи:
1.Національна рада економіки і праці – формується з представників профспілок. Має право законодавчої ініціативи, здійснює попередній контроль за дотриманням законів.
2.державна рада – вищий орган в системі адміністративних судів.
3.Рахункова палата:
- контролює за фінансовою стороною діяльності уряду.
Конституційний суд Італії – орган конституційного контролю.
Заснований 1947р, утворення 1956р – включає 15 судів на 9 раз без права на повторне зайняття. Призначається по 5 – Президент, Обидві палати Парламенту, Рада юстиції.
Вони обирають Голову КСІ на 3 роки.
Судді мають вільний мандат, не можуть займатись іншою діяльністю.
Повноваження:
1.Відповідність НПА Конституції.
2.КС+16 суддів розглядає питання про притягнення президента до відповідальності.
3.До КСІ може звернутися будь-яка людина, якщо порушені їх права.
Судова система Італії:
Судді і прокурори утворюють магістратуру.
Прокуратура:
- нагляд.
Судова система:
1.Загальних судів:
- мирових суддів ( консіліатори) – малозначні цивільні справи, обирається народом, не треба юридичної освіти, по 1 чоловіку на комуну.
- Претори ( =1000) розглядають деякі цивільні і кримінальні справи в якості1-ї інстанції і як апеляцію.
- Трибунами – апеляційні скарги на рішення претора розглядає більшість справ в 1=150, за участю присяжних.
- Апеляційні суди – смертна кара ( є мораторій).
- Касаційний суд – вищий орган в цій системі, 2 палати цивільна і кримінальна.
2.Адміністративні суди:
1.Загальних адміністративних судів – діють в районах, оскарження дій секретаріату.
2.Суди спеціальної юрисдикції – очолює рахункова палата – спори щодо виконання бюджету.
Вища рада Магістратури – Президента, голови Касаційного суду, 9 членів обираються Парламентом.
Політико – територіальний устрій Італії:
Унітарна з широкою автономією її області.
Області – провінції – комуни = 8000
Області:
1.З Загальним статусом – 15.
2.З спеціальним статусом – Сицилія, Сардинія, в ін. 3-х – нац. Меншини ( всього 5).
Компетенція областей:
1.встановлення кордонів поміж комунами.
2.Будівництво, освіта.
Органи:
1.Ради – від 4 до 6 років – громадянами на заяви.
2.Джути – виконавчі органи рад.
3.Голова – Джунта вибирає.
В деяких областях обирає народ.
Держава управляє в областях:
- урядовий комісар – здійснює урядовий контроль.
Провінція=100- діють ради, джути.
Державний контроль – префекти ( боротьба з правопорушеннями).
Комуни = 8000, Ради Джути, Мер – взаємодіє з центральною владою.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 130; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!