Як відображаються сучасні реалії українського суспільства на проблемі «батьки – діти»?
На соціалізацію людей, передусім, молодших вікових груп стихійно впливає стиль життя кожного соціального прошарку. Для багатьох дітей він стає своєрідним еталоном у тих випадках, коли батьки не належать до нього.
За таких умов у молоді, яка перебуває на початковому етапі шляху до «самого себе», «справжнього», легко виробляються відомі усереднені стереотипи загальноприйнятих стандартів. Найчастіше таким стандартом стає образ «фірмача» з усіма властивими йому атрибутами життя: «іномаркою», дорогою «мобілкою», сучасним «маєтком». Уявлення батьків про знаходження свого місця в житті й ролі праці в ньому все частіше не співпадають з відповідними уявленнями дітей, частина з яких хоче мати все «відразу і швидко».
Шлях до талановитого вчителя, лікаря, технолога - будь-якого фахівця іде врозріз із головними напрямами до кар'єри, оскільки він передбачає заглиблення у свій фах, а не в систему людських взаємин на дорозі до «посадового» крісла. Це призводить до того, що молоді люди, відмовляючись від власної внутрішньоінтенційної спрямованості, намагаються здобути «престижний» фах, займатися далекою від власних глибинних внутрішніх уподобань справою. Їхні рішення стосовно громадського і особистого життя поспішливі й невиважені. Для багатьох улюбленою тезою стало твердження про те, що первинний капітал завжди наживався нечесним шляхом. Цей «шлях» входить і в особистісне життя, про що свідчить кількість розлучень у країні, яка сягає майже п'ятдесятивідсоткового рівня. Ідеал автентичного життя серед таких людей сприймається як дивацтво і своєрідне «дон-кіхотство».
|
|
|
4. Підготувати доповідь на одну з тем:
« Державна політика як регулятор соціалізації».
«Особливості українського менталітету».
«Роль рідної мови у процесі соціалізації».
«Взаємодія суспільства і держави в процесі соціалізації».
«Особливості українського менталітету».
Ментальність українського народу формувалась під впливом складних історичних умов. Мірило стійкості українського етносу, його реальна цілісність як динамічної саморегульованої системи, визначалось не державою, не ідеологією, не чисельністю народу, а міцністю збереження господарсько-культурних і побутових традицій, силою зв’язку поколінь і точністю передачі досвіду предків своїм нащадкам. Саме традиційна система внутрішніх зв’язків між людьми, між поколіннями зберегла українців як народ.
Загальні риси по-різному проявляються у гуцулів, бойків, лемків та долинян. Згадувані дослідникиві дзначають таку різницю: гуцули – аристократи гір, активні, заповзяті, настирливі, працьовиті, невибагливі, люблять свій край і свою рідню, сміливі, не бояться смерті, індивідуалісти, наївні і довірливі. Натомість бойки – доброзичливі, надійні, послужливі, скромні, демократичні, схильні до бійок і запальні, працьовиті, але не напружуються. За характером вони пасивніші, ніж гуцули, легко примиряються зі своєю долею.
|
|
|
Лемки мають холодний жорсткий погляд, мляву і непевну ходу, самолюбиві, не такі послужливі, як бойки, працьовиті, швидко полонізуються і словакізуються. Долиняни – нерішучі, боще не мають остаточної думки про свою належність до угорців, перейняли від мадярів багато з матеріальної і духовної культури, охоче пристосовуються до угорської культури, релігійні, працьовиті, законослухняні, ставляться до угорців як до панів.
Особливості ментальності українців мають яскравий вияв у традиційно-побутовій системі. Українська сім’я відіграє значну роль у формуванні українського характеру та менталітету, оскільки йде мова про вплив родинного життя, сім’ї на формування рис національного характеру.
Специфіка української сім’ї дістала відображення в особливостях української національної психології. Тут передусім домінує жінка. Це віддзеркалюється у фольклорі, традиціях, звичаях та обрядовості українців. Для прикладу, можна навести ряд обрядів, в яких головна роль відводиться жінці що символізував прощання з дівоцтвом, а також зняття фати, яке проводить мати жениха: тим самим вона, як головна, приймає невісту до сім’ї; роль плакальниці та омивання тіла покійника у поховальному обряді.
|
|
|
Ще однією рисою ментальності українців є релігійність. Вона є головною складовою світогляд у всіх слов’янських народів. Прояв релігійності яскраво виявився в обрядовості Закарпаття як календарного так і родинно-побутового циклів. Основним виявом релігійності в обрядовості є чітке дотримання послідовності і атрибутики обрядів. Це стосується як обряду народин, хрестин, весілля, так і поховального обрядів.
Наступною ознакою українського менталітету, яку виділяють дослідники, є емоційне, чуттєве, начало, яке превалює над раціональним. Емоційність українців спрямована на внутрішній світ. Неможливо говорити про емоційність і гіпертрофовану чуттєвість українців без згадки про так звану українську «філософію серця», представниками якої є Г.Сковорода та П.Юркевич.
Одним із центральних положень духовно-філософської доктрини Г.Сковороди є заклик до самопізнання, яке означає пізнання Бога у собі. Принцип «пізнай себе» проходить крізь усі філософські твори філософа. Любов до Бога виступає любов’ю до самого себе. Ця любов розкривається через образ серця, який є символічним у філософській доктрині мислителя. У символіці приховується істина, виявивши яку, людина досягне щастя.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 135; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!