Яким чином геокліматичні умови України впливають на соціалізацію її жителів?
Яке сучасне трактування принципу культуровідповідності виховання?
Як відображаються сучасні реалії українського суспільства на проблемі «батьки – діти»?
4. Підготувати доповідь на одну з тем:
« Державна політика як регулятор соціалізації».
«Особливості українського менталітету».
«Роль рідної мови у процесі соціалізації».
«Взаємодія суспільства і держави в процесі соціалізації».
Яким чином геокліматичні умови України впливають на соціалізацію її жителів?
Вітчизняні педагоги не раз звертали увагу на величезну роль первозданної краси природи для формування духовного світу молодої людини. Стосовно цього В.О.Сухомлинський писав: «Краса природи відіграє велику роль у вихованні духовного багатства. Вона виховує в душі підлітка здатність відчувати, сприймати тонкощі, відтінки речей, явищ, порухи серця». К.Д.Ушинський вважав, що прекрасний ландшафт має такий само величезний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко суперничати впливу педагога, і день, «проведений серед гаїв та полів, вартий багатьох тижнів, проведених на шкільній лаві».
На Україні чітка зміна пір року загартовує людей, виховує у них здатність жити і працювати в різноманітних кліматичних умовах.. Цим частково пояснюється те, що українці розселені майже по всій північній Євразії. Різні пори року урізноманітнюють побут народівУкраїні та їх господарські заняття.Створюють ілюзію подорожі по різних природних зонах. Нелегко пережити сутінкову осінь, морозну зиму і тривалу «безвітамінну» весну. Допомагає цьому очікування зеленої весни і щедрого літа. Особливості пір року прив'язують до рідного краю, так само, як і рідна з дитинства мова, звичаї, народні пісні. Розлука з ними формує особливий внутрішній стан особистості, який у психології називають середовищною дезадаптацією.
|
|
|
Кліматичні особливості країни безпосередньо впливають на режим праці і відпочинку населення упродовж року.В Україні люди уже в травні зустрічають тепло і розквітаючу красу літа, а потім відчувають їх упродовж більш як трьох місяців.Тому всі, хто зайнятий у суспільному виробництві, ждуть середини літа і одночасно ідуть у відпустку, щоб досхочу насолодитися купанням, водним спортом, ягодами та квітами.
Яке сучасне трактування принципу культуровідповідності виховання?
У сучасному нормальному громадянському суспільстві головна роль відводиться людині як особистості, її участі у розбудові як громадянського суспільства, так і держави. Основними цінностями, які панують у такому суспільстві, є справедливість, свобода, демократія, солідарність, рівність. Усе це спрацьовує в одному напрямі - створення умов, за яких стимулюється реалізація людиною властивих їй здібностей і потенцій на благо власно-особистісних і загальносуспільних інтересів.
|
|
|
Таким чином, лише спрямованість суспільства на шлях до автентичного життя кожної людини спроможна вирішити головну суперечність у взаєминах особистості й суспільства на користь обох.
До того часу, поки держава не визнає пріоритетного значення розвитку культури, не зумовить престижність представників цієї галузі, залишатися їй країною дрібних торговців, дешевої найманої сили за рубежем і роздутого апарату державних та силових органів. Неможливо подолати соціально-економічну кризу доки у серцях і умах людей панує пустеля на місці гармонійного затишного внутрішнього психологічного «дому». Економіка і політика в цьому випадку залишаються вторинними стосовно культури, духовності та моралі.
Відомо, що у філософії сучасного духовного виховання представника певного суспільства не прийнятні ні релятивістсько-плюралістичний напрям філософії, ні гармонійно-цілісний. Доцільнішими у сучасних умовах стають ті ідеї, які намагаються поєднати в собі позитивні риси обох цих протилежних концепцій. Одну з таких ідей певним чином реалізує система філософських принципів субстанціональної єдності й діалогової згоди, яка, у свою чергу, включає в себе відому християнську ідею «послуху та відваги».
|
|
|
Це її згадував у свій час Микола Бердяєв, аналізуючи погляди одного з персонажів роману Достоєвського «Брати Карамазови» і відзначаючи важливе начення того його життєвого принципу, згідно з яким «великий послух повинен бути урівноваженим у християнстві великою відвагою». Одне без одного недоцільне і неможливе у найвищих своїх проявах.
Цим підтверджується висновок, згідно з яким ніяке правово-економічне законодавство не може нормально функціонувати, коли воно входить у суттєву суперечність із пануючими у суспільстві моральними принципами. Українське суспільство, переживаючи це, здобуває відповідний досвід, який рано чи пізно допоможе вийти на дорогу, яка прямує до тих стандартів, що відповідають сучасним загальноєвропейським вимогам.
Необхідність пріоритетного розвитку культури у суспільстві - це далеко не кон'юктурна вимога, яка стосується певної країни на певному етапі її розвитку. У доповіді Генерального директора ЮНЕСКО за 1990-1991 роки говориться, що сучасна реформа педагогічної діяльності потребує «зміни парадигми шляхом переходу освіти головним чином із метою економічного розвитку до освіти... з метою розвитку універсальної культури суспільства»
|
|
|
Для самоорганізації та прогресивного розвитку будь-якого суспільства, згідно філософії нестабільності необхідна насамперед система сталих людських систем цінностей, бо тільки вони у масштабах суспільства, на думку І.Пригожина, «..завжди протистоять дестабілізуючим ефектам флюктуацій».
Гостра необхідність у формуванні відчуття внутрішньої субстанціональної основи постає у всіх суспільствах пострадянських країн, насамперед, у зв'язку із зміною ідеології тоталітаризму на незвичний і хиткий плюралізм, який певним чином зумовив ситуацію стихійної соціалізації численних груп населення. Трудність вибору інтенційно обумовленого життєвого шляху, перепони на ньому, історично сформоване у широких мас населення неуміння, а в багатьох випадках і небажання, робити вибір призводить до зневір'я в нього і відмови. Невизначеність ситуації і людини в ній призводить до втрати ідеалів.
У цих умовах виникає необхідність вивчення та узагальнення на основі вітчизняного досвіду розв'язання назрілих соціальних проблем у розвинутих країнах світу, де сформувалися стійкі суспільства, узвичаєні жити в умовах демократії та ідеологічного плюралізму, хоч далеко не позбавлені від власних специфічних проблем. З цією метою за допомогою західних країн проводяться різноманітні семінари, реалізуються ідеї відповідних партнерських проектів тощо.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 141; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!