Тип поселення як мезофактор соціалізації.
Перебіг процесів соціалізації певним чином зумовлюється типом поселення, в якому проживає людина.Близько чверті населення країни живе на сьогодні в селах і на хуторах, для яких характерний стабільний склад жителів, тісні сусідські і родинні зв'язки. У стилі життя часто зберігаються елементи традиційної сусідської общини. Відсутність значних соціальних і культурних відмінностей між жителями роблять спілкування тісним і охоплюючим усі боки життя. Сильний соціальний контроль поведінки людини вимушує багатьох жителів села корегувати її в окремих ситуаціях відповідно до усталених соціальних вимог.
Сезонний характер сільськогосподарської праці створює можливість через систему свят церковного календаря широко застосовувати релігійну психотехніку для формування екопсихологічної системи селянина. Соціально-економічні зміни на селі зумовили в останні роки певну переорієнтацію усталеного стилю життя, його цілеспрямованість на оволодіння цінностями, які формуються в умовах країни ринкової економіки. Місто створює якісно нові умови для соціалізації різновікових груп населення. Міста розрізняють за величиною (малі, середні, великі, гіганти), за функціями (адміністративні, промислові, культурні, транспортні, курортні тощо), за часом заснування (старі, нові), за складом жителів (старі, молоді, моноетнічні, поліетнічні тощо).
Місто залежно від величини пропонує своїм жителям певний темп життя, який зростає із збільшенням кількості жителів і відповідної їм міської території. Для соціалізації їх залежно не лише від величини, а й функцій міста формуються умови соціальної мобільності, горизонтальної (зміна видів занять і груп членства в межах одного соціального прошарку) і вертикальної (перехід із одного соціального прошарку в інший). З одного боку, місто створює поліпшені умови для самовияву особистості, розвитку на базі внутрішньоінтенційної спрямованості рефлексу цілі. Тут легше підшуковувати відповідні референтні групи з метою організації в них ситуацій успіху клієнта.
|
|
|
Можливості широкого вибору у великих містах дозволяють жителю як складно організованій системі, з боку огляду філософії нестабільності, частіше і нерідко успішно для власного саморозвитку проходити відомі точки біфуркації, виходячи на якісно новий рівень розвитку в якісно нових умовах стабілізації, самоорганізуючись відповідно до власних потенцій.
З іншого боку, місто має властивість збіднювати емоційно-образну основу сприйняття світу людьми, відірваними від природи. А ця основа закладена у джерелах будь-якого творчого процесу, який, на думку талановитого ученого-винахідника К.Е.Ціолковського, починається з «фантазії» і «казки». До того ж місто є відомим «відстойником» різноманітних кримінальних структур і груп. Неформальні об'єднання і групи мають нерідко антисоціальну спрямованість. Послаблення соціального контролю часто супроводжується антисоціальними ексцесами не тільки в середовищі молоді, а й у середовищі старших вікових груп населення. Дещо відмінні умови соціалізації складаються у селищах, мешканці яких, з одного боку, емансиповані від сільського способу життя, а з іншого боку, не узвичаїлись у міському способі. Однак повної однозначності в стилі та характері життя мешканців цих населених пунктів немає, оскільки це значним чином визначається функціями кожного селища.
|
|
|
Поширені такі їхні типи: робітничі, курортні, приміські, колишні райцентри. Негаразди перехідного періоду в суспільно-політичному та економічному житті країни чи не найбільше відобразилися на становищі жителів селищ, які, переважно будучи відірваними від сільськогосподарського виробництва, втратили роботу на тих поодиноких підприємствах, що раніше працювали на повну потужність. Серед селищної молоді найчастіше побутує бажання «відбутися» і «досягти кар'єри» у великих містах. Нерідко це є сильним стимулом для самовдосконалення.
Питання і завдання для самоконтролю:
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 133; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!