Вплив ЗМК на соціалізацію особистості.



Семінар 2. Основні складові впливу мезофакторів на соціалізацію людини

Регіон як мезофактор соціалізації особистості.

Вплив ЗМК на соціалізацію особистості.

Субкультура як фактор соціалізації.

Тип поселення як мезофактор соціалізації.

 

Питання і завдання для самоконтролю:

Дайте характеристику регіонові в якому ви проживаєте як мезофакторові соціалізації.

Назвіть позитивні та негативні тенденції впливу ЗМК на життя та розвиток людини.

У чому особливості підлітково-юнацької субкультури у вашому місті (селі)?

4. Підготуйте доповідь на одну з тем:

«Роль урбанізації у соціалізації людини».

«Особливості соціалізації у моєму місті (селі)».

«Вплив ЗМК на соціалізацію студентської молоді».

Регіон як мезофактор соціалізації особистості.

Широкий вплив на формування екопсихологічної системи особистості справляють мезофактори соціалізації. До них відносять регіони країни, міста, селища, села, засоби масової комунікації, субкультури. Їхній вплив на соціалізацію людини починає посилюватися уже в підлітковому віці, що пояснюється розширенням масштабів джерела впливу.

Проблема визначення поняття регіону країни складна в силу того, що багато дослідників вживають його без достатнього обґрунтування. В одних випадках, формуючи таке визначення, виходять з особливостей природно-кліматичних умов, в інших - із народно-господарських потреб, ще в інших -з певних історичних особливостей розвитку цих територій. У цьому випадку, на нашу думку, штучно розривається та цілісність, яка породжує так зване явище неаддитивності, за якого властивість певного цілісного новоутворення уже не зводиться до властивостей його складових. Регіональні особливості формують у людини почуття прив'язаностідо рідного краю, патріотизму, відповідальності, насамперед, перед самимсобою, а у віруючих людей перед Богом, за його долю. Нерідко ці почуття у далекій діаспорі вимушували переселенців безкорисно (у матеріальному розумінні) віддавати свої сили, духовні й фізичні, на благо далекої, покинутої землі. Це вони примусили буковинця Д. Квітковського упродовж всього життя у розлуці з цією чудовою квітучою землею збирати, мов золоті пилинки для золотої троянди, історико-географічні відомості для своєї книги на 800 сторінок під назвою «Зелена Буковина». Автору вдалося створитивражаюче літописне панорамне полотно, на якому на фоні великих мас населення чітко проглядаються численні неповторні людські обличчя в неповторних обставинах.

Регіон, у якому людина народилася, вже впродовж дитячих років життя посередництвом мікрочинників соціалізації встигає закласти певну основу у фундамент внутрішнього психологічного «дому»: ставлення до себе і людей, до праці, рідної мови, звичаїв, традицій, вірувань інших народів. Так чи інакше  згодом у дорослому віці це виявляється не лише врисах характеру, а й у результатах праці. Адже не один лише технологічний бік бачать у певному виробі, коли, купуючи його, запитують про те, де вінвиготовлений.

Природно-географічні особливості регіону, визначаючи ступінь урбанізованості території, характер економіки, створюють більш чи менш сприятливі умови для розвитку людини згідно з її потенційними можливостями.

Природні умови та ресурси реґіону визначають характер і спрямованість його економічного розвитку. А він, у свою чергу, зумовлює соціально-географічні та соціально-демографічні особливості соціалізації різновікових груп населення.

Таким чином, можна дійти висновку про те, що кожний реґіон країни на основі природно-географічних, історико-культурних, соціально-економічних особливостей, які визрівали в його межах упродовж тривалого часу, створив певні основи для формування цілісної екопсихологічної системи кожного свого жителя. Але оскільки поряд із впливом регіонального мезочинника соціалізації кожна людина відчуває хаотично непередбачуваний вплив інших чинників, то цілісність її внутрішнього психологічного «дому» час від часу порушується, згідно філософії нестабільності, у відомих нам «точках біфуркації», спричинюючи необхідність в поліпшеному «ремонті» цього «дому» або руйнуючи те, що по крупинці «наживалося» не лише самою людиною, а й готувалося для неї її батьками, предками, всіма людьми, які упродовж століть виробляли філософські основи життя, що через народне слово з раннього дитинства проникали у плоть кожного, хто народився у цьому реґіоні. Найчастіше для виправдання в цих випадках вживають слово «доля», не знаючи, що за словами відомого японського письменника Рюноске Акутагави доля - це характер.

Вплив ЗМК на соціалізацію особистості.

Одним із вагомих мезочинників соціалізації є засоби масової комунікації (ЗМК), тобто технічні засоби, за допомогою яких поширюється інформація на великі роззосереджені аудиторії. Залежно від масштабів охоплення таких аудиторій окремі види ЗМК можна віднести до мезочинників (наприклад, телекомпанія CNN, яка передає свої програми на весь світ). Поява в сім'ях комп'ютерів, відео та інших подібних засобів комунікації дозволяє розглядати їх як мікрочинник соціалізації. Як мезочинники соціалізації вони виступають, зважаючи на ситуацію їх вибору, якій на сьогодні дедалі частіше підпорядковуються перегляд телепередач, прослуховування радіопрограм, читання періодики.

Засоби масової комунікації певним чином зумовлюють стихійну соціалізацію людини, оскільки їм властиві інформаційна, розвиваюча і релаксаційна функції. Перша пов'язана з тим, що для багатьох людей, тривалий час зайнятих у виробництві, ЗМК не лише як мезочинник, а й як мікрочинник соціалізації залишаються найголовнішим джерелом інформації. Як правило, у цьому випадку інформаційна функція поєднується з рекреативною, яка пояснюється можливістю використання телебачення, преси, комп'ютера для відпочинку. Завдяки розвитку нових інформаційних технологій останнім часом значно розширюються масштаби вибору

Розвиваюча функція засобів масової комунікації викликає чимало суперечок. Однак, на думку американських учених Шрама, Лайла і Паркера, перегляд телепередач дітьми прискорює їх розвиток майже на рік. Робота ж із комп'ютером, відповідно до досліджень Ю.О.Бабаєва і А.Є.Войскужського, окрім багатьох позитивних ефектів, здатна призвести до ослаблення емоційних реакцій та соціальної ізоляції.

Засоби масової комунікації як один із соціальних інститутів певним чином виконують замовлення суспільства або окремих його соціальних груп. Об'єктом їхнього впливу є не стільки окрема людина, скільки свідомість і поведінка великих груп людей. Це й дозволяє стверджувати цілеспрямованість їхнього впливу на процес соціалізації індивіда. У свою чергу, цей процес зумовлює виділення особливого аспекту соціального виховання так званої медіа-освіти (від лат. media - засоби). - вивчення закономірностей масової комунікації. Основне завдання цього вивчення - підготовка підростаючих поколінь до життя в умовах інформаційних суспільств. Молодь необхідно вчити сприймати будь-яку інформацію, несуперечливо «декодуючи» повідомлення в рамках власної екопсихологічної системи, що перебуває у стані становлення та формування.

У сучасному суспільстві щоденно кожна людина завдяки ЗМК потрапляє в могутній потік різноманітної інформації. Нерозуміння її окремих суперечливих фрагментів нерідко викликає внутрішньо особистісні конфлікти, які інколи спричинюють зовнішні. Щоб уникнути цього, необхідно дати можливість, насамперед, молодим людям виробити певні вихідні основи - принципи, які б дозволили внутрішньо «переробляти» цілеспрямовано і стихійно інформацію, уникаючи згаданих конфліктів і можливих численних мікропсихотравм. До того ж, потрібно, аби ці принципи «спрацьовували» на користь гармонійного поєднання загальносуспільних та власноособистісних інтересів.

 


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 206; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!