Схема функціонального зонування мікрорайону
З метою раціонального використання земель і доцільного розміщення забудови територію мікрорайону розподіляють на окремі функціональні зони, які призначені для певного виду будівництва і благоустрою.
Конкретні територіальні елементи відображаються на схемі функціонального зонування мікрорайону, яка виконується в масштабі 1:2000.
На схемі умовними позначеннями показуються основні зони мікрорайону:
- житлова, на території якої розміщаються житлові будинки;
- громадський центр і зона поміщення закладів торгівлі і підприємств громадського харчування;
- зона шкіл і дошкільних дитячих закладів;
- мікрорайонний парк – сад і спортмайданчики;
- зона комунально-господарська і технічної інфраструктури.
В сучасних ринкових відносинах на території мікрорайону можуть ділянки комерційного призначення і використовуватись для різних цілей.
За попередньо визначеними площами кожної зони складається баланс території мікрорайону (дивись креслення графічної частини). Попередній баланс території мікрорайону складений на основі нормативних даних. (табл №2 ).
При цьому площа житлової зони визначена залежно від щільності житлового фонду, а площа закладів обслуговування – відповідно до нормативів ДБН 360-92*.
Розміри території мікрорайонного парку – саду розраховані з нормами 3-5 м2, а спортивних майданчиків 1,2-2,0 м2 на одного жителя. Дані попереднього балансу території мікрорайону служать основою для складання схеми функціонального його зонування.
|
|
|
Таблиця 2
Попередній баланс території мікрорайону.
| № п/п | Зони мікрорайону | Розміри ділянки | ||
| га | % | м2/люд | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Житлова | |||
| 2 | Громадський центр і зона закладів обслуговування | |||
| 3 | Зона шкіл і дошкільних закладів | |||
| 4 | Мікрорайонний сад-парк і спортивні майданчики | |||
| 5 | Зона комунально-господарська і технічної інфраструктури | |||
| Разом: | 100,0 | |||
Житлова зона, як правило, розміщується по периметру мікрорайону, який обмежений вулицями. Всередині мікрорайону розміщаються заклади обслуговування - школи, дитячі заклади та інші об’єкти.
Громадський центр розподіляється в глибині мікрорайону або при головній магістральній вулиці. Мікрорайонний парк – сад звичайно проектується в центрі мікрорайону, або на місці існуючого лісового масиву. Спорт майданчики передбачаються в межах мікрорайонного парку або поблизу нього на віддалі від житлової забудови.
|
|
|
Комунально-складські об’єкти (госблок, котельні, електропідстанції, гаражі, склади тощо)вимагають найбільшої ізоляції від інших зон мікрорайону. Їх доцільно розміщати ближче до другорядної магістралі, яка відмежовує мікрорайон.
Схема функціонального зонування є першим наближенням до детального планування мікрорайону. При його проектуванні можливе деяке корегування і уточнення схеми.
Детальне розпланування мікрорайону
Система проїздів і забудова житлової зони
Проектування житлової забудови проводиться в комплексі вирішенням системи проїздів і пішохідних зв’язків у мікрорайоні.
Основним завданням проектування є найкраще розміщення житлової забудови, закладів повсякденного обслуговування, забезпечення зручних зв’язків з усіма елементами мікрорайону. (додаток 2)
Системи проїздів в мікрорайоні складається мікрорайонних проїздів, що забезпечують під’їзд до груп житлових будинків, громадських підприємств, а також пішохідних зв’язків до житлових будинків, які при потребі можуть служити для під’їзду транспорту (машини швидкої допомоги, пожежні машини).
Мікрорайонні проїзди не повинні перетинати його територію по найкоротшій віддалі, бо це призвело б до транзитного руху. Тому при проектуванні мікрорайону застосовують кільцеву, напівкільцеву і тупикову схеми.
|
|
|
Головні мікрорайонні проїзди проектуються шириною 5,5 м, другорядні – 3,5 метрів. Така схема доцільна для мікрорайонів з незначним місцевим рухом.
Більш прогресивною є система тупикових під’їздів, що виключає можливість транзитного руху. Тупиковий поїзд обслуговує комплекси житлових будинків. Від нього до окремих будинків відходять пішохідні доріжки, які використовуються для під’їзду спеціального транспорту.
Забудова житлового району здійснюється відповідно до загально архітектурно-планувального вирішення міста.
Будівлі в житловій зоні мікрорайону проектуються у вигляді окремих і комплексів, а неподалік від них на прибудинкових територіях розміщаються зелені насадження, майданчики різного функціонального призначення, інші елементи.
При плануванні житлової зони й розміщенні житлових будинків враховуються умови інсоляції будівель і характер рельєфу.
здоров'я
Відстань між довгими сторонами житлових будинків висотою 2-3 поверхи приймаються не менше 15 метрів, а висотою 4 поверхи і більше – 20 метрів, між довгими сторонами й торцями з вікнами не менше 15 метрів.
|
|
|
При забудові мікрорайонів застосування в основному система свобідного (вільного) планування.
Організація житлової забудови може здійснюватись різними композиційними прийомами: лінійно-замкнутим, лінійно-відкритим, глибинним, груповим, просторовим.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 371; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!