Побудова поздовжнього профілю дороги



5.5.1 Поздовжній профіль будують за даними пікетажного та нівелірного журналів, див. додатки Е, Е1, на міліметровому папері формату А3 в масштабах: для горизонтальних відстаней 1:2000, вертикальних – 1:200.

5.5.2 В нижній лівій частині аркуша викреслюють профільну сітку – систему горизонтальних граф, розміри і назва яких наведені в додатку Е.2.

Верхня лінія цієї сітки називається лінією умовного горизонту. Її необхідно накреслити на потовщеній горизонтальній лінії міліметрового паперу так, щоб найнижча точка профілю була від лінії умовного горизонту не ближче 4см.

Позначку лінії умовного горизонту записують ліворуч вихідної точки лінії умовного горизонту. Для зручності побудови на профілі ліворуч наносять допоміжний вертикальний масштаб. Для цього на вертикальній лінії наносять сантиметрові відрізки і підписують значення позначок через 2м, починаючи від позначки умовного горизонту.

Примітка. Профільна сітка наведена зі скороченням і деякими змінами, тому що ця робота навчальна.

5.5.3 За даними пікетажного і нівелірного журналів заповнюють графу 6       “Відстані”, відкладаючи на ній горизонтальні відстані між пікетами і характерними точками по осі траси в масштабі 1: 2000. Планове положення усіх пікетів (через 5см) і плюсових точок фіксують в цій графі вертикальними відрізками (перегородками). Під графою відстаней підписують номери пікетів. Пікетажні значення плюсових точок не підписують, але між вертикальними відрізками в графі 6 записують горизонтальні відстані між сусідніми точками профілю.

5.5.4 Заповнюють графу 5 “Фактичні позначки поверхні землі”, виписуючи в неї із колонки 10 журналу нівелювання траси позначки точок з округленням до сотих часток метра.

5.5.5 За позначками поверхні землі наносять чорну лінію профілю, відкладаючи позначки точок в масштабі 1:200 за перпендикулярами угору від лінії умовного горизонту. Отримані точки в результаті побудови, з'єднують прямими лініями. Ламана лінія являє собою профіль місцевості.

5.5.6 Графи 2,7 “План траси дороги” і “План прямих та кривих” заповнюють за даними пікетажного журналу. По осі графи "План траси дороги" креслять вісь дороги у вигляді прямої лінії. У цій графі за даними пікетажного журналу в масштабі 1:2000 наносять ситуацію, вдовж якої проходить траса. Замість зображення умовних знаків пишуть “город”, “рілля” тощо.

5.5.7 В графі “План прямих та кривих” на відстані 20мм від лінії пікетажу проводять горизонтальну лінію, яка зображає вісь дороги. Обчислені пікетажні значення початку і кінця (ПочК і КК) кривої відкладають у масштабі 1:2000 на лінії пікетажу, відмічаючи їх перпендикулярами, опущеними від цієї лінії на проведену вісь дороги. Вздовж перпендикулярів записують відстані від початку та кінця кривої до ближнього заднього та переднього пікетів. Криві умовно позначають дугами висотою (глибиною) 5мм, повернутими вверх, якщо траса повертає праворуч, і вниз при повороті траси ліворуч. Під кожною кривою записують значення усіх шести її елементів. Над серединою кожної прямої вставки траси виписують її довжину, а під нею – її румб.

 

Нанесення проектної лінії на поздовжній профіль дороги

 

5.6.1 Проектну лінію наносять, дотримуючись певних технічних вимог. У нашій роботі наведені тільки деякі з них :

1) схил (уклон) окремих її ділянок не повинен перевищувати для автомобільних доріг 0,004-0.100;

2) баланс земляних робіт (об’єм насипів і об’єм виїмок) не повинен перевищувати 5%).

5.6.2 У графі 3 "Проектні схили / Відстані" вказують: у числівнику – значення схилу у промілях, а в знаменнику – відстань, відповідну даному схилу. Якщо схил позитивний, то лінію проводять з нижнього лівого кута графи в верхній правий, а якщо негативний то - з верхнього лівого кута в нижній правий.

 Проектний схил обчислюється за формулою

i = ,                                                       (5.9)

де  - перевищення між кінцевою і вихідною точками прямої (різниця позначок кінцевої  і вихідної  точок прямої);

d - відстань між цими точками.

Якщо =109,85м; =106,15м; d = 395м, то i = .

Якщо  від'ємне, то запроектована лінія іде вниз, і її схил є від'ємним, і навпаки - схил лінії, що підвищується, є додатним.

5.6.3 У графі 4 “Проектні позначки” обчислюють проектні позначки пікетів та характерних точок. Проектну позначку вихідної точки (ПК0) приймають відповідно до технічних вимог або графічно. Для нашого варіанта проектну позначку вихідної точки (ПК0) приймають таку, як і фактичну тобто 106,15. Проектну позначку наступного (кінцевого) пікету обчислюють за формулою

,                                              (5.10)

де - позначка наступної (кінцевої) точки;

- позначка вихідної точки;

  d - відстань між цими точками; 

   - проектний схил (уклон), обчислений за формулою 5.9.

Приклад. H поч.к = Нпк0 + id = 106,15 + 0,009 ´ 86,02 = 106,92;

                 Hпк1 = Нпк0 + id =106,15 + 0,009 ´ 100 = 107,05м і т.д.

5.6.4 За обчисленими проектними позначками пікетів (точок) наносять проектну (червону) лінію на профіль.

5.6.5 На усіх пікетах та плюсових точках профілю обчислюють робочі позначки (висоти насипів або глибини виїмок) як різницю проектної позначки і фактичної позначки поверхні землі h = HпрНф.  

Приклад. Робоча позначка для ПК1,  h1 =107,05 – 106,81= +0,24м.

Робочі позначки зі знаком “+” (насип) підписують над проектною лінією профілю, а виїмки зі знаком “-“ – під нею.

5.6.6 Над точками нульових робіт (точка перетину профільної лінії поверхні землі з проектною лінією) записують робочі позначки 0,00.

5.6.7 Із точок нульових робіт опускають перпендикуляри на лінію умовного горизонту і обчислюють горизонтальні відстані до цієї точки від ближніх пікетів або плюсових точок профілю. Їх значення з округленням до сотих часток метра записують ліворуч та праворуч від перпендикулярів. Обчислення виконують за формулами (4.3).

П риклад . Горизонтальні відстані до точки нульових робіт від пікетів 1 та 2 складають: а = м; в = м.

Контроль. 48,98 + 51,02 = 100,00м.

5.6.8 Позначки Н точок нульових робіт обчислюють від ближнього пікету за формулою (5.10). Ці позначки записують вздовж перпендикуляра, опущеного із точок нульових робіт на лінію умовного горизонту профілю.

Приклад. = 107,05 +0,009×48,93 = 107,49м,

- позначка точки нульових робіт;

- позначка (вихідної точки) ПК1;

d - відстань між ПК1 і точкою нульових робіт; 

- проектний схил (уклон).

 


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 90; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!