Оформлення поздовжнього профілю траси автомобільної дороги



5.7.1 Усі написи і побудову охайно виконують тушшю або кульковими ручками тонкими лініями.

5.7.2 Червоним кольором показують проектну лінію і усі робочі позначки (крім нульових), вісь дороги в графі 2, усі лінії і цифри в графі 3 , проектні позначки в графі 4, усі лінії і надписи у графі 7 (крім номерів пікетів).

5.7.3 Синім кольором показують перпендикуляри від точок нульових робіт на лінію умовного горизонту, робочі позначки точок нульових робіт (0,00), позначки (висоти) точок нульових робіт, горизонтальні відстані а та в.

5.7.4 Решту ліній, написи та цифри виконують чорним кольором. Насипи фарбують червоним кольором, а виїмки – жовтим.

5.7.5 Приблизно в 1,5см над лінією профілю показують положення реперів. Для цього проводять вертикальні відрізки довжиною біля 2 см, вздовж яких, ліворуч і праворуч, записують прямокутні координати репера відносно траси. Над горизонтальною лінією вказують номер репера та його позначку.

Складання поздовжнього профілю траси трубопроводу

5.8.1 Вісь трубопроводу розмістити на відстані 15- 20м від осі ґрунтової дороги.

5.8.2 Поздовжній профіль виконати за даними пікетажного та нівелірного журналів, див. додаток Е,Е1, на міліметровому папері формату А3. У додатку Е.3 наведено оформлення профілю каналізації. Профіль траси трубопроводу складають за такою ж методикою, як і траси автодороги, за винятком не використовують елементів кривої.

Проектування траси трубопроводу

 

5.9.1 У графі 4"Проектні схили / Довжина" вказують: у числівнику - схил в промілях, а в знаменнику – відстань, відповідну даному схилу. Проектний схил прямої лінії обчислюється за формулою 5.9.

5.9.2. У графі 5 “Проектні позначки низу труби” проектну позначку вихідної точки (ПК0) обчислюють, як різницю фактичних позначок і глибини колодязів. Глибину колодязів залежно від споруди прийняти від 1,0 –3 м.

5.9.3 Проектну позначку наступного пікету обчислюють за формулою(5.10).

5.9.4 За проектними позначками провести проектну лінію траси трубопроводу.

5.9.5 У графі 9 “ Глибина колодязів ” обчислити глибину колодязів як різницю проектних позначок і фактичних позначок землі.

5.9.6 У графі 1 "Діаметр / Матеріал" до числівниказаносять діаметрвибраної труби, а до знаменника - матеріал труби.

5.9.7 Вздовж осі графи 3 "План траси" креслять вісь колектора каналізації або газопроводу у вигляді прямої лінії. У цій графі за даними пікетажного журналу в масштабі 1:2000 наносять ситуацію, вздовж якої проходить траса.

5.9.9 За відстанями між колодязями вздовж осі траси в графі “План траси” кружками діаметром 3 мм показують їх місцеположення.

 

Оформлення профілю траси трубопроводу

 

5.10.1 План траси (вісь трубопроводу, колодязі на осі), всі дані в графах 1,4,5, глибина колодязів у графі 9 креслять червоним кольором. Усі інші графи та написи виконують чорним кольором.

5.10.2 Приблизно в 1,5см над лінією профілю показують положення реперів. Для цього проводять вертикальні відрізки довжиною 2см, вздовж яких, ліворуч і праворуч, записують прямокутні координати репера відносно траси. Над горизонтальною лінією вказують номер репера та його позначку.

РГР № 6 “ПІДГОТОВКА ГЕОДЕЗИЧНИХ ДАНИХ ДЛЯ ВИНЕСЕННЯ ПРОЕКТУ СПОРУДИ НА МІСЦЕВІСТЬ”

Завдання і зміст роботи

6.1.1 Підготувати розмічувальні елементи для розміщення споруди на місцевості в горизонтальній і вертикальній площинах для цього:

1 Обчислити проектні координати кутів споруди.

2 Обчислити дані для винесення проекту споруди на місцевість.

3 Обчислити дані для розміщення споруди на місцевості по висоті.

4 Скласти розмічувальне креслення, зразок якого наведений у додатку Ж2 - для студентів будівельного факультету і додатку Ж.3 - для студентів санітарно – технічного факультету.

Примітка. При виконанні РГР №5 на плані запроектована автомобільна дорога, яка буде проїзною частиною майбутньої вулиці.

 

Обчислення проектних координат кутів споруди

 6.2.1 На топографічному плані, див. додаток В.8, червоним кольором нанести споруду прямокутної форми АВСD розміром 36´72м. Споруду розмістити паралельно запроектованій автомобільній дорозі і на відстані не менше ніж 30м від будівлі школи і 15м від осі проїзної частини дороги.

6.2.2 Графо-аналітичним методом обчислити проектні координати кутів цієї споруди за зразком, наведеним у додатку Ж.

6.2.3 Обчислити початковий дирекційний кут лінії АВ. Для цього:

       1) вписати у колонки 7 і 8 таблиці 1, див. додаток Ж, координати точок А і В визначених графічно за планом;

       2) обчислити прирости координат, відстань і дирекційний кут лінії АВ, використовуючи формули: , ; SAB = ;

aАВ = arc tg   де n =1, якщо < 0 і n = 2, якщо >0;

       3) якщо aАВ >360 °, то з нього віднімають 360°.

Приклади:

1 м, м.

2 SAB = м;

3 aАВ = arc tg = arc tg arc tg 0,367647= 20,18580°,

    n=1, тоді aАВ = 20,18580° + 180°= 200,18580°= 200°11¢08,8².

Примітка. Обчислення виконуються в таблиці 1 справа наліво.

6.2.4 Обчислити проектні координати кутів споруди АВС D за графічними координатами точки А, обчисленим дирекційним кутом лінії АВ, а також проектними розмірами споруди, як наведено в таблиці 2 додатка Ж.

Примітки:

1 Координати обчислюють так само, як наведено у РГР №2, п.2.3 і у відомості обчислення координат точок теодолітного ходу, див. додаток Б3.

2 Винятком у цих розрахунках є те, що вони не мають кутових і лінійних неув’язок.

6.2.5 У колонку 2 записати внутрішні праві горизонтальні кути bпр точок А,В,С, D споруди. В кожній точці вони дорівнюють 90°00¢.

6.2.6 У колонку 3 записати вихідний дирекційний кут лінії АВ і обчислити дирекційні кути сторін споруди за формулою 2.6.

Приклад.aВС = aАВ+180°00¢-90°00¢=200,18580°+180°00¢- 90°00¢ = 290,18580°.

 Контролем є обчислення вихідного дирекційного кута aАВ  сторони АВ.

aАВ = a +180° 00¢ - 90°00¢ = 110, 18580 ° + 180° 00¢ - 90°00¢ = 200,18580°.

6.2.7 У колонку 4 записати довжини сторін відповідно 36.0м і 72,0м.

6.2.8 Обчислити прирости координат за формулами 2.7.

Приклад. м;

            м.

6.2.9 За координатами ХАА початкової точки А обчислити координати точок споруди В,С,D послідовним алгебраїчним складанням координат попередніх точок з відповідними приростами координат DC., DU:

Приклад. CВ =CА ± DCАВ =154.00 – 67,578 = 86,422м;

                  UВ =UА ± DUАВ = 230,00 – 24,844 = 205,155м.

6.2.10 Контролем є обчислення координат початкової точки А:

CА =CD ± DC = 166,422 - 12,422 = 154,00м;

UА =UD ± DU= 196,211+ 33,789 = 230,00м .

6.2.11 Виконати контроль обчислення проектних координат кутів споруди АВС D, порівнявши їх з графічним визначенням за планом. Розбіжність не повинна перевищувати величини 0,5мм в масштабі плану.

 


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 124; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!