Повторення найважливіших відомостей з морфології, синтаксису та пунктуації

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 8Следующая ⇒

План

1. Правопис числівників.

2. Букви н і нн у частинах мови.

3. Не з різними частинами мови.

4. Дефісні написання.

5. Службові частини мови.

6. Кома і крапка з комою в простому реченні.

7. Кома і крапка з комою в складних реченнях.

8. Двокрапка в простому й складному реченнях.

9. Тире в простому і складному реченнях.

Основна література: [1], [2], [3],[4].

Додаткова література : [5], [6], [8], [9], [11], [12], [13], [15].

Семінарське заняття № 45

Контрольна робота

План

1. Оформлення письмової роботи.

2. Виконання контрольної роботи.

3. Перевірка виконаної роботи.

Основна література: [1], [2], [3],[4].

Додаткова література : [5], [6], [8], [9], [11], [12], [13], [15].

Семінарське заняття № 46

Робота над синтаксичними помилками.

План

1. Види синтаксичних помилок.

2. Техніка опрацювання синтаксичних помилок.

3. Редагування текстів.

Основна література: [1], [2], [3],[4].

Додаткова література : [5], [6], [8], [9], [11], [12], [13], [15].

Завдання до рубіжної контрольної роботи № 1

Диктант

Текст № 1

Святі гори

У своїй середній течії річка Донець вишукано мальовнича. На тлі смарагдових лук її русло робить численні круті повороти, наче намальовані примхливою рукою художника. Нижче від старовинного міста Ізюм правий берег річки починає поступово підніматися. Спочатку бачимо пологі округлі пагорби, укриті лісом, а ще нижче – гори, хоча й невисокі, але дуже стрімкі. Називають їх Святими, і мають вони одну унікальну особливість: ці гори – майже всуціль із білосніжної крейди. Там, де гори найвищі, найстрімкіші й найкрасивіші, розташований Святогірський монастир.

Перші ченці жили в нетрях крейдяних Святих гір, у печерах, де було споруджено підземну церкву. Ченці монастиря були не першими мешканцями цих печер. Археологічні знахідки вказують на те, що печерний комплекс існував ще в кам’яному віці й не був порожнім: у ньому жили тогочасні мисливці й рибалки.

Усе правобережжя Дінця в цьому районі пронизане печерними залами, коридорами з виходами в лісі, на схилах дальніх гір, на лівому березі річки. Загальна довжина печер – близько восьмисот метрів.

Однією з прикрас Святих гір є кущі скумпії, що ростуть майже на голих крейдяних скелях. Восени листя цієї рослини набирає незвично яскравого забарвлення й перетворює кущі на червоні багаття на білому тлі схилів.

За К. Ґудзик

186 слів

Текст № 2

Ода соняшникам

Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі на круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, укрите жовтим пилом, проросле пелюстками, світить і золотіє, щось промовляє своєю широкою, незгасаючою усмішкою. Скільки того сміху на городі! Усі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені, кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди, наблизь своє обличчя до нього, уважного й доброзичливого. Так можна довго дивитись одне одному в очі, і коли ви розлучитеся, то кожен із вас відчує себе багатшим, ніж був.

Коли заходить сонце, то й соняшники вечоріють, поступово смеркають. І вже того сміху не видно й не чути на городі. Стоять на межі поміж картоплею та кукурудзою не розсудливі й приязні світильники, а похмурі квіти смутку й темряви. Стоять мовчки, думають про своє, і в їхньому заглибленому думанні й мовчанні вловлюється щось чуже..

Переборюючи легкий острах у грудях, обережно ступаючи по принишклій землі, наближаєшся до першого-ліпшого соняшника, простягаєш руку, повертаєш його бліде обличчя до свого – і вражено й трохи безпорадно відповідаєш усмішкою на пригаслу усмішку соняшника, на його широкий і якийсь наче аж докірливий погляд.

За Є. Гуцалом

182 слова

Завдання до рубіжної контрольної роботи № 2

Теоретичні питання

1. Назвіть та обґрунтуйте функцію префіксів у сучасній українській літературній мові.

2. Сформулюйте правила написання префіксів.

3. Доведіть або спростуйте твердження: складні іменники та прикметники пишуться лише разом або через дефіс.

4. Сформулюйте правила написання складних іменників разом, утворених з двох основ із сполучними о, е, є.

5. Сформулюйте правила написання складних іменників разом, утворених з кількох основ без сполучних голосних.

6. Сформулюйте правила написання складних іменників через дефіс.

7. Сформулюйте всі правила написання складних прикметників разом.

8. Сформулюйте основні правила написання складних прикметників через дефіс.

Практичні завдання

1. Прибережний, пречорний, переписати, прибріхувати, представляти, превеселий, припаяти, применшувати, приморський, черезсмужний.

Запишіть наведені слова в окремих рядках у певному порядку відповідно до правил вживання букв е, и у префіксах пре-, при-, пере-, пред_, через-, не-:

а) буква е пишеься в ненаголошеному префіксі пре- , який надає слову значення найвищої міри ознаки;

б) буква е пишеться в префіксах пред-, пере-, через-, не-;

в) буква и пишеться в ненаголошеному префіксі при-, що надає словам значення приближення, приєднання;

г) буква и пишеться в ненаголошеному префіксі при-що надає словам значення неповноти ознаки чи дії.

2. Черезплічник, притягнути, присвітити, притискати, премилий, придністровський, прекумедний, неспокійний, прикрити.

а) буква е пишеься в ненаголошеному префіксі пре- , який надає слову значення найвищої міри ознаки;

б) буква е пишеться в префіксах пред-, пере-, через-, не-;

в) буква и пишеться в ненаголошеному префіксі при-, що надає словам значення приближення, приєднання;

г) буква и пишеться в ненаголошеному префіксі при-що надає словам значення неповноти ознаки чи дії.

3. Запишіть, розкриваючи дужки.

З-/зі-/с- (чесати, єднати, гнути, кинути, сипати, фотографувати, орати, явитися, юрмитися, в’язати).

4. Від поданих слів утворіть прикметники з допомогою суфіксів –ськ (ий), а від них -- іменники з допомогою суфікса –ин (а).

Донецьк, Збараж.

5. Згрупуйте слова відповідно до значень суфікса –ин-:

а) вказівка на одиничність вияву предмета;

б) назва речовини;

в) вказівка на певну ознаку;

г) вказівка на частину чогось;

д) наслідок дії.

Подряпина , стеблина, телятина, зазублина, фазанина, старовина, горошина, трухлявина, третина.

6. Запишіть, розкриваючи дужки.

Без- (страшний, соромний, законний, контрольний, ядерний, змістовний, ідейний, жалісний, збройний).

7. Запишіть, розкриваючи дужки..

Роз- /розі- (тривожити, класти, грати, єднати, гнути, стелити, ятрити, шити, юшити, смоктати).

8. Запишіть, розкриваючи дужки.

Під-/піді- (скочити, класти, рвати, єднати, грати, йти, їхати, юджувати, садити).

9. Подані іменники запишіть у родовому відмінку однини.

Рис, мармур, морж, міліметр, ураган, Ужгород, Париж, Буг, алюміній, квадрат, тролейбус, вальс.

10. Запишіть на місці крапок одну або дві букви н.

Страше...ий, дерев’я...ий, бездога...ий, лави...ий, журавли...ий, електро...ий, олов’я...ий, вогне...ий, реформе...ий.

11. Запишіть на місці крапок потрібні прийменники й поставте іменники у відповідній формі.

Стояти ... (круча), розмовляти ... (товариш), постамент ... (мармур), тримати ...(рука), працювати ...(книга), сховатись ... (піч), піклуватись ... (батько), привітатись ... (мати).

12. Утворіть словосполучення, записавши числівники словами та поставивши іменники в потрібному відмінку.

2 (зошит), 4-ро (друг), 150 (гривня), 2/3 (гектар), 4/5 (кілометр), 540 (школа), 3 (клен), 27 (стілець), 590 (трактор).

13. Запишіть займенники, розкриваючи дужки.

(Де)який, що(сь), де(в)кого, яки(небудь), будь(хто), хтозна(що), ні(який), хтозна(в)чому, де(хто), що(небудь), будь(який), казна(з)ким, аби(з)ким, ні(в)чому.

14. Запиши прислівники, розкриваючи дужки.

(По)перше, (ледве)ледве, (на)віки, (будь)де, віч(на)віч, якось(то), день(у)день, по(моєму), казна(як), де(небудь), (давним)давно, (по)дружньому, (часто)густо, (в)перше, (з)вечора, (на)чолі, (на)чисто, рік(у)рік.

15. Запишіть складні прикметники разом або через дефіс.

Науково/технічний, військово/зобов’язаний, культурно/освітній, українсько/американський, індо/європейський, світло/зелений, червоно/гарячий, темно/шоколадний, вельми/шановний, високо/авторитетний, три/кутний, договірно/правовий, екс/чемпіонський, суспільно/політичний, масово/політичний, північно/західний, вогне/небезпечний, напів/шкіряний.

16. Перепишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки.

Чує він крізь легкий сон що якась дівчина співає тонким голосом пісню. Та пісня здалась йому крізь сон якимсь дивом. Йому здалося що він не спить і дивиться вгору на гілля. Зелений лист на груші став скляний. Він бачить через листя синє небо бачить як проміння сонця наскрізь пронизує кожний листок як тихий вітер має листом. Лис черкається об лист і тихо дзвенить. Він чує ніби той голос та пісня ллється на нього зверху з того листя; йому здається що співає кожний листок вимовляє навіть слова і ті слова той голос тихесенько сиплються йому на лице на руки й на груди на саме серце (І. Нечуй-Левицький).

17. Перепишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки.

Українська пісня!.. хто не був зачарований нею хто не згадує її як своє чисте прозоре дитинство свою горду юність своє бажання бути красивим і ніжним сильним і хоробрим. Який митець не був натхненний її багатющими мелодіями безмежною широтою і красою її барв її чарівною силою що викликає в душі людській найскладніші найтонші найглибші асоціації почуття думки й прагнення всього що є кращого в людині що підносить її до вершин людської гідності до людяності до творчості!

Яка мати не співала цих легких як сон пісень над колискою дорогих дітей своїх (О. Довженко).

Завдання до державної підсумкової атестації

Тест

Варіант № 1

І. Вкажіть, у якому рядку всі слова слід писати з апострофом.

1. Інтерн...ю, прем...єр, миш...як, грав...юра, кап...шон.

2. Краков...як, інтер...р, кур...р, б...ро, ф...фюзеляж.

3. П...єдестал, полум...я, ім....я, верхів...я, мавп...ячий.

4. Між гір...я, відв...язати, Стеф...к, верф...ю, Лукк...ян.

ІІ. У якому рядку допущено орфографічну помилку?

1. Згрупувати, згаснути, здогадатися, змазати, змарнувати.

2. Скрутити, стерти, схвилювати, скінчити, створити.

3. Спинити, зчепити, скинути, сфотографувати, зносити.

4. Схилити, ствердити, спутати, сплющити, списати.

5. Збирати, збити, склепати, зпекти, звернути.

ІІІ. Знайдіть речення, у якому неправильно вжито слово приймати.

1. Юнаки приймають присягу на вірність Україні (З газети).

2. На випадок загибелі сержанта приймаю командування (О. Довженко).

3. Наталка приймає участь у змаганнях з тенісу (З розмови).

4. Їв би очима, та душа не приймає (Народна творчість).

5. Прошу прийняти рішення якнайшвидше (Із заяви).

ІV. У якому рядку всі іменники в родовому відмінку мають закінчення –у (-ю)?

1. Квартал, квартет, квиток, цвіт, кедрівник.

2. Келех, квас, подарунок, план, плановик.

3. Кіловат, депутат, лан, бульйон, матч.

4. Зміст, оксамит, банк, жанр, футбол.

5. Заклик, ситець, сад, садок, роман.

V. У якому рядку допущено помилку в правописі прикметників?

1. Петрів, Шевченків, шевченківський, Іванів, Ігорева.

2. Зоїна, Василів, Василинин, Василева, Марксові.

3. Скрипалів, товаришева, Андріїв, Світланин, майстрів.

4. Пушкінові, пушкінські, Улин, Андрієва, Асин.

5. Дмитрів, ленінський, Ігорев, Валентинів, Валин.

VІ. Вкажіть, у якому рядку всі займенники пишуться разом.

1. Ні/хто, де/який, аби/що, ні/котрий, хто/сь.

2. Ні/для/кого, ні/який, де/що, хтозна/що, аби/хто.

3. Ні/скільки, ні/з/чим, де/хто, будь/що, казна/що.

4. Ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казна/хто, будь/хто.

5. Ні/в/якому, ні/чого/, де/що, хто/небудь, аби/хто.

VІІ. У якому рядку допущено помилку у правописі прислівника?

1. Праворуч, пліч-о-пліч, рік у рік, зверху, по-нашому.

2. По двоє, вдвічі, удвох, на щастя, по-друге.

3. Нашвидкуруч, коли-не-коли, безвісти, без жалю, старанно.

4. Віч-на-віч, у стократ, заочі, абияк, ніколи.

5. Вкупі, до вподоби, безладу, допізна, щодня.

VІІІ. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при виділенні звертання?

1. О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Первомайський).

2. О незвичайна, чародійна мово, хоч пронеслася молодість громово, твій звук у мене в серці не затих (Д. Павличко).

3. Гей ви далі солов’їні, давні весни сині, -- одцвіли ви, облетіли цвітом на калині (І. Гончаренко).

4. О Львове, батьку мій камінний, знаю, як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда топтала й роздирала Русь безкраю (Д. Павличко).

5. За все тобі спасибі, низький уклін, о земле, наш уклін! (І. Гончаренко)

ІX. У якому реченні неправильно розставлено розділові знаки?

1. Отак би тут стоять години цілі і слухать мову птиць, лугів, дібров (К. Дрок).

2. Сіножаті скосяться, і пшениця вижнеться, листячком засиплються всі сади (С. Пушик).

3. Як добре у житті закоханим і як тривожно в світі їм! (А. Кацнельсон)

4. У вікна дивиться степ, і все спливає, як безконечне море (М. Коцюбинський).

5. Горіти зорі і тужавіти сокам, старіти корі, і вкриватися мохом (А. Талалай).

X. Укажіть складнопідрядне речення з підрядною частиною місця.

1. Де пройде сила наша – пречудові в житті людини зміни постають (П. Тичина).

2. Сонце сходить не тільки в небі, сонце сходить у нас самих (Р. Дідула).

3. Благословенна будь, родино, де в згоді сестри і брати (М. Ткач).

4. Врешті – хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже починається (М. Коцюбинський).

5. Справжня любов народжується тільки в серці, яке пережило турботу про долю іншої людини (В. Сухомлинський).

XІ. Серед наведених речень знайдіть складну синтаксичну конструкцію з різними типами зв’язку (підрядним, сурядним і безсполучниковим).

Пройшла гроза – і знову літня проза: парує степ, і оживає ліс (В.Симоненко).
Де-не-де жовтіє деревій, пахнуть, сохнучи на сонці, волошки, пахне ще не скошеною травою (О. Гончар).
Сонця ще нема; воно ще десь там за вигином планети, а ці хлопці й дівчата вже передчувають його, вже бачать його вгорі у вранішнім першім промінні, там де міниться барвами білий летючий метал (О. Гончар).
Бажав би я єдиного в житті: на гонах цих упасти у труді і знов піднятись – колосом на ниві (В. Колодій).
Нашої заслуги в тім не бачу, нашої не знаю в тім вини, що козацьку бунтівливу вдачу нам лишили предки з давнини (В. Симоненко).

XІІ. У якому реченні неправильно розставлено розділові знаки при прямій мові?

І журавлик заспівав радісно: “Не звіть мене журавликом, щоб я не журився! А звіть мене веселиком, щоб я веселився!” (О. Іванченко)
Позвали Лисицю, Ведмідь і каже: “Лисичко, треба тобі йти до Лева побалакати з ним...” – “А що ж я хіба у Бога теля з’їла, чи що? Хай хто-небудь інший піде” (Народна творчість).
“Легше сказати, ніж зробити”, --мовила стара, коли її попросили мовчати (“Шведські прислів’я та приказки”).
“Не біда – поет відмовив – як ти й сам з дороги звернеш, бо як рими повтікають, ти мені їх не завернеш” (Леся Українка).
“Де ж твоя, мій гостю, справа?” – далі вже поет озвався (Леся Українка).

Варіант 2

І. У якому рядку всі слова слід писати з апострофом?

Поголів...я, безриб...я, горохв...яний, В...Вязьма, п...ють.
Торф...яний, без...язикий, пів...яблука, дит...ясла, пір...я.
Об...ява, об...їзд, мор...як, черв...як, бур...як.
Об...єкт, ін...акція, св...ятковий, Св...Ярослав, роз...яснити.
Дзв...якнути, р...яст, арф...яр, сузір...я, подвір...я.

ІІ. Вкажіть, у якому рядку всі слова написано правильно.

Сфотографувати, без клопоту, з шибок, з черги, душчий.
Безжурний, пісчаний, дужчий, молодший, ложка.
Стомиться, сцідити, косьба, просьба, книжка.
Борідка, ягідка, квітка, юшка, дужка.
Ближчий, розкішний, дьогтю, казка, легший.

ІІІ. Виберіть речення, в якому використано авторський неологізм.

Сонце шалено крутилося навколо гарячого променя (С. Касянова).
Поглянь, товаришу, поглянь, як грають ниви злотостеблі (М.Рильський).
Вікна були застелені коцами так, що жоден промінчик від двох великих часових не міг прорватися надвір (Л. Сеник).
Годинника у них не було, та якби й був, то нікому б не зарадив, бо ліхтарі давно погасли (Ф. Бурлака).
Тепло, тихо, ні вітерцю, ні хмариночки, небо синє, а сонце не бліде, не осіннє, навіть припікає (М. Білкун).

ІV. У якому рядку всі іменники в родовому відмінку мають закінчення –у (-ю)?

Щебет, друкар, спомин, свинець, букет.
Бузок, діагноз, товар, край, авіатор.
Абзац, лан, оркестр, гнів, Париж.
Сибір, сантиметр, натовп, Лондон, рід.
Інвентар, інтерес, баскетбол, кисень, університет.

V. У якому рядку всі прикметники в орудному відмінку перед закінченням –ою мають ь?

Білява, срібляста, язиката, талановита, солодка.
Синя, давня, осіння, пізня, древня.
Лінива, щаслива, холодна, дивна, рухлива.
Говірка, стійка, стигла, привітна, прихильна.
Гаряча, роботяща, сільська, гречана, польова.

VІ. Вкажіть, в якому рядку всі займенники пишуться разом.

1. Аби/хто, ані/який, де/котрий, ні/скільки, де/що.

2. Будь/що, ані/чий, казна/хто, ні/який, аби/який.

3. Аби/котрий, де/який, ані/хто, будь/хто, хтозна/що.

4. Ні/хто, ні/який, хто/небудь, що/сь, будь/який.

5. Ні/у/кого, ні/що, де/хто, де/у/кого, ні/який.

VІІ. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?

Дунь у день, без кінця-краю, віч-на-віч, не до вподоби, казна-де.
На зло, зозла, час від часу, без упину, безперестанку.
У стократ, по-друге, як-небудь, рік у рік, навиворіт.
По-двоє, вдвох, десь-то, до ладу, на жаль.
По-моєму, по-зимовому, хтозна-коли, будь-де, рік-у-рік.

VІІІ. Знайдіть речення, структура якого ускладнена вставним словом.

Як море, в долині хвилюється хліб, налитий снагою землі, -- здається, по ньому проплисти могли б великі морські кораблі (М. Упеник).
І вже коли ти похитнувсь у слові, вважай, що похитнувся у собі (Б. Олійник).
Ну, що ж, було, спливло й нема (Л. Первомайський).
Біда, коли тебе забуде брат, - та ще буває гірше востократ: коли тебе забуде друг (Д. Павличко).
Ти явилась мені – і здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ (В. Симоненко).

ІX. У якому складносурядному реченні неправильно розставлено розділові знаки?

1. Я правді глянула у вічі – і чорний колір білим став (Я. Павлюк).

2. Його вже не зламати у біді, він знов шумить наперекір негодам і пагінці зростають молоді... Чи не твоя це доля, мій народе? (В. Колодій)

3. І чорнозем тужавіє соками знову, і проснуться під сонцем озимії сходи, і розстануть в полях сніговії покрови, і оновлення вічне у квітні забродить (Н. Кащук).

4. Досвіткова над степом висіла імла, і плела ковила вересневу зажуру, а дорога пливла від села до села і несла у світанок молодого Сосюру.

5. І чого так швидко минулося все? Посивіло твоє жито, відлетіла твоя перепілка, і в очі смутком заглянула ніч (М. Стельмах).

X. У структурі якого речення є підрядна з’ясувальна частина?

1. Всесвітові, як твердять учені, приблизно 20 мільярдів років (М. Подолян).

2. Ми, як відомо, не з полохливих (М. Подолян).

3. І, мабуть, не одному з нас подумалось в ті дні, яким великим може бути внесок письменника у духовне життя нації (О. Гончар).

4. Як мовиться, хмара неба не заступить (М. Подолян).

5. Знаю: друзі-брати ждуть мене у безмежному світі (М. Нагнибіда).

XІ. Знайдіть серед наведених речень складну синтаксичну конструкцію з різними типами зв’язку (сурядним, підрядним і сполучниковим).

На болоті спала зграя лебедина, вічна ніч чорніла, і стояв туман... (О. Олесь)
Степан стояв біля поручня на палубі, мимоволі пірнаючи очима в ту далечінь, і мірні удари лопастей пароплавного колеса, глухі капітанові слова коло рупора відбивали снагу його думок (В. Підмогильний).
О мово вкраїнська! Ти – вода з кринички, над якою гнуться верби (Ю. Бедзик).
Іди, іди, дощику, упади, щоб плодами наливалися сади, щоб родило і у полі, і в дворі, щоб співалось од зорі і до зорі (І. Нехода).
Не так думав Петро: він зараз здогадавсь, що Череваниха б’є на якогось іншого зятя, да й сама Леся їм гордує (П. Куліш).

XІІ. У якому реченні на місці риски треба поставити двокрапку?

Ось послухай / десь за гаєм соловей заплакав враз (О. Олесь).
Струмки полощуть срібло тиші / в росі купається трава (Б.-І. Антонич).
Зійде сонце / утру сльози, ніхто й не побачить (Т. Шевченко).
Сонце впало / на сизу хмару / обрій полум’ям запалав... (В. Симоненко)
Куди не глянь / просто й ясно всюди... (М. Старицький).

Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 281; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!