Фразеологія як розділ лексикології.
Фразеологія (від грецького phrasis - вираження, logos - вчення) - розділ мовознавства, в якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів. Фразеологією називають також сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів.
Об’єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови, їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв’язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням.
Фразеологія - сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові.
Одиниця фразеологічної системи називається фразеологізмом(лексико-граматична єдність двох і більше граматично оформлених компонентів).
Особливості фразеологізму:
1) лексичне значення виражається сполученням кількох слів в єдине значення.
2)постійне відтворювання одного й того самого компонентного складу.
3) характеризується стійкістю граматичних категорій.
4) слова у складі ф. мають часто переносне значення.
5) контекстуальна обумовленість вживання.
Фразеологічні зрощення-стійкі, неподільні словосполучення, зміст яких не виводиться із значень слів, що входять до фразеологізму: дати драла, врізати дуба. Фразеологічні єдності-семантично неподільні і цілісні,але в них семантика частково мотивована значення слів, що становлять фразеологізм. Єдності не мають такого міцного поєднання, як зрощення: зітерти в порошок(зітерти в дрібний порошок). Фразеологічні сполучення-такі стійкі мовні звороти, в яких один із компонентів має самостійне значення, що конкретизується у постійному зв’язку з іншими словами: нічого в рот не брати(нічого не їсти), брати рушник(свататися).
|
|
|
Класифікація фразеологічних одиниць
В основі вітчизняної концепції класифікації ФО лежить семантична класифікація, яку запропонував російський мовознавець В.В.Виноградов. Він виділив три типи ФО: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.
Фразеологічні зрощення – семантично неподільні ФО, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з’їсти).
Фразеологічні єдності – тематично неподільні одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика).
Фразеологічні сполучення – це такі стійкі мовні звороти, які не є “безумовними семантичними одиницями”, оскільки характеризуються певною самостійністю складових части. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль); порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (уст)).
|
|
|
Зберігши три основні типи фразеологічних одиниць, М.Шанський виділив четвертий тип – фразеологічні вирази, що об’єднують такі стійкі у своєму складі і часто вживані фразеологічні звороти, які є не тільки семантично подільними, але й складаються цілком із слів із вільним значенням: Не все те золото, що блищить; Вовків боятися – в ліс не ходити.
Часто на позначення фразеологізмів можна почути термін ідіома (дехто з мовознавців співвідносить ідіоми із зрощеннями і єдностями). Власне “Словник лінгвістичних термінів” (Д.І.Ганич, І.С.Олійник) трактує цей термін так – стійкий неподільний зворот мови, що виражає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів: байдики бити, на руку ковінька.
Поняття фразеологізму. Типи фразеологічних одиниць
Фразеологізм — семантично пов’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції.
|
|
|
Інше визначення: фрезеологізми — (фразеологічні звороти) стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні.
Розрізняють три типи фразеологізмів:
1)фразеологічні зрощення(або ідіоми) - найстійкіші, семантично неподільні сполучення слів, загальне значення яких не випливає із значення їхніх компонентів. Наприклад: пекти раків - червоніти; гарбуза дати - відмовити;
2)фразеологічні єдності - семантично неподільні фразеологізми, цілісне значення яких умотивоване значенням компонентів. Наприклад: біла ворона, прикусити язика, дихати на ладан;
3)фразеологічні сполучення - це фразеологізми, до складу яких входять слова, з яких одне є вільним, а дреге - з так званим зв'язаним значенням, причому цілісне значення фразеологізму випливає із значення компонентів. Наприклад: брати участь, насупити брови, покласти край. Окрему групу становлять фразеологічні вирази - це стійкі за своїм складом і значенням одиниці, які складаються зі слів з вільним лексичним значенням і відтворюються в мові. Це приказки, прислів'я та крилаті вислови. Наприклад: Як дбаєш, так і маєш. Серце - не камінь. Інші часи - інші пісні. Більшість фразеологізмів з'явилося в процесі спостереження за навколишньою дійсністю — історичною, суспільними процесами, виробничою діяльністю й побутом, морально-етичними нормами і родинними стосунками, природним середовищем, тваринним та рослинним світом.Зміст [сховати]
|
|
|
Класифікація фразеологічних одиниць
В основі вітчизняної концепції класифікації ФО лежить семантична класифікація, яку запропонував російський мовознавець В.В.Виноградов. Він виділив три типи ФО: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.
Фразеологічні зрощення – семантично неподільні ФО, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з’їсти).
Фразеологічні єдності – тематично неподільні одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика).
Фразеологічні сполучення – це такі стійкі мовні звороти, які не є “безумовними семантичними одиницями”, оскільки характеризуються певною самостійністю складових части. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль); порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (уст)).
Зберігши три основні типи фразеологічних одиниць, М.Шанський виділив четвертий тип – фразеологічні вирази, що об’єднують такі стійкі у своєму складі і часто вживані фразеологічні звороти, які є не тільки семантично подільними, але й складаються цілком із слів із вільним значенням: Не все те золото, що блищить; Вовків боятися – в ліс не ходити.
Часто на позначення фразеологізмів можна почути термін ідіома (дехто з мовознавців співвідносить ідіоми із зрощеннями і єдностями). Власне “Словник лінгвістичних термінів” (Д.І.Ганич, І.С.Олійник) трактує цей термін так – стійкий неподільний зворот мови, що виражає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів: байдики бити, на руку ковінька.
Класифікація фразеологізмів за походженням
- сільськогосподарські та інші трудові процеси: варити воду (з когось), з одного тіста, орати перелоги, прокладати першу борозну, попускати віжки, повертати голоблі;
- різні виробництва, ремесла:
- ткацько-прядильного: розплутувати вузол, де тонко, там і рветься, розмотати клубок;
- кравецького: білими нитками шите, на живу нитку, як з голочки;
- ковальського: брати в лещата, між молотом і ковадлом, міцного гарту;
- гончарського: лудити очі, полуда впала на очі, зняти полуду з очей;
- рибальства і мисливства: закидати вудку, змотувати вудки, клювати на живця, стріляна птиця, ганяти як солоного зайця;
- театрально-музична діяльність: увіходити в роль, помінятися ролями, у своєму репертуарі, коронний номер, попадати в тон, як по нотах;
- військова справа: з відкритим забралом, підносити на щит, схрещувати мечі, нюхати порох, приймати бій, брати рубіж, взяти на озброєння, здавати позиції, залишати поле бою;
- картярські ігри: розкривати карти, плутати карти, мішати карти, кинути всі козирі, ставка бита, при пікових інтересах, козирний туз;
- народні звичаї та обряди: давати гарбуза, облизати макогона, як засватаний;
- вірування та магічні дії: напускати ману, замовляти зуби, як рукою зняло, встати на ліву ногу, виносити сміття з хати;
- усталені казкові звороти: за щучим велінням, за тридев'ять земель, тримати за хвіст жар-птицю, скоро казка мовиться;
- ознаки та дії, пов'язані зі світом тварин і птахів: заяча душа, хитрий лис, кіт наплакав, показувати пазурі, птах високого польоту, розправляти крила, звити гніздо, курям на сміх.
- іншомовні запозичення, інтернаціональні звороти: буря у склянці води, перейти рубікон, дамоклів меч, муки Тантала, авгієві стайні, прокрустове ложе, езопівська мова, нитка Аріадни, віща Кассандра, Геркулесові стовпи, гордіїв вузол, драконівські (драконові) закони, вогонь Прометея тощо. До найважливіших джерел таких сталих словосполучень належать античні міфи. Запозичені фразеологізми часто вживають без перекладу: нім. Sturm und Drang — “буря і натиск” — час бурхливого розвитку, піднесення; італ. Finita la commedia — комедія скінчилася; франц. Idee fix — ідея фікс, la lune de miel — медовий місяць, англ. time is money — час — гроші.
- біблійного походження: око за око, наріжний камінь, Содом і Гоморра, альфа й омега, у поті чола, друге пришестя, голос волаючого в пустелі, земля обітована, камінь спотикання, вавилонська вежа, вавилонське стовпотворіння тощо
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 414; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!