Висвітліть основні завдання та форми організації оздоровчої фізкультурної роботи в професійно-технічних училищах, коледжах тощо.



Професійно-технічна освіта входить до сфери діяльності Міністерства освіти і науки, яке здійснює керівництво фізичним вихованням учнів.

Положенням про фізичне виховання учнів у системі професійно-технічної освіти передбачаються взаємопов'язані форми організації фізичного виховання:

· уроки фізичного виховання з акцентом на професійно-прикладну фізичну
підготовку;

· фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня (гімнастика до занять, фізкультхвилинки і фізкультпаузи, спортивна година);

· тренувальні заняття в спортивних секціях;

· одноразові, багато етапні та масові фізкультурно-спортивні заходи .

Дієздатність системи фізичного виховання забезпечується ефективністю уроків фізичного виховання та раціональніші використанням у режимі навчального дня фізкультурно-масових заходів, широким залученням учнів до різних форм роботи з фізичної культури і спорту.

.

 

Висвітліть основні завдання та форми організації оздоровчої фізкультурної роботи у вищих навчальних закладах.

Програмно-методичне керівництво фізичним вихованням студентів вищих навчальних закладів здійснює Міністерство освіти і науки України. Безпосереднє керівництво фізичним вихованням здійснює адміністрація. Навчальним процесом керують кафедри фізичного виховання, спортивною роботою - спортивні клуби.

Основними завданнями фізкультурно-оздоровчої діяльності є:

• зміцнення та збереження здоров'я студентів;

• всебічний розвиток фізичних здібностей;

• поглиблення фізкультурних знань, необхідних для використання в повсякденному житті;

• формування свідомої мотивації до систематичних занять фізичною культурою.

Система фізичного виховання у вищому навчальному закладі містить у собі:

· навчальні заняття (обов’язкові і факультативні);

· самостійні заняття фізичною культурою, спортом і туризмом у поза навчальний час;

· фізичні вправи в режимі навчального дня (ранкова гігієнічна гімнастика в гуртожитках, фізкультурні паузи і т.д.);

· масові оздоровчі, фізкультурні та спортивні заходи, проведені у вільний від навчальних занять час, вихідні дні, під час канікул, а також в оздоровчо-спортивних таборах, на навчальній та виробничій практиках;

· організація підвищення спортивної майстерності студентів-спортсменів;

· участь у спортивних одноетапних та багатоетапних спортивних змаганнях різних рівнів.

Методологічні основи теорії навчання руховим діям в масовій фізичній культурі

Для початку розмови про складний процес освоєння руху зупинимося на елементарних поняттях про "передачу" знань, умінь і навичок (ЗУН). Знання - це "картинка" руху, зафіксована у свідомості людини.

Ви як фахівець, зацікавлений в прогресі свого підопічного, можете надати йому допомогу в освоєнні вправи наступним:

1. допоможіть підопічному зрозуміліше і наочно представити рух, який ви йому показали;

2. спробуйте виконати вправу в простішій формі (наприклад, з укороченою амплітудою) або додати в програму тренувань вправи на групи м'язів, які не дають правильно виконати вправу (наприклад, недостатня рухливість голеностопа не дозволяє технічно правильно робити присідання);

3. спробуйте надати тому, що займається безпосередню фізичну допомогу і страховку (дотримуючи етичні норми поведінки);

4. можливо, допоможе виконання фіксації (тобто затримки на певний час) частин тіла в складних частинах вправи, для акцентування уваги на незрозумілих деталях техніки виконання;

5. ще одним прийомом що допомагає добитися розуміння, це відшукування аналогій вправі, що вивчається, з попереднього життєвого досвіду (наприклад, коли виконання присіду порівнюють з тим як людина сідає на стілець).

Важливим моментом в процесі навчання є постановка завдань. Так, найбільш загальними завданнями в процесі роботи з тими, що займаються являються:

1. Визначення послідовності навчання: від цілого до деталей або від деталей до цілого.

2. Визначення послідовності навчання у зв'язку із закономірностями поетапного формування дій - від знань і представлень до умінь і навичок.

3. Визначення шляхів реалізації дидактичних принципів і вимог в процесі навчання.

На I етапі навчання (початкове розучування) застосовуються вправи аквааэробики низької інтенсивності і координаційної складності. Ті, що займаються знайомляться з властивостями водного середовища, з основними засобами занять, навчаються навичкам самоконтролю.

На II етапі навчання (поглиблене розучування) використовуються вправи середньої інтенсивності, підвищується координаційна складність рухів, ті, що займаються закріплюють отримані знання, навчаються контролю за своїми рухами в умовах водного середовища. Триває навчання самоконтролю за фізичним і психічним станом до, в час і після занять. Збільшується доля плавальних вправ в занятті.

На III етапі навчання (закріплення і вдосконалення) відбувається збільшення рухової активності за рахунок підвищення моторної щільності заняття і координаційної складності вправ, переважно застосовуються вправи аквааэробики високої інтенсивності. Ті, що займаються здійснюють контроль за станом свого здоров'я, фізичній підготовленості і рівнем фізичного розвитку. Збільшується час плавальних вправ і проплываемая дистанція.


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 164; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!