Номенклатура та морфологічні особливості пухлин з епітелію
Теоретичний матеріал до практичного заняття
Епітеліальні пухлини
Епітеліальні пухлини розвиваються з плоского або залозистого епітелію, що не виконує жодної специфічної функції (епідерміс, епітелій порожнини рота, стравоходу, ендометрія, сечовивідних шляхів тощо).
Пухлини цієї групи поділяються на доброякісні та злоякісні.
До доброякісних епітеліальних пухлин належать:
1. Папілома. Пухлина з плоского та перехідного епітелію, має кулясту форму, сосочкоподібний вигляд (нагадує квітчасту капусту), м’яка на дотик, легко травмується, запалюється та кровоточить. Папілома найчастіше зустрічається на слизовій оболонці порожнини рота, голосових зв’язок, у мисках нирок, сечоводах, сечовому міхурі. При постійному подразненні може перероджуватися в рак.
2. Аденома. Пухлина залозистих органів і слизових оболонок, що вислані призматичним епітелієм. Має вигляд добре відмежованого вузла м’якої консистенції, на розрізі біло-рожевого кольору, іноді містить кісти. Аденоми зустрічаються в молочній, підшлунковій, передміхуровій та інших залозах. Аденома може перероджуватись в рак. Аденома на ніжці називається поліпом.
До злоякісних епітеліальних пухлин належать:
1. Рак на місці (carcinoma in situ). Росте в межах епітеліального шару, без проростання базальної мембрани і переходу на прилеглі тканини. Визначається мікроскопічно.
2. Плоскоклітинний незроговілий і зроговілий рак. Розвивається в шкірі та слизових оболонках, покритих плоским і перехідним епітелієм (порожнина рота, стравохід, шийка матки, піхва тощо). При зроговінні утворюються ракові «перлини».
|
|
|
3. Аденокарцинома. Розвивається з призматичного епітелію слизових оболонок і епітелію залоз. Аденокарциноми зустрічаються в молочній, підшлунковій, передміхуровій залозах, у стінці шлунка, кишки й ін.
4. Слизовий (колоїдний) рак. Пухлина має вигляд слизової маси. Ракові клітини продукують величезну кількість слизу й гинуть у ній.
5. Солідний рак. Щільна біло-сіра пухлина, росте швидко та рано дає метастази. Співвідношення строми і паренхіми приблизно 50 на 50%.
6. Дрібноклітинний рак. Клітини пухлини нагадують лімфоцити, які не утворюють жодних структур. Пухлина росте швидко, рано дає метастази.
7. Скір (фіброзний рак). Пухлина щільна на дотик (за рахунок переваги в ній строми), високого ступеня злоякісності, рано дає метастази. Часто зустрічається в молочній залозі та шлунку.
8. Медулярний мозкоподібний рак. У пухлині переважає паренхіма над стромою, вона м’яка на дотик, біло-рожевого кольору, нагадує тканину головного мозку. Пухлина високого ступеня злоякісності, часто зазнає некрозу, рано дає множинні метастази.
|
|
|
Пухлини екзо- й ендокринних залоз та епітеліальних покривів
Ці пухлини характеризуються тим, що вони розвиваються з клітин певного органа та зберігають морфологічні а, іноді, й функціональні риси, властиві даному органу.
Печінка:
1. Печінково-клітинна аденома. Доброякісна пухлина, побудована з клітин печінки(гепатоцитів). Зустрічається у вигляді одного або декількох вузлів.
2. Печінково-клітинний (гепатоцелюлярний) рак. Злоякісна пухлина, представлена одним або декількома вузлами, паренхіма пухлини переважає над стромою.
Нирки:
1. Аденома. Доброякісна пухлина, має вигляд добре відмежованого вузла м’якої консистенції, на розрізі біло-рожевого кольору.
2. Нирково-клітинний (гіпернефроїдний) рак. Пухлина представлена вузлом м’якої консистенції строкатого виду. Швидко дає гематогенні метастази в легені, печінку, кістки, протилежну нирку.
3. Нефробластома (пухлина Вільмса). Ембріональний рак нирки, частіше зустрічається в дітей.
Молочна залоза :
1. Фіброаденома (інтра-і-периканалікулярна). Доброякісна пухлина, має вигляд інкапсульованого вузла щільної консистенції.
2. Неінфільтруючий часточковий рак (carcinoma in situ). Розвивається в незміненій часточці або на фоні дисплазії. Переходить в інвазивну форму.
|
|
|
3. Неінфільтруючий внутрішньочасточковий рак (carcinoma in situ). Розвивається усередині протоки та переходить в інвазивну форму.
4. Хвороба Педжета. Пухлина соска, що проявляється у вигляді екзематозного ураження ареоли та проток молочної залози. У пухлині знаходять великі світлі клітини (клітини Педжета). Клітини Педжета ніколи не інфільтрують дерму. Пухлина прогресує апозиційно.
Матка:
1. Міхуровий занос. Ворсини хоріона збільшуються в розмірах, зазнають слизового перетворення, покривний епітелій розмножується, а синцитіальні клітини вростають в стінку матки (деструюючий міхуровий занос). Пухлина має вигляд вузла темного кольору, губчаста, нагадує тканину посліду. Мікроскопічно складається із однорідних світлих з чисельними мітозами ланггансових клітин і крупних з гіперхромними ядрами синцитіальних утворень. Часто трансформується в хоріонепітеліому.
2. Хоріонепітеліома (хоріонкарцинома). Злоякісна пухлина, яка розвивається із залишків посліду після аборту, трубної вагітності, пологів і міхурового заносу. Пухлина гормонально активна, продукує хоріонічний гонадотропін, який виявляється в сечі. Метастазує гематогенно, насамперед у легені.
|
|
|
Шкіра :
1. Сирингоаденома. Доброякісна пухлина, росте з епітелію проток потових залоз.
2. Гідраденома. Доброякісна пухлина, росте з секреторного епітелію потових залоз.
3. Трихоепітеліома. Доброякісна пухлина, росте з волосяних фолікулів.
4. Базаліома (базально-клітинний рак). Найчастіша пухлина шкіри. Пухлина зазвичай локалізується на тулубі та шиї, має вигляд бляшки або виразки, характеризується деструктивним ростом, рецидивує, не дає метастазів.
5. Рак потових, сальних залоз і волосяних фолікулів. Злоякісні пухлини, зустрічаються рідко.
Яєчники:
1. Серозна цистаденома (кістома). Епітеліальна доброякісна пухлина, однокамерна, може досягати величезних розмірів, містить слиз.
2. Серозна цистаденокарцинома. Епітеліальна злоякісна пухлина яєчника, одна з частих форм рака яєчника. Пухлинні клітини проростають у стінку кісти, поширюються по її поверхні та переходять на очеревину.
3. Текома. Доброякісна пухлина строми статевого тяжа яєчника (росте з теки), досягає великих розмірів, щільна, жовтого кольору, частіше спостерігається в жінок старше 50 років. Пухлина гормонально активна, продукує естрогени, у дівчат проявляється передчасним статевим дозріванням, у молодих жінок – порушеннями менструального циклу, у жінок похилого віку – матковими кровотечами. Може стати злоякісною.
4. Фолікулома. Доброякісна пухлина статевого тяжа яєчника (росте з гранульозної тканини фолікула), являє собою вузол з горбистою поверхнею, сіро-жовтого кольору, з осередками крововиливів. Пухлина гормонально активна, продукує естрогени, у дівчат проявляється передчасним статевим дозріванням, у молодих жінок – порушеннями менструального циклу, підвищеним оволосінням, у жінок похилого віку – матковими кровотечами. Може стати злоякісною.
5. Дисгермінома. Злоякісна пухлина, яка утворюється зі статевих клітин зачатка чоловічої статевої залози (нагадує семіному в чоловіків). Має вигляд великого вузла, на розрізі сіра, з вогнищами крововиливів, рано метастазує у лімфатичні вузли.
Яєчки :
1. Семінома (дисгермінома). Злоякісна пухлина яєчка, яка найбільш часто зустрічається в чоловіків віком 40-50 років, рано метастазує у парааортальні та здухвинні лімфатичні вузли, у легені, печінку, нирки, плевру.
2. Пухлина з клітин Лейдіга та клітин Сертолі. Доброякісні пухлини, ростуть із однойменних клітин, гормонально активні, викликають у хлопчиків передчасне статеве дозрівання, у дорослих чоловіків – фемінізацію та гінекомастію.
Щитоподібна залоза :
1. Аденома (фолікулярна, солідна, папілярна). Доброякісна пухлина, гормонально активна, може стати злоякісною.
2. Рак (фолікулярний, солідний, папілярний, недиференційований). Злоякісна пухлина, частіше розвивається з аденоми. Рано дає гематогенні метастази, переважно в легені та кістки.
Наднирникові залози:
1. Аденома (світлоклітинна, темноклітинна, змішана). Доброякісна пухлина кіркової речовини наднирникових залоз, гормонально активна, проявляється гіперальдостеронізмом (синдромом Конна, синдромом Іценко-Кушинга) за рахунок підвищеної продукції мінералокортикоїдів.
2. Феохромоцитома. Доброякісна пухлина мозкової речовини наднирникових залоз, зазвичай однобічна, сіро-червоного або бурого кольору на розрізі. Клітини пухлини виділяють катехоламіни, що зумовлює артеріальну гіпертензію та ряд інших розладів.
3. Адренокортикальний рак. Злоякісна пухлина кіркової речовини наднирникових залоз, зустрічається рідко.
4. Злоякісна феохромоцитома. Злоякісна пухлина мозкової речовини наднирникових залоз, зустрічається вкрай рідко.
Вилочкова залоза (тимус):
Пухлини вилочкової залози (тимоми) – розвиваються з кортикальних і медулярних епітеліальних клітин. Вони бувають доброякісними та злоякісними. Вони мають вигляд одного або декількох інкапсульованих вузлів, можуть проростати в органи переднього середостіння. Клінічний перебіг часто безсимптомний або з проявами здавлювання навколишніх органів, а також автоімунних захворювань (міастенія, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит тощо) або імунодефіцитних синдромів.
Гіпофіз:
Морфологічно розрізняють хромофобну, еозинофільну та базофільну аденоми. Це доброякісні пухлини, які мають гормональну активність (у надлишку продукують ті або інші гормони гіпофіза) та супроводжуються відповідними симптомами.
Підшлункова залоза:
1. До доброякісних пухлин підшлункової залози відносять аденоми. Аденоми з клітин острівців (з α, β і G-клітин) називають інсуломами. α-інсуломи продукують глюкагон, β-інсуломи – інсулін, G-інсуломи – гастрин з відповідною клінічною симптоматикою.
2. Злоякісні варіанти інсулом називаю злоякісними інсуломами, вони можуть зберігати гормональну активність.
Заняття №16
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 346; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!