Догляд за породіллями після плодоруйнівних операцій

⇐ ПредыдущаяСтр 57 из 60Следующая ⇒

Плодоруйнівні операції небезпечні з огляду на важкі ускладнення, пов'язані з пошкодженням внутрішніх статевих органів та органів малого тазу, тому після кожної плодо-руйнівної операції породілля повинна бути обстежена для виключення можливих травм. Проводиться ручне обстеження порожнини матки та огляд родових шляхів у дзеркалах, катетеризація сечового міхура. При виявленні ушкоджень проводиться невідкладне оперативне лікування.

Плодоруйнівні операції є не лише важкою фізичною, але й моральною травмою для жінки, тому вона повинна бути ізольована від матерів, що годують своїх малят, у окрему палату.

ІЗОАНТИГЕННА НЕСУМІСНІСТЬ КРОВІ МАТЕРІ І ПЛОДУ

Гемолітична хвороба плоду та новонародженого - це захворювання, яке розвивається в результаті імунологічної несумісності крові матері і плоду по резус-фактору, по системі АВО та по інших факторах крові, що зустрічаються рідше.

У структурі перинатальної смертності гемолітична хвороба складає 3-4%.

Є три основні види резус-фактора: антиген Д/Rho (85% людей), С/Кр (70%), Е/КР2 (30% людей). Найчастіше гемолітична хвороба розвивається при імунологічній несумісності між кров'ю матері та плоду за фактором Д.

У резус-від'ємних людей є три різновиди антигену: фактор Haburmann - Hr, d, c, е.

Патогенез. Імунізація жінок із резус-негативною кров'ю відбувається при вагітності плодом з резус-позитивною кров'ю або в результаті переливання їй резус-позитивної крові. Після першої вагітності імунізується 10% жінок. При повторних вагітностях плодом з резус-позитивню кров'ю може розвинутись гемолітична хвороба. Цьому сприяють порушення цілості ворсин хоріона, ручне обстеження порожнини матки, кесарський розтин, гестози вагітності, екстрагенітальна патологія, загроза переривання вагітності, аборти після 5-6 тижнів вагітності, позаматкова вагітність.

Імуноконфлікт по системі АВО проявляється частіше при наявності у матері 0(1) групи крові, а у плода А(ІІ) рідше В(ІІІ) групи. Присутність АВО гемолізинів свідчить про сенсибілізацію навіть при низькому титрі аглютинінів.

Імунні антитіла (антирезус або групові) проникають із кровотоку вагітної до плоду, відбувається реакція з еритроцитами (атиген-антитіло). Це призводить до гемолізу еритроцитів та утворення непрямого білірубіну, який є токсичним. Розвивається гемолітична хвороба плоду. В результаті розрушення еритроцитів виникає анемія, нерямий білірубін приводить до виникнення жовтяниці, які є основними симптомами гемолітичної хвороби. Непрямий білірубін є жиророзчинною речовиною і має здатність накопичуватись у ядрах клітин головного мозку, багатого на ліпіди. З'являються симптоми білірубі-нової енцефалопатії — ядерна жовтяниця. Анемія та інтоксикація ведуть до серцевої недостатності, гіпопротеїнемії, порушення функції печінки, підвищення проникливості стінок судин, до анасарки.

Антенатальна діагностика гемолітичної хвороби

Діагностика гемолітичної хвороби плоду базується на вивченні анамнезу, визначенні антирезусних або групових антитіл, даних ультразвукового обстеження, серцевої діяльності плоду, характеру навколоплодових вод.

Прогностичне несприятливим для плоду є: наявність у анамнезі жінки з резус-від'ємною кров'ю мимовільного переривання вагітності, антенатальної смерті плоду або народження дитини з явищами гемолітичної хвороби.

Кількість антитіл виявляють шляхом визначення їх титру, який може бути 1:2; 1:4; 1:8; 1:16 і т.д. Під час вагітності титр може наростати або підйоми можуть періодично чергуватись зі спадами, що є несприятливою прогностичною ознакою. Несприятливою ознакою є також різке падіння титру антитіл.

Ультразвукове дослідження доцільно проводити у 20-22 тижні, 24-26, 30-32, 34-36 тижнів вагітності та перед пологами. При гемолітичній хворобі виявляють потовщену плаценту, збільшену печінку, «подвійні» контури голівки та тулуба плоду.

Важливе діагностичне значення має амніоцентез та дослідження навколоплодових вод.

Ведення вагітності

При першому зверненні до лікаря жіночої консультації усім вагітним із невідомим резус-фактором необхідно його визначити. У випадку наявності резус-від'ємної крові проводиться дослідження на наявність антитіл та їх титр. У жінок, які вагітні вперше, резус-антитіла визначають один раз на два місяці. При повторних вагітностях з явищами сенсибілізації до 32 тижнів титр визначають щомісячно з 32 до 35 тижнів — 2 рази на місяць, а потім — кожен тиждень.

Неспецифічну десенсибілізуючу терапію необхідно проводити всім вагітним із резус-від'ємною кров'ю навіть при відсутності в них у крові антитіл.

Лікування проводять у термінах вагітності 10-12, 24-25 та 32-33 тижні. Тривалість курсу лікування — 10-12 днів. Призначають глюкозу 2 мл, кокарбоксилазу 100 мг, метіонін по 0,25, глюконат кальцію по 0,5 тричі на день, прегнавіт по 1 капсулі

2 рази, токоферолу ацетат по 10 мг, антигістамінні препарати — супрастин,дімедрол.

У вагітних з обтяженим акушерським анамнезом та вираженою сенсибілізацією з 26-27 тижня вагітності до пологів доцільно призначити малі дози преднізолону - по 2,5 мг 2 рази на день. Проводять пересадку шкірного клаптика від чоловіка 2-3 рази, починаючи з 7-8 тижня вагітності, повторно — по мірі відторгнення попереднього алотрансплантата. Можна проводити плазмофорез, гемосорбцію. Доцільно з метою покращення білірубінзв'язуючої функції печінки призначати зіксорін за 5 днів до пологів.

У 34-36 тижнів вагітності необхідна госпіталізація у пологовий будинок для вирішення питання про необхідність завчасного розродження, яке доцільно проводити при 37 тижнях вагітності. Якщо погіршується стан плоду, розродження можна проводити у 35-36 тижнів.

Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 78; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 51 52 53 54 55 565758 59 60 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!