Неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність



Стан неосудності (див. ст. 20 КУпАП) – це вчинення дій з ознаками адміністративного проступку особою, яка не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони (ці обставини виключають адміністративну відповідальність і одночасно є обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення):

Стан крайньої необхідності (див. ст. 18 КУпАП) обов’язково має містити всі три ознаки:

- дії були вчинені з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління;

- якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами;

- якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. 

 

Стан необхідної оборони (див. ст. 19 КУпАП) передбачає вчинення дій, які містять ознаки адміністративного правопорушення, але були вчинені на захист власних прав та інтересів від зовнішніх посягань. При цьому особа не має перевищувати межі необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони закон визнає явну невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність: закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів ;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 КУпАП):

адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді);

якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення;

адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення;

у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення  про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

Смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Звільнення від адміністративної відповідальностіможливе у випадках, якщо вчинене діяння було малозначним і не нанесло значну суспільну шкоду. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням (ст. 22 КУпАП). При оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи (ст. 284 КУпАП).


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 249; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!