Особливості реагування поліцейського на адміністративні правопорушення.



Складність застосування більшості «поліцейських» правопорушень обумовлена структурою самої норми КУпАП.

Норма КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил, які в самому КУпАП відсутні.

Наприклад, відповідальність за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях (стаття 175-1 КУпАП) вимагає відповідних знань не тільки норм самого КУпАП, а й основних положень Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення». Саме в цьому Законі визначено перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів. Крім того, місця, де куріння заборонено, можуть визначатися рішеннями сільських, селищних та міських рад. Без знання такого переліку поліцейський не зможе скласти необхідні процесуальні документи в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення і, відповідно, притягти особу до адміністративної відповідальності.

Для реагування на порушення правил дорожнього руху поліцейський повинен чітко знати ці правила, які було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 « Про Правила дорожнього руху».

Особливість реагування на правопорушення, передбачені статтею 182 КУпАП (Стаття 182. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях) обумовлена тим, що, незважаючи на те, що на усій території України діє Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994,  сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до вимог законодавства правила, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність саме статтею 182 КУпАП. Це означає, що працівники Національної поліції, які наділені повноваженнями щодо реагування на адміністративні правопорушення, повинні знати вимоги відповідних рішень міських рад. Такі правила найчастіше називаються правилами благоустрою населених пунктів.

 

Загальна характеристика провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається Кодексом України про адмінстртивні правопорушення та іншими законами України.

Провадження у справах про адміністративні проступки – це нормативно врегульована діяльність повноважених суб’єктів по застосуванню адміністративної відповідальності за скоєний адміністративний проступок, а також попередження адміністративних правопорушень.

Дане провадження має такі ознаки:

1) воно виникає тільки у зв’язку зі вчиненням адміністративного проступку;

2) для нього притаманне, встановлене законодавством, коло суб’єктів;

3) йому притаманна індивідуальність процесуальних актів, які приймаються в ході провадження;

4) застосування під час даного провадження заходів державного примусу обумовлює високий ступінь формалізації процесу;

5) за допомогою даного провадження реалізуються міри адміністративної відповідальності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення згідно зі ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Строки розгляду справ про адміністративне правопорушення є короткими: 15 діб, 7 діб, 5 діб, 3 доби, 1 доба (ст. 277 КУпАП). Це пояснюється тим, що факт вчинення адміністративного правопорушення здебільшого легко встановлюється i, як правило, не потребує багато часу для розслідування i розгляду порівняно з кримінальними справами.

Крім строків розгляду справ встановлені і строки притягнення до адміністративної відповідальності. (стаття 38 КУпАП).

Аналіз норм адміністративного законодавства України дає змогу виділити два види провадження у справах про адміністративний проступок:

· звичайне

· спрощене.

Звичайне здійснюється у більшості справ i детально регламентовано чинним законодавством. Воно передбачає складання протоколу: визначає зміст, запобіжні заходи i порядок їх застосування; права i обов’язки учасників провадження; порядок розгляду справ; факти, обставини, що є доказами.

Спрощене провадження застосовується щодо невеликої кількості правопорушень, прямо передбачених ст. 258 КУпАП, за умови, якщо особа не оспорює допущене правопорушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Таке провадження характеризується мінімумом процесуальних дій, їх оперативністю та виражається у відсутності необхідності складати протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того протокол не складається і у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції (ст. 222 КУпАП), та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протокол не складається і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У цих випадках, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП..

Але якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 КУпАП. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Винятками є випадки притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КУпАП та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Про зміст статей 283 та 256 КУпАП буде у наступних темах.


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 360; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!