Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. 7 страница
526
РНБО є головним координаційним органом з пи-«ьної безпеки і оборони України, вона здійснює по-таНЬ f консоль за діяльністю органів виконавчої влади у цшТОЧН ппяає Президентові відповідні висновки та пропозиції; озроблення нормативних актів та документів з питаньНОЇ безпеки і оборони, узагальнює практику їх застосу-Гя S результати перевірок їх виконання. Також до повнова-В ГрНБО належить координація і контроль переведення цент-ЖЄ і іцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
я, економіки країни на роботу в умовах воєнного чи стану та їх діяльності по відбигш збройної агресії, хисту населення та забезпеченню його життєдшль-SoxopoHi життя, здоров'я, конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян, підтриманню громадського порядку в «воєнного, надзвичайного стану та при виникненні кризо-С сВДаиШ що загрожують національній безпеці України.
Коном України від 19 червня 2003 р. «Про основи національної безпеки України» РНБО є одним із суб'єктів забезпечен-ГнацЬнальної безпеки і як такий з урахуванням змін у гсопо-лггичнй обстановці вносить Президентові України.пропозиції Гдоуточнення Стратегії національної безпеки України та Воєн-
Н0Ї Кп7м тогИоУРНБО є одним із суб'єктів цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держа-ГСез РНБО Президент України здійснює контроль за діяльністю Збройних Сил України, інших військових формувань і органів виконавчої влади у сфері національно, безпеки і оборони та правоохоронної діяльності. РНБО подає Президентові Укрни пропозиції щодо введення надзвичайного стану а також щодо введення та скасування воєнного стану в Україні або в окремих™ місцевостях. Згідно зі ст. 5 Закону України від 21 вересня 1999 р «Про державну таємницю, РНБО координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сфер, охорони дер-
|
|
|
"д'нТзТТс, 6 Закону України від 20 лютого 2003 р. «Про державши контроль за міжнародними передачу «варшвш-ськового призначення та подвійного використання» РНБО коор-ДинуєГяльність та здійснює контроль за діями органів виконав-о"вл~фері державного експортного контролю. Згідно 31
527
Конституція України
Розділ V. Стаття 108
ст. 28 Закону України від 8 червня 2000 р. «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природ, ного характеру» передбачає, що РНБО здійснює координації діяльності органів виконавчої влади у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Відповідно до положення ч. 2 ст. 26 Закону України від 4 лютого 1998 р. «Про Національну програму інформатизації» на РНБО покладено здійснення координації та контролю за виконанням Національної програми інформатизації щодо забезпечення національної безпеки та оборони держави.
|
|
|
Згідно зі ст. 7 Закону України від 22 лютого 2000 р. «Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України» РНБО розглядає пропозиції щодо допуску підрозділів збройних сил інших держав на територію України, що вносяться Міністерством закордонних справ України разом з Міністерством оборони України за погодженням у необхідних випадках з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади. РНБО, визнаючи відповідність допуску підрозділів збройних сил інших держав на територію України національним інтересам і законам України, в тому числі ЇЇ міжнародним зобов'язанням, та згідно зі Статутом ООН з урахуванням того, що відповідними міжнародними договорами України передбачається відшкодування витрат, пов'язаних з перебуванням таких підрозділів в Україні, забезпечення на належному рівні безпеки громадян України в умовах такого перебування, вносить пропозицію про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України на розгляд Президента України.
|
|
|
Відповідно до ст. 6 Закону України від 2 березня 2000 р. «Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав» та ст. З Закону України від 23 квітня 1999 р. «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях» РНБО попередньо розглядає відповідні пропозиції, що вносяться Міністерством закордонних справ України разом з Міністерством оборони України за погодженням з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади. У разі визнання відповідності надання військової допомоги іншим державам чи участі України в міжнародній миротворчій операції національним інтересам і законам України, у тому числі міжнародним зобов'язанням України, згідно зі Статутом ООН, враховуючи можливості
528
Фінансування та матеріально-технічного забезпечення, рівень безпеки громадян України, які братимуть участь у наданні воєнної допомоги у миротворчій операції, РНБО вносить пропозицію щодо направлення відповідних підрозділів Збройних Сил України до іншої держави або щодо участі України в міжнародній миротворчій операції на розгляд Президента України.
У цілому функції та компетенція РНБО свідчать про те, що цей орган посідає чільне місце в механізмі забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні. Фактично жодне питання, яке має суттєве значення для забезпечення національної безпеки і оборони нашої держави, не вирішується без попереднього розгляду на засіданні Ради національної безпеки і оборони України.
|
|
|
Стаття 108. Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.
Повноваження Президента України припиняються достроко во у разі:
1) відставки;
2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здо ров'я;
3) усунення з поста в порядку імпічменту;
4) смерті.
Коментована стаття визначає загальну тривалість повноважень Президента України, а також закріплює перелік юридичних підстав для їх дострокового припинення.
За загальним правилом, повноваження глави держави не припиняються ані в день чергових президентських виборів, ані в День, коли спливає п'ятирічний термін його перебування на посту. За змістом ч. 1 коментованої статті Президент України продовжує виконувати свої повноваження у повному обсязі, доки новообраний глава держави не вступить на пост згідно зі ст.104 Конституції України, тобто поки він не складе присягу Українському народові на урочистому засіданні Верховної Ради України. Це обумовлено необхідністю забезпечення безперервності виконання повноважень глави держави, наступництва президент-
С-ІҐ1
529
34 3-472
Конституція України
Розділ V. Стаття 109
ської влади, що є важливим з точки зору забезпечення стабільності конституційного ладу, захисту національних інтересів, безпеки держави.
Частина 2 коментованої статті передбачає виняток із загального правила, тобто встановлює перелік випадків дострокового припинення повноважень Президента України. Цей перелік є закритим і розширеному тлумаченню не підлягає. Із цього випливає, що повноваження Президента України не можуть бути достроково припинені ані шляхом всеукраїнського референдуму, ані рішенням суду, ані іншим способом, крім передбачених статтями 108–111 Конституції України.
Загалом передбачено чотири випадки, коли повноваження Президента України припиняються достроково: 1) відставка; 2) неможливість виконання повноважень за станом здоров'я; 3) усунення з поста в порядку імпічменту; 4) смерть. Кожна з підстав має безповоротний характер.
Відставка Президента України – це його добровільна відмова від займаного поста з підписанням письмової заяви, яка оголошується ним на засіданні Верховної Ради України. Відставка може бути ініційована тільки Президентом. Це особисте волевиявлення глави держави, яке є юридичним фактом для можливого припинення ним своїх повноважень і розгляду питання про відставку.
Неможливість виконання повноважень Президента України за станом здоров'я означає стійкий розлад фізичного або психічного стану глави держави, внаслідок чого він не здатен у повному обсязі, належним чином виконувати ті повноваження, які покладені на нього Конституцією та законами України.
Усунення Президента України з посади в порядку імпічменту – спеціальна парламентська процедура притягнення глави держави до конституційної відповідальності за наявності в його діяннях ознак складу злочину. Президент, на відміну від монарха, несе конституційну відповідальність за виконання службових обов'язків. Така відповідальність має особливі форми, процедури та умови реалізації. Конституції зарубіжних країн закріплюють переважно таку форму імпічменту, коли відсторонення від президентського посту здійснює парламент {обвинувачення формулює й приймає нижня палата парламенту, а рішення про зміщення з посади приймає верхня палата). Іноді у цій процедурі беруть участь верховний (Португалія, Фінляндія) або конститу-
530
ційний суд (Італія, Болгарія), які здійснюють перевірку правиль-ності обвинувачення і додержання процедури. Може застосовуватися й інша процедура – відкликання президента зі свого посту виборцями за ініціативою парламенту (Австрія, Ісландія); прийняття обвинувального висновку парламентом і розгляд справи особливим судовим органом (Франція, Польща).
Смерть Президента України – природна смерть або загибель фізичної особи, яка обіймала пост глави держави. При цьому смерть глави держави повинна бути засвідчена відповідним чином оформленими медичними документами.
Передбачений ч. 2 коментованої статті перелік підстав дострокового припинення повноважень глави держави є типовим для сучасного конституціоналізму і зустрічається у конституціях багатьох зарубіжних країн: Болгарії (ст, 97), Єгипту (статті 82–85), Ірландії (статті 12–14), Литви (ст. 88), Польщі (ст. 131), Словенії (статті 106, 109), США (ст. 2). Конституція Угорщини (ст. 31) крім зазначених підстав передбачає ще одну – оголошення несумісності посад, а Конституція Росії (ст. 92) не передбачає такої підстави, як смерть.
Застосування положень ч. 2 коментованої статі є вкрай ускладненим в силу загального характеру конституційних приписів. Це потребує їх деталізації у статутному Законі «Про Президента України» або у спеціальному законі про дострокове припинення повноважень Президента України.
Стаття 109. Відставка Президента України набуває чин ності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України.
Коментована стаття визначає порядок здійснення відставки Президента України як однієї з форм дострокового припинення
його повноважень.
Відставка передбачає дострокове припинення повноважень Президента України за його власною ініціативою. Конституція регламентує порядок здійснення відставки глави держави лише загально, акцентуючи увагу на двох принципових моментах: а) Президент України повинен оголосити про свою відставку тільки особисто; б) така заява має бути оголошена на засіданні Верховної
Ради України.
531
Конституція України
Розділ V. Стаття ПО
Оскільки глава держави отримав свій мандат довіри безпосередньо від народу, той й складати свої повноваження має перед ним. Тому вимога оголошення Президентом своєї заяви пр0 відставку на засіданні Верховної Ради є цілком логічною і обґрунтованого, оскільки саме парламент уповноважений представляти народ і виступати від його імені.
Таким чином, процедура не може бути визнана дотриманою у разі проголошення заяви про відставку від імені Президента будь-якою іншою особою, а також, якщо вона буде проголошена не на засіданні Верховної Ради України, а перед іншими органами державної влади чи будь-яким іншим способом, не передбаченим Конституцією України, наприклад, шляхом публічного виступу, заявою по радіо або телебаченню.
Означені умови також мають служити гарантією єдності волі й вільного волевиявлення Президента України, виключити будь-який протиправний тиск на нього з боку інших осіб. Крім того, оголошення заяви глави держави про свою відставку на засіданні парламенту є гарантією того, що ця процедура буде легітимною і відкритою для широких кіл громадськості.
Конституція не містить певних вимог щодо змісту заяви Президента України про свою відставку. Зокрема, від Президента не вимагається обгрунтувати своє рішення чи назвати причини і підстави такого рішення. Головне, що обов'язково має прозвучати у такій заяві, – це те, що Президент дійсно прийняв рішення про відставку і це рішення є цілком свідомим та добровільним.
Відставка Президента України набуває чинності з моменту оголошення ним особисто відповідної заяви. Від цього ж моменту припиняються його повноваження. Відставку неможливо відстрочити на певний час або ж за якихось умов, що дає можливість виключити ситуацію, коли глава держави на засіданні парламенту заявляє, що йде у відставку після закінчення невідкладних справ, тобто через деякий час – через тиждень, місяць, при настанні відповідних подій тошо. Таке відстрочення відставки за Конституцією України є неможливим.
Спочатку Президент України має особисто підписати письмову заяву про відставку, оскільки усного оголошення в цьому разі навряд чи буде достатньо. При цьому в заяві про відставку доречно вказувати не тільки рік, місяць і день, а також і годину, з якої починається відставка. Це має досить важливе значення,
532
оскільки юридично з моменту оголошення Президентом про свОю відставку його повноваження автоматично переходять до Прем'єр-міністра України, чим забезпечується безперервність виконання повноважень глави держави.
Оголошення Президентом України про свою відставку повинне мати безповоротний характер: він не може після прийняття відповідного рішення оголосити, що передумав, і відкликати або скасувати свою заяву про відставку.
Водночас відставка є невідворотною, тобто ні парламент, ні Український народ не можуть не прийняти відставку глави держави, не можуть зобов'язати його продовжувати виконувати президентські повноваження проти його волі. Конституційно «є передбачається необхідність дачі згоди Верховної Ради України на відставку Президента України, оскільки його рішення не залежить від позиції парламенту. Не потрібно також прийняття Верховною Радою рішення про те, що вона приймає відставку Президента, або прийняття нею якогось іншого акта для констатації закінчення повноважень глави держави, який іде у відставку. Верховна Рада України повинна лише вирішити питання про призначення виборів нового Президента України відповідно до п. 7 ст. 85 Конституції України.
Стаття 110. Неможливість виконання Президентом Украї ни своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прий нятим більшістю від її конституційного складу на підставі пи сьмового подання Верховного Суду України – за зверненням Верхов ної Ради України, і медичного висновку.
Коментована стаття закріплює загальну процедуру дострокового припинення президентських повноважень у зв'язку з настанням такої обставини, як неможливість виконувати ним свої повноваження за станом здоров'я.
Конституційно визначено, що при виникненні сумніву у Верховної Ради України про можливість виконувати Президентом свої Повноваження за станом здоров'я вона готує і направляє на розгляд до Верховного Суду України відповідне звернення. Оскільки Медичні критерії для порушення такої процедури законодавчо не
533
Конституція України
закріплені, то причини виникнення такого сумніву можуть у різні – тривалий розлад здоров'я, симптоми, що свідчать про не дієздатність, каліцтво чи тяжку невиліковну хворобу, яка робить неможливим виконання главою держави своїх обов'язків.
Коментована стаття не містить вказівки на конкретну кіЛь_ кість голосів народних депутатів України, потрібну для прийняття рішення про звернення до Верховного Суду України щодо стану здоров'я глави держави. За цих умов слід керуватися положенням ст. 91 Конституції України, яка передбачає, що за загальним правилом закони, постанови та інші акти Верховної Ради України приймаються більшістю від її конституційного складу.
Оскільки чіткої процедури огляду стану здоров'я Президента на конституційному або законодавчому рівні не закріплено, можна зробити припущення про необхідність створення авторитетної медичної комісії, проведення спеціального медичного консиліуму, оскільки неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я повинна бути підтверджена відповідним медичним висновком. Ініціатива щодо проведення такого консиліуму належить Верховній Раді України.
Медична комісія повинна провести всебічне обстеження стану здоров'я Президента України, на його основі чітко встановити діагноз і констатувати наявні розлади здоров'я. При цьому у висновку медичної комісії має бути подана розгорнута характеристика того, як наявні розлади здоров'я позначаються на поведінці хворого, яким чином впливають на його здатність до фізичної та розумової діяльності. Медичний висновок має бути належним чином оформлений і підписаний, хоча сам по собі він ще не є вирішальним фактором у вирішенні питання про неможливість виконання главою держави своїх повноважень за станом здоров'я.
На підставі отриманих документів Верховний Суд України повинен підготувати спеціальне письмове подання, в якому має зробити відповідний юридичний висновок щодо стану здоров'я Президента і направити його разом із медичним висновком до парламенту.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 130; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!