Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. 3 страница
494
Новообраного Президента України приводить до присяги Голова Конституційного Суду України. Це символічно, оскільки Президент за змістом ст. 102 Конституції України є гарантом Конституції, а Конституційний Суд України – це єдиний орган конституційної юрисдикції, завданням якого є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України. Таким чином, Голова Конституційного Суду від імені Конституційного Суду в цілому, приводячи Президента до присяги, забезпечує конституційність інавгурації, наступництво посади глави держави, легітимність його повноважень.
Текст присяги Президента України в повному обсязі закріплений у ч. З коментованої статті. Конституційна форма присяги надає їй не тільки суттєвого морального звучання, але й належної нормативності та вищої юридичної сили. Таким чином, складаючи присягу, новообраний Президент України офіційно бере на себе позитивну конституційно-правову відповідальність за належне виконання функцій і повноважень глави держави.
За відсутності належної законодавчої регламентації церемонії вступу на пост новообраного Президента України (інавгурації) ці заходи здійснюються згідно з Порядком проведення урочистої церемонії вступу на пост новообраного Президента України, затвердженим Указом Президента України від ЗО листопада 1999 p., а також Положенням про Державний Протокол та Церемоніал України, затвердженим Указом Президента України від 22 серпня 2002 р. Інавгурація Президента України проводиться в Національному палаці «Україна». На інавгурацію Президента України запрошуються глави іноземних держав, парламентів, урядів іноземних Держав, інші іноземні посадові особи та особисті гості Президента України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також представники церков і релігійних конфесій, дипломатичний корпус. Проект плану заходів щодо проведення інавгурації Президента України розробляється Управлінням Державного Протоколу та Церемоніалу Президента України. План зазначених заходів із визначенням відповідальних за їх виконання затверджується Главою Адміністрації Президента України за погодженням з Президентом України.
|
|
|
Відповідно до Регламенту Верховної Ради України урочисте засідання з нагоди вступу на пост новообраного Президента
495
Конституція України
України відкриває Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності або нездійснення ним своїх повноважень з інших причин – один з його заступників. Виконується Державний Гімн України. Головуючий повідомляє про осіб, присутніх на урочистому засіданні, після чого запрошує до трибуни Голову Конституційного Суду України для приведення до присяги Президента України і надає йому слово. Голова Конституційного Суду повідомляє про рішення Центральної виборчої комісії щодо обрання Президента України, запрошує до трибуни новообраного Президента України, вручає йому текст присяги народові України, зміст якої визначений Конституцією України. Президент України проголошує присягу народові України, підписує її і передає підписаний текст Голові Конституційного Суду України.
|
|
|
Конституція України встановила текст присяги Президента України при вступі на пост. Однак ні Конституція, ні закони України не вказують, на чому Президент України повинен складати присягу. Тому при проведенні інавгурації новообраного Президента України керуються конституційним звичаєм, що склався після проголошення державної незалежності в 1991 р. Обраний у 1991 р. Президент України Леонід Кравчук урочисту присягу на вірність Українському народові складав на тексті чинної Конституції України, Акті проголошення незалежності України та Пере-сопницькому Євангелій'. Згодом від застосування тексту Акта проголошення незалежності України під час церемонії інавгурації відмовились і новообраний Президент України Леонід Кучма в 1994 та 1999 pp. складав присягу тільки на тексті чинної Конституції України та Пересопницькому Євангеліїї. Пересопницьке Євангеліє – це широковідома національна реліквія, одне з найдавніших рукописних україномовних Євангелій (друга пол. XVI ст.), яке свого часу було в руках гетьмана-державника Івана Мазепи. Назва Євангелія походить від місця виготовлення – містечка Пересопниці (нині села неподалік м. Рівного).
|
|
|
Отримавши підписаний Президентом України текст присяги, Голова Конституційного Суду України оголошує, що новообраний Президент України склав присягу народові України відповідно до ст. 104 Конституції України і вступив на пост Президента України на п'ятирічний строк. Голова Конституційного Суду України вручає Президентові України Свідоцтво про вступ на пост Президента України та офіційні символи влади Президента України.
496
Розділ V, Стаття 104
Згідно з Указом Президента України від 29 листопада 1999 р. «Пр° офіційні символи глави держави» Президенту України після вступу на пост вручаються штандарт, Знак, Гербова печатка і Булава Президента України.
|
|
|
Прапор (штандарт) Президента України являє собою синє квадратне полотнище з зображенням у центрі золотого Знака Княжої Держави Володимира Великого (малого Державного Герба України). Полотнище обрамлене золотою лиштвою і прикрашене золотою бахромою. Древко Прапора (штандарта) Президента України дерев'яне. Верхівка древка має форму кулі з онікса, що оздоблена рельєфним накладним орнаментом із жовтого металу. До основи верхівки древка оригіналу Прапора (штандарта) прикріплюється срібна пластинка з вигравіруваними прізвищем, ім'ям, по батькові Президента України та датою складення ним присяги народові. Після закінчення повноважень Президента України пластинка передається на постійне зберігання до Відділу державних нагород Адміністрації Президента України.
Дублікат Прапора (штандарта) Президента України: піднімається на прапорній щоглі біля Резиденції Президента України у столиці України – місті Києві; встановлюється в ложі Президента України зали засідань Верховної Ради України під час перебування Президента України у Верховній Раді України; встановлюється (піднімається, зображується у зменшеному вигляді) на транспортних засобах пересування Президента України на території України.
| 497 |
Знак Президента України має форму орденського ланцюга, що складається з медальйона-підвіски, шести фініфтевих медальйонів та дванадцяти декоративних ланок, розміщених у відповідній послідовності. Медальйон-підвіска Знака Президента України являє собою геральдичний картуш з рельєфним зображенням малого Державного Герба України на синій емалі. Фініфтеві медальйони мають овальну форму, обрамлені геральдичним картушем і містять зображення знака Київського князя Володимира Великого, герба Галицько-Волинського князівства, герба Великого князівства Литовського, герба Війська Запорізького, родового герба гетьмана Богдана Хмельницького, герба Української Народної Республіки. На декоративних ланках – стилізоване зображення листя та кетягів калини. Знак Президента України виготовлений з жовтого і білого металу, всі його еле-
іі S-472
Конституція України
Розділ V. Стаття 104
менти з'єднані між собою фігурними кільцями. Знак Президента України глава держави має носити на шиї. Знак Президента України використовується Президентом України під час: прийому вірчих і відкличних грамот глав дипломатичних представництв іноземних держав в Україні; вручення державних нагород України, телевізійних звернень з посланнями до народу; в інших випадках, якщо це передбачено нормами протоколу.
Гербова печатка Президента України має форму кола. У центрі – зображення малого Державного Герба України, над яким по колу напис «Президент України», Під зображенням малого Державного Герба України – стилізоване зображення державної нагороди – «Ордена князя Ярослава Мудрого». Гербова печатка Президента України має бортик і по колу облямована декоративною пружкою. Руків'я Гербової печатки Президента України виготовлене з лабрадориту, прикрашене накладним рельєфним зображенням малого Державного Герба України з жовтого металу і увінчане позолоченою орнаментованою верхівкою. Гербова печатка Президента України використовується для засвідчення підпису Президента України на грамотах, посвідченнях до президентських відзнак та почесних звань України, а також на посланнях Президента України главам інших держав. Вона виготовляється у чотирьох примірниках, один з яких є еталонним, і для засвідчення підпису Президента України не використовується.
Булава Президента України виготовлена з позолоченого срібла. Руків'я і верхівка булави прикрашені декоративним орнаментом і оздоблені дорогоцінним камінням. Футляр до Булави Президента України виготовлений з червоного дерева, прикрашений рельєфним зображенням малого Державного Герба України з жовтого металу. Булава Президента України засвідчує спадкоємність багатовікових історичних традицій українського державотворення.
Під час приведення до присяги новообраного ПрезидентаУкраїни оригінал Прапора (штандарта) Президента України розміщується поруч з Президентом України. Знак Президента України покладається на новообраного Президента України, Гербовапечатка Президента України і Булава Президента України вручаються новообраному Президентові України після складення нимприсяги. -в і:
498
Після вручення офіційних символів глави держави Голова Центральної виборчої комісії вручає Президентові України посвідчення Президента України, а Головуючий на засіданні вітає Президента України зі вступом на пост.
Потім слово надається Прем'єр-міністрові України, який проголошує заяву Кабінету Міністрів України про складення Кабінетом Міністрів України повноважень перед новообраним Президентом України відповідно до ч. 1 ст. 115 Конституції
України.
Нарешті головуючий надає слово Президентові України для проголошення звернення до народу України. У цьому зверненні глава держави стисло формулює власне бачення місця і ролі Президента у вирішенні завдань, що стоять перед суспільством і державою.
Після проголошення Президентом України звернення до народу України головуючий оголошує про закриття урочистого засідання з нагоди вступу на пост новообраного Президента України. На завершення урочистого засідання виконується Державний Гімн України.
Після складення присяги передбачено покладення квітів до пам'ятників Т. Шевченко і М. Грушевського, після чого в національному заповіднику Софія Київська проходить зустріч з членами Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. Представники різних конфесій благословляють Президента і висловлюють молитву за Україну. Урочиста церемонія завершується покладенням квітів до могили Невідомого солдата та офіційним прийомом у Марийському палаці від імені Президента України. До плану заходів у зв'язку з інавгурацією Президента України включаються також протокольні зустрічі Президента України з главами іноземних держав, парламентів, урядів іноземних держав, іншими іноземними посадовими особами та особистими гостями Президента України.
Конституція України не містить прямого викладення юридичних наслідків відмови новообраного Президента скласти присягу. Однак зі змісту ч. 1 коментованої статті випливає, що відмова скласти присягу на вірність Українському народові унеможливлює вступ на пост новообраного Президента України і тягне за собою необхідність проведення нових виборів глави держави.
499
Конституція України
Розділ V. Стаття 105
Стаття 105. Президент України користується правом не~ доторканності на час виконання повноважень.
За посягання на честь і гідність Президента України винні осо би притягаються до відповідальності на підставі закону.
Звання Президента України охороняється законом і зберігаєть ся за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.
Коментована стаття визначає юридичні гарантії діяльності Президента України,
Частина 1 коментованої статті передбачає, що глава держави протягом строку своїх повноважень користується правом недоторканності, тобто юридичним імунітетом. На відміну від недоторканності народних депутатів, зміст якої досить чітко визначений у ст. 80 Конституції України, зміст президентського імунітету в Основному Законі не розкривається.
За даних умов зміст права Президента на недоторканність слід розглядати у контексті того, як цей термін визначається у чинному законодавстві щодо інших посадових осіб, зокрема положень ст. 27 Закону України від 22 березня 2001 р. «Про статус народного депутата України», ст. 20 Закону України від 23 грудня 1997 р. «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та ст. 13 Закону України від 15 грудня 1992 р. «Про статус суддів». Системний аналіз змісту названих статей надає можливість стверджувати, що в усіх випадках термін «недоторканність» законодавець використовує для визначення однієї з юридичних гарантій діяльності певної посадової особи, яка має на меті забезпечити її незалежність і неупередженість при здійсненні своїх повноважень. Зміст недоторканності в усіх випадках полягає в тому, що певна посадова особа не може бути без згоди Верховної Ради України притягнута до кримінальної відповідальності, затримана чи заарештована. Обшук, затримання такої посадової особи чи огляд її особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції і вживання інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи даної особи, допускаються лише в разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення її до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одер-500
жати інформацію неможливо. Це дає підстави тлумачити зміст президентського імунітету аналогічно.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 р. № 9-рп / 99 по справі про депутатську недоторканність кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду, а притягнення до кримінальної відповідальності як стадія кримінального переслідування починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у
вчиненні злочину.
При цьому слід мати на увазі, що вчинення Президентом України злочину є підставою для його усунення з посади в порядку імпічменту. Сутність цієї процедури саме і полягає в тому, щоб, усунувши Президента України з посади, позбавити його юридичного імунітету і надати можливість притягти його до кримінальної відповідальності.
Таким чином, недоторканність Президента України означає, що він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований тільки після усунення його з посади в порядку імпічменту. Обшук, затримання Президента України або огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та вживання інших заходів, що відповідно до закону обмежують його права і свободи, допускаються тільки в разі дострокового припинення його повноважень у порядку імпічменту, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Частина 2 коментованої статті містить охоронну норму, яка під загрозою притягнення до юридичної відповідальності забороняє посягати на честь і гідність Президента України. Цей припис слід тлумачити у контексті ст. З Конституції України, яка проголошує, що честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю й охороняються законом. Чинне законодавство не передбачає особливої норми про відповідальність за посягання на честь і гідність Президента України, що є свідченням демократизму нашої держави і реальним втіленням принципу рівноправності всіх її громадян. Адже ст. 28 Конституції визнає за кожною людиною право на повагу до її гідності, незалежно від посади, яку вона обіймає, чи
інших соціальних ознак. ,.-. v--- .-.......
501
Конституція України
Розділ V. Стаття 106
За Цивільним кодексом України, який набуває чинності з 1 січня 2004 p., честь і гідність є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством. Стаття 297 Цк України проголошує, що кожен має право на повагу до його гідності та честі, визнає його недоторканними і закріплює право на звернення до суду з позовом про захист честі та гідності.
При вирішенні справи про захист честі й гідності Президента України судді мають виходити з того, що він є не просто однією з вищих посадових осіб, але й виступає уособленням держави у зовнішньо- і внутрішньополітичних відносинах. Тому образа чи наклеп на Президента України можуть розглядатися не тільки як посягання на громадянські права особи, що перебуває на цьому посту, але й як прояв неповаги до Української держави в цілому, оскільки Президент є главою держави, і враховуватися при визначенні ступеня тяжкості вчиненого, спричинених посяганням наслідків і відповідно обсягу юридичної відповідальності правопорушника. При цьому слід мати на увазі, що не можуть розглядатися як посягання на честь і гідність Президента України публічні виступи чи публікації в пресі з критикою президентського курсу в цілому або окремих рішень та актів глави держави. Частина 3 коментованої статті закріплює, що звання Президента України зберігається за ним довічно, крім випадку, коли його повноваження були достроково припинені в порядку імпічменту, тобто за підставами і процедурою, передбаченими ст. 111 Конституції України. Вказівка на звання Президента України має міститися в усіх офіційних зверненнях до особи, шо займала цей пост, та у публічних повідомленнях про неї. Разом зі званням за колишнім Президентом України можуть зберігатися деякі гарантії, якими він користувався, перебуваючи на посту глави держави (особиста охорона, медичне обслуговування тощо), крім недоторканності.
Стаття 106. Президент України:
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 113; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!