Стаття 23. Здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово
Усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
Суддя для розгляду конкретної справи визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 151 цього Кодексу.
(Із доповненнями, внесеними згідно із
Законом України від 05.06.2009 р. N 1475‑VI)
Стаття 24. Здійснення адміністративного судочинства колегією суддів
Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.
Адміністративні справи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів також за клопотанням однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді в разі їх особливої складності. Клопотання про колегіальний розгляд справи подається у письмовій формі через канцелярію суду до початку судового розгляду адміністративної справи. Клопотання про колегіальний розгляд справи, подане після початку судового розгляду, повертається судом без розгляду. У разі подання клопотання про колегіальний розгляд справи або відповідної ініціативи судді склад колегії суддів визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 151 цього Кодексу.
|
|
|
Перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів.
Перегляд судових рішень в адміністративних справах у касаційному порядку здійснюється колегією у складі не менше п'яти суддів.
Адміністративні справи, підсудні Київському апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі трьох суддів.
Адміністративні справи, підсудні Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше п'яти суддів.
Перегляд судових рішень в адміністративних справах у Верховному Суді України здійснюється колегіально.
Персональний склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 151 цього Кодексу.
(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 06.10.2005 р. N 2953‑IV,
від 05.06.2009 р. N 1475‑VI,
від 13.05.2010 р. N 2181‑VI,
|
|
|
від 07.07.2010 р. N 2453‑VI)
1. Глава містить правила одразу двох інститутів адміністративного судочинства ‑ про склад суду (скільки суддів мають розглядати справу) та про відводи суду та деяких інших учасників процесу (хто не може брати участь у процесі з огляду на дійсну чи можливу упередженість).
2. Правила про визначення складу суду є надзвичайно важливими для забезпечення права особи на незалежний, неупереджений та компетентний суд (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 6 КАСУ).
3. Законодавець передбачив можливість як одноособового, так і колегіального розгляду адміністративних справ. Розгляд професійним суддею одноособово є оптимальним для більшості адміністративних справ, якщо вони не є складними та розглядаються у першій інстанції, оскільки кваліфікації одного судді цілком достатньо для правильного їх вирішення. Однак там, де справа складна чи є загроза впливів на суд, глава передбачає розгляд справи колегією професійних суддів. У судах вищих інстанцій справи розглядають лише у колегіальному складі, при цьому загалом дотримано правила ‑ чим вища інстанція, тим більше суддів у складі колегії.
|
|
|
4. КАСУ не передбачає розгляду адміністративних справ за участю народних засідателів чи судом присяжних. Хоча під час підготовки проекту Кодексу були пропозиції щодо залучення народних засідателів в адміністративних справах задля досягнення більшої об'єктивності та збалансування інтересів. Однак зважаючи на попередній досвід залучення народних засідателів до розгляду судових справ (пасивність народних засідателів, що зводила їхню роль до формальної участі; складність забезпечити їхню участь; зайві витрати з державного бюджету), ці пропозиції не знайшли підтримки.
5. Правила відводу судді та тих учасників адміністративного процесу, які не повинні мати власного інтересу у результатах розгляду справи, також покликані сприяти неупередженому розгляду справи. Ці правила ‑ нормативне втілення давнього принципу, що ніхто не може бути суддею у своїй справі (nemo iudex in sua causa).
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 184; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!