Володимир ІІ Великий М ономах 1113-1125 рр.



Володимир Мономах — онук Ярослава Мудрого, син великого князя київського Всеволода Ярославича та грецької царівни, дочки візантійського імператора Костянтина IX Мономаха, звідки й походить його прізвище.

У 1093 році помер його батько, великий князь Всеволод Ярославич, який активно боровся за єдність Київської держави. 1094 року Володимир став Переяславським князем.

З 1093 по 1113 рік відбувалися часті напади половців на Русь, водночас почалися князівські міжусобиці. Володимир, прагнучи припинити їх і об'єднати князів на спільну боротьбу, був одним з ініціаторів Любецького (1097), Витичівського (1100) та Долобського (1103) з'їздів князів.

1113 року, після смерті Святополка Ізяславича, у Київській землі спалахує повстання міщан та селян, незадоволених свавіллям бояр та лихварів. Київська верхівка запрошує Володимира стати князем у Києві і придушити повстання.

Володимир, проголошений великим князем київським, розправляється з повсталими, але змушений був піти на ряд поступок :

· зокрема прийняти закон, згідно з яким зменшувалися рези (відсотки) за позички на 25%,

· скасовувалося холопство за борги.

Ці нововведення увійшли до складу розширеної редакції «Руської правди» й відомі як Статут Володимира Мономаха.

Ø За час свого владарювання на київському великокнязівському престолі Володимир Мономах утвердив централізовану монархічну владу по всій давньоруській землі й на деякий час зупинив процес роздроблення Київської держави . ( Йому не підкорилися тільки Галицька, Чернігівсько-Сіверська землі, що належали відповідно Ростиславичам і Святополковичам, та Полоцьк, де правили Всеславичі. )

Ø Час князювання Володимира Мономаха на великому київському престолі характеризується розквітом світського та церковного будівництва, літератури, малярства.

o Під впливом князя було написано славнозвісну пам'ятку давньоруської літератури «Повість минулих літ». (1113 р.)

o написав близько 1117 року «Повчання» своїм дітям, яке, подаючи ряд цікавих фактів з життя самого князя, містить сформовані на основі християнської моралі та кодексів честі й звитяги життєві правила та закони співжиття тогочасного суспільства, закликає князів утриматися від усобиць і чвар заради цілісності держави.

o Видатний державець і полководець, що брав участь у 83 походах,

Помер Володимир Мономах 25 травня 1125 року поблизу Переяслава на 73-му році життя. Поховано його у Києві, в соборі святої Софії. Того ж року кияни обрали князем старшого сина Володимирового — Мстислава.

Мстислав Великий 1125-1132 рр.

За життя батька посідав новгородський та переяславський княжі столи, співправив з батьком у Києві.

Брав участь у воєнних походах на половців 1093, 1107 і 1111 років.

Здійснив два успішні походи на естів 1113 і 1116 років.

Після смерті батька  посів київський стіл і продовжував зміцнювати престиж великого князя київського та обороняти державу від ворогів.

o 1111, 1113, 1116, 1130 рр. – організував походи на чудь

o 1130 року повернув під вплив Києва Полоцьк, посадивши на полоцький стіл свого сина Ізяслава.

o 1130 – 1131 рр. воював з литовцями.

o 1129 р. розгромив половців і загнав їх за Волгу та Яїк.

«загнав половців за Дон і за Волгу, за [ріку] Яїк. І так ізбавив Бог Руську землю од поганих».

Про величезний міжнародний престиж Київської держави за його правління свідчать численні династичні зв'язки київського князя з західноєвропейськими королівськими дворами   (Скандинавськими державами, Візантією)

 

Зі смертю Мстислава Великогоа закінчився період стабільної єдності Київської держави й почався період поступового її занепаду.

1132 р. – «И роздерлася вся руська земля …»

 

Значення діяльності Володимира Мономаха та Мстислава Великого:

· Загальмував процес розпаду держави

· Забезпечив її обороноздатність

· Відновив міжнародний авторитет Русі

IV період ( 1132– 1240рр.)


Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 448; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!