Володимир ІІ Великий М ономах 1113-1125 рр.
Володимир Мономах — онук Ярослава Мудрого, син великого князя київського Всеволода Ярославича та грецької царівни, дочки візантійського імператора Костянтина IX Мономаха, звідки й походить його прізвище.
У 1093 році помер його батько, великий князь Всеволод Ярославич, який активно боровся за єдність Київської держави. 1094 року Володимир став Переяславським князем.
З 1093 по 1113 рік відбувалися часті напади половців на Русь, водночас почалися князівські міжусобиці. Володимир, прагнучи припинити їх і об'єднати князів на спільну боротьбу, був одним з ініціаторів Любецького (1097), Витичівського (1100) та Долобського (1103) з'їздів князів.
1113 року, після смерті Святополка Ізяславича, у Київській землі спалахує повстання міщан та селян, незадоволених свавіллям бояр та лихварів. Київська верхівка запрошує Володимира стати князем у Києві і придушити повстання.
Володимир, проголошений великим князем київським, розправляється з повсталими, але змушений був піти на ряд поступок :
· зокрема прийняти закон, згідно з яким зменшувалися рези (відсотки) за позички на 25%,
· скасовувалося холопство за борги.
Ці нововведення увійшли до складу розширеної редакції «Руської правди» й відомі як Статут Володимира Мономаха.
Ø За час свого владарювання на київському великокнязівському престолі Володимир Мономах утвердив централізовану монархічну владу по всій давньоруській землі й на деякий час зупинив процес роздроблення Київської держави . ( Йому не підкорилися тільки Галицька, Чернігівсько-Сіверська землі, що належали відповідно Ростиславичам і Святополковичам, та Полоцьк, де правили Всеславичі. )
|
|
Ø Час князювання Володимира Мономаха на великому київському престолі характеризується розквітом світського та церковного будівництва, літератури, малярства.
o Під впливом князя було написано славнозвісну пам'ятку давньоруської літератури «Повість минулих літ». (1113 р.)
o написав близько 1117 року «Повчання» своїм дітям, яке, подаючи ряд цікавих фактів з життя самого князя, містить сформовані на основі християнської моралі та кодексів честі й звитяги життєві правила та закони співжиття тогочасного суспільства, закликає князів утриматися від усобиць і чвар заради цілісності держави.
o Видатний державець і полководець, що брав участь у 83 походах,
Помер Володимир Мономах 25 травня 1125 року поблизу Переяслава на 73-му році життя. Поховано його у Києві, в соборі святої Софії. Того ж року кияни обрали князем старшого сина Володимирового — Мстислава.
Мстислав Великий 1125-1132 рр.
За життя батька посідав новгородський та переяславський княжі столи, співправив з батьком у Києві.
|
|
Брав участь у воєнних походах на половців 1093, 1107 і 1111 років.
Здійснив два успішні походи на естів 1113 і 1116 років.
Після смерті батька посів київський стіл і продовжував зміцнювати престиж великого князя київського та обороняти державу від ворогів.
o 1111, 1113, 1116, 1130 рр. – організував походи на чудь
o 1130 року повернув під вплив Києва Полоцьк, посадивши на полоцький стіл свого сина Ізяслава.
o 1130 – 1131 рр. воював з литовцями.
o 1129 р. розгромив половців і загнав їх за Волгу та Яїк.
«загнав половців за Дон і за Волгу, за [ріку] Яїк. І так ізбавив Бог Руську землю од поганих».
Про величезний міжнародний престиж Київської держави за його правління свідчать численні династичні зв'язки київського князя з західноєвропейськими королівськими дворами (Скандинавськими державами, Візантією)
Зі смертю Мстислава Великогоа закінчився період стабільної єдності Київської держави й почався період поступового її занепаду.
1132 р. – «И роздерлася вся руська земля …»
Значення діяльності Володимира Мономаха та Мстислава Великого:
· Загальмував процес розпаду держави
· Забезпечив її обороноздатність
· Відновив міжнародний авторитет Русі
IV період ( 1132– 1240рр.)
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 448; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!