Державні фінанси провідних країн світу
Державний бюджет у зарубіжних країнах виконує такі основні функції:
1) перерозподіл національного доходу;
2) державне регулювання та стимулювання економіки;
3) фінансове забезпечення соціальної політики;
4) контроль за утворенням і використанням централізованого фонду коштів.
Через усі ланки фінансової системи нині перерозподіляється 50–60% національного доходу, а через державний бюджет – до 40%. Такий перерозподіл здійснюється на користь монополій та широких верств населення.
Незважаючи на зміну політичного клімату, міжнародних відносин, військових витрат у 90–х роках, у провідних західних країнах на останні припадає левова частка усіх витрат державного бюджету. Оплата військових замовлень військово–промислового комплексу постачальникам військової продукції за високими цінами – потужний засіб мак–симізації їх прибутків. Крім того, монополістичні об'єднання отримують значну частину засобів з державного бюджету у вигляді відсотків по державних позиках, субсидій на капітальні вкладення тощо. Виплати відсотків по державних позиках становлять 15% загальної суми витрат федерального бюджету США.
Основними кредиторами держави є банківські монополії, страхові компанії, акціонерні товариства, індивідуальні власники позичкового капіталу. Перерозподіл засобів на користь монополій здійснюється і через державні підприємства, які реалізують їм продукцію за низькими цінами.
|
|
|
Через бюджет держава впливає на пропорції, які складаються на стадії виробництва й первинного розподілу національного доходу.
Лише внаслідок зростання частки національного доходу в розпорядженні держави стало можливим державне регулювання економіки. Вперше воно здійснювалося в роки першої світової війни (1914 – 1918 pp.), коли уряд у централізованому порядку закуповував сировину, матеріали, продовольство і розподіляв їх відповідно до потреб військового часу. Із закінченням війни державне регулювання економіки припинилось. Така ситуація існувала до початку кризи 1929 – 1933 pp., від якої найбільше постраждали США. Тому в США за рахунок державних коштів були створені такі організації, як Реконструктивна фінансова корпорація, Адміністрація по відновленню промисловості, які надавали фірмам і банкам, що перебували на межі банкрутства, субсидії й кредити. Регулюючі заходи посилилися після другої світової війни (1935 –1945 pp.).
Правлячі кола західних країн широко використовували рекомендації англійського економіста Дж. Кейнса та його послідовників, які стверджували, що державні фінанси є важливим знаряддям регулювання економіки та соціальних відносин. У сучасних умовах витрати на втручання в економіку в країнах з розвинутими товарно–грошовими відносинами досягли 20–25% загальної суми витрат державних бюджетів.
|
|
|
Велике значення надається і соціальній функції бюджету. Державний бюджет став елементом відтворення робочої сили. Відповідно до вимог НТП, відтворення робочої сили залежить від витрат на освіту, охорону здоров'я, соціальне страхування і забезпечення. У зарубіжних країнах спостерігається зростання обсягу соціальних витрат. Так, їх частка в бюджетах західноєвропейських країн зросла в середньому з 18% у середині 50–х до 30–35% в середині 90–х років. У сучасних умовах дедалі більшого значення набуває людський фактор як основна рушійна сила розвитку суспільного виробництва, що й зумовлює зростання соціальних витрат.
Витрати державного бюджету країн з розвинутою економікою включають:
♦ військові цілі;
♦ втручання в економіку;
♦ утримання державного апарату управління;
♦ соціальні цілі;
♦ надання субсидій та кредитів країнам, що розвиваються.
Основними у державному бюджеті є витрати на мілітаризм, втручання в економіку та на соціальні цілі.
Так, у державному бюджеті США, незважаючи на великі зміни у світовому військово–політичному становищі, що відбулися після 1985 p., скорочення асигнувань на оборону здійснюється дуже обережно. Спочатку вони навіть зростали в абсолютних розмірах, а до 1996 р. знизилися лише до рівня 1985 р. Але в цілому частка Міністерства оборони у видатковій частині державного бюджету США помітно зменшилася, поступившись першим місцем іншим статтям.
|
|
|
Досить чітко позначилася тенденція посилення соціальної спрямованості видаткової частини бюджету. Частка витрат на охорону здоров'я зросла до 21% і перевищувала витрати на оборону. До 20% усіх витрат бюджету припадає на соціальне забезпечення.
Водночас зростають бюджетні витрати на обслуговування державного боргу, які займають перше місце в структурі видаткової частини бюджету США.
У сучасних умовах посилився цілеспрямований вплив державного бюджету на процес відтворення і розвиток продуктивних сил. До витрат щодо втручання в економіку відносять витрати на науково–дослідні розробки, на економічну та соціальну інфраструктуру, підтримку сільського господарства, державних галузей економіки, забезпечення зайнятості населення в окремих галузях і регіонах, на стимулювання експорту.
|
|
|
Значно зросли державні капітальні вкладення, субсидії приватним фірмам, особливо в районах розвитку. До них відносять регіони з високим рівнем безробіття – Шотландію та Північну Ірландію у Велику Британію, Сицилію в Італії.
Значні ресурси з державного бюджету отримує й сільське господарство, яке є однією з пріоритетних галузей у зарубіжних країнах. Сільському господарству надаються субсидії двох видів: на підтримку гарантованих цін на сільськогосподарську продукцію та на виробщічі цілі, тобто придбання сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив тощо.
Частка витрат державних бюджетів по втручанню в економіку зросла з 15–17% у середині 50–х до 20 –25% в середині 90–х років.
Витрати на державний апарат управління включають витрати на утримання органів законодавчої та виконавчої влади, суду, прокуратури, поліції, інших міністерств і відомств. У цілому витрати на державний апарат становлять 4–5% загальної суми бюджетних витрат.
Провідну роль у мобілізації засобів до державного бюджету відіграють податки. В основному за їх рахунок створюється фінансова база для виконання державою її функцій.
Платниками податків є робітники, фермери, службовці, дрібні власники, підприємці, корпорації (акціонерні товариства, страхові компанії, банківські монополії тощо).
Сучасна податкова система характеризується великою кількістю податків. Крім прибуткового та непрямих податків, працівники сплачують внески на соціальне страхування, місцеві податки і збори. Податки є не лише основним доходом держави, а й дедалі використовуються для активного втручання держави в процес відтворення. Податкова політика впливає на процеси нагромадження капіталу, прискорення його концентрації, на рух товарів і капіталу між країнами, на платоспроможний попит населення.
Прибутковий податок з громадян є одним з основних джерел доходів державного бюджету. З його допомогою держава перерозподіляє від ЗО до 45% ресурсів державного бюджету.
Внаслідок податкової політики правлячих кіл частка податку на прибуток корпорацій у державних бюджетах провідних країн різко скоротилася. Це є наслідок постійного розширення податкових пільг та зниження податкових ставок. Основні пільги, які надаються корпораціям, пов'язані з політикою прискореної амортизації. Завдяки цьому величезні суми включають до амортизаційних відрахувань і не є оподаткованим прибутком. Крім того, прибуток, спрямований на науково–дослідні роботи, капітальне вкладення, теж не підлягає оподаткуванню. Тому в США майже 1/2 валового доходу не оподатковується податком на прибуток, у Великій Британії –2/3.
Серед непрямих податків особливе місце займає податок на додану вартість (ПДВ) та акцизи (на тютюнові та алкогольні вироби, бензин). ПДВ діє в усіх країнах ЄС та ряді інших країн. На його частку припадає 33–50% усіх непрямих податків. З метою стимулювання експорту товари, що вивозяться, звільнюються від ПДВ. З 1 січня 1993 р. в усіх країнах ЄС використовується єдина ставка ПДВ – 14%.
До непрямих податків відносять і фіскальні монопольні податки. Держава встановлює монополію на виробництво або на реалізацію (або на те й інше одночасно) товарів масового споживання і за рахунок цього забезпечує собі, крім підприємницького доходу, ще й незначні суми податків до бюджету. Фіскальні монопольні податки застосовуються у Франції, Італії, Японії, ФРН.
Державний бюджет будується за балансовим методом, його витрати повинні дорівнювати доходам. Але, незважаючи на постійне збільшення податкових надходжень, державні бюджети в провідних зарубіжних країнах дефіцитні. Для покриття бюджетного дефіциту використовуються державні позики, що призводить до збільшення державного боргу.
Наприклад, дефіцитність бюджету США є хронічною проблемою державних фінансів, і на початок 90–х років досягла високого, за міжнародними стандартами, рівня. Така ситуація зумовлена насамперед зростанням державного бюджету. У 1870 р. борг становив 2,4 млрд дол, і перший трильйонний рубіж було подолано в 1982 р. На другий трильйон знадобилося чотири роки (1986 р.), на третій – також чотири роки (1990 р.), на четвертий – два (1992 р.) і на п'ятий – знову чотири роки.
Високі темпи зростання державного боргу свідчать про перенагромадження фінансового капіталу, цінних паперів порівняно з капіталом реальним, тобто претензії претендентів на участь у розподілі національного продукту зростають швидше, ніж зростає реальне виробництво.
Бюджетна політика у США орієнтується на скорочення дефіциту бюджету на основі поліпшення його структури, шляхом активного залучення великого бізнесу і зайнятого населення до формування доходної частини бюджету, подолання небезпечної тенденції до зростання витрат на обслуговування державного боргу в його видатковій частині.
Питання для самоперевірки
1. Назвіть складові елементи державних фінансів.
2. Дайте визначення поняття "державний бюджет".
3. Як класифікують доходи Державного бюджету України за методами залучення коштів?
4. Назвіть види бюджетних трансфертів та схарактеризуйте їх.
5. За якими ознаками класифікують видатки Державного бюджету?
6. Назвіть види бюджетного дефіциту та основну причину його виникнення.
7. Що лежить в основі побудови бюджетної системи України та від чого залежить її структура?
8. Назвіть та схарактеризуйте принципи бюджетної системи України.
9. Назвіть етапи бюджетного процесу та дайте їм коротку характеристику.
10. Проаналізуйте розвиток бюджетних відносин в Україні та порівняйте з аналогами зарубіжних країн.
Тести
1. Державні доходи бюджету поділяють на:
а) податкові і неподаткові надходження;
б) податкові надходження та доходи від операцій з капіталом;
в) податкові та неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти, цільові фонди;
г) усі відповіді правильні.
2. Державні видатки класифікують за:
а) роллю у відтворенні виробництва та економічною характеристикою операцій;
б) функціями, економічною характеристикою операцій, ознакою головного розпорядника бюджетних коштів;
в) функціями, економічною характеристикою операцій, ознакою головного розпорядника бюджетних коштів, бюджетними програмами;
г) усі відповіді правильні.
3. У яких аспектах виступає державний бюджет ?
а) план доходів та видатків держави;
б) правовий акт;
в) економічна категорія;
г) усі відповіді правильні.
4. За формою прояву бюджетний дефіцит може бути;
а) відкритий і прихований;
б) вимушений і свідомий;
в) активний і пасивний;
г) усі відповіді правильні.
5. Бюджетний устрій– це:
а) сукупність бюджетів усіх рівнів;
б) організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура, взаємозв'язок між ланками бюджетної системи;
в) взаємозв'язок між Державним та місцевими бюджетами;
г) усі відповіді правильні.
6. Бюджетна система України має:
а) трирівневу структуру;
б) дворівневу структуру;
в) багаторівневу структуру;
г) усі відповіді правильні.
7. Бюджетна система України складається з:
а) державного бюджету, місцевих бюджетів і бюджетів місцевого самоврядування;
б) державного та регіональних бюджетів;
в) державного та місцевих бюджетів;
г) усі відповіді правильні.
8. Бюджет на відповідний рік приймає:
а) Кабінет Міністрів України;
б) Верховна Рада України;
в) Міністерство фінансів України;
г) усі відповіді правильні.
9. Які існують внутрішні джерела формування доходів бюджету ?
а) податкові і неподаткові надходження;
б) валовий внутрішній продукт і національне багатство;
в) державний кредит та емісійний доход;
г) усі відповіді правильні.
10. Як само поділяють неподаткові надходження бюджету?
а) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного й побічного продажу; доходи від власності та підприємницької діяльності; надходження від штрафів та інших фінансових санкцій; інші неподаткові надходження;
б) доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні штрафи та санкції; плата за навчання іноземних громадян у навчальних закладах; інші надходження;
в) надходження від штрафів і фінансових санкцій; доходи від власності та підприємницької діяльності; інші неподаткові надходження;
г) усі відповіді правильні.
11. Офіційними трансфертами визнаються:
а) субсидії та дотації;
б) дотації, субсидії, субвенції та гранти і дарунки у вартісному виразі;
в) дотації, субсидії, субвенції;
г) усі відповіді правильні.
12. Бюджетний період в Україні встановлено на строк:
а) з 1 вересня по 31 серпня;
б) з 1 січня по 31 грудня;
в) з 1 квітня по 31 березня;
г) немає правильної відповіді.
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 273; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!