ВІДГУК НАУКОВОГО КЕРІВНИКА ПРО РОБОТУ
ВІДГУК
Наукового керівника
Про курсову (дипломну) роботу
студент _____ _____ курсу групи _____
________________________________________________________
(прізвище та ім’я)
Тема: ______________________________________________________________________________________________________________________
Робота є відповідною щодо:
q актуальності
q новизни
q зв'язку з майбутньою професією
Зміст роботи відповідає зазначеній темі:
q повністю
q частково
Q не відповідає
У роботі опрацьовано:
q всі необхідні джерела з теми
q недостатню кількість джерел
Робота є:
q самостійною
q частково реферативною
q реферативною
Висновки:
q відповідають темі роботи
q не відповідають темі роботи
Оформлення списку використаної літератури відповідає вимогам:
q повністю
q частково
q не відповідає
Робота на кожному етапі підготовки подавалася керівникові:
q вчасно
q із запізненнями
q не подавалася
Зауваження керівника:
q ураховані й опрацьовані
q ураховані частково
q не враховані
Щодо вимог до подібного типу досліджень робота є:
q відповідною
q невідповідною
Роботу
q рекомендовано до захисту
q не рекомендовано до захисту
Науковий керівник:
___________________________
(Прізвище, ім’я. по-батькові)
___________________________
(підпис)
“_____” ____________200___ р.
ДОДАТОК Ж
РЕЦЕНЗІЇ
РЕЦЕНЗІЯ
На дипломну роботу
На здобуття ОКР
“Бакалавр”
студент _____ _____ курсу групи _____
|
|
|
________________________________________________________
(прізвище та ім’я)
Тема: ______________________________________________________________________________________________________________________
Зміст роботи відповідає зазначеній темі:
q повністю
q частково
Q не відповідає
Тему розкрито:
q повністю
q частково
q не розкрито
Робота має:
q стандартну структуру
q відхилення від загальноприйнятих стандартів
У роботі опрацьовано:
q усі наявні концептуальні дослідження з теми
q найбільш концептуальні дослідження з теми
q невелику кількість джерел
Стосовно прийнятої гіпотези та остаточних висновків робота є:
q самостійною
q частково запозиченою
q цілком запозиченою
Головна частина (розділи роботи):
q цілком вирішує коло поставлених завдань
q частково вирішує коло поставлених завдань
q не вирішує кола поставлених завдань
Робота написана:
q літературною мовою і не містить орфографічних , пунктуаційних, граматичних, лексичних та стилістичних помилок
q літературною мовою і містить незначну кількість орфографічних , пунктуаційних, граматичних, лексичних та стилістичних помилок
q з недотриманням норм літературної мови і має значну кількість орфографічних , пунктуаційних, граматичних, лексичних та стилістичних помилок
|
|
|
Виклад матеріалу відповідає нормам наукового стилю мовлення:
q повністю
q частково
q не відповідає
Оформлення списку використаної літератури відповідає вимогам:
q повністю
q частково
q не відповідає
Роботу
q рекомендовано до захисту з оцінкою____________
q не рекомендовано до захисту
Рецензент: _________________________________
(наук. ступінь, вчене звання)
_________________________________
(прізвище та ініціали)
__________________________(підпис)
“_____” __________ 200___ р.
Печатка навчального закладу, у якому працює рецензент
і підпис посадовця, який засвідчує особу
ДОДАТОК З
ОФОРМЛЕННЯ ВСТУПУ ТА ВИСНОВКІВ РОБОТИ
Зразок вступу
ВСТУП
Дослідження присвячене аналізу граматичних особливостей перекладу англомовних науково-технічних та художніх текстів. Як відомо, мова науково-технічної літератури відрізняється від мови художньої прози певними лексичними, граматичними та стилістичними особливостями. Якщо лексичні відмінності в текстах різних функціональних стилів помітні навіть для нефахівця (це значна кількість спеціальної лексики в науково-технічних текстах та широке використання емоційно-експресивних лексичних засобів у мові художньої прози), граматичні відмінності значно менш виразні, але не менш різноманітні.
|
|
|
Актуальність дослідженнязумовлена недостатнім порівняльним вивченням граматичних особливостей перекладу українською мовою англомовної науково-технічної та художньої прози, а також сучасними вимогами до цих видів перекладу, коли йдеться про передачу не лише змісту оригіналу, а й про оптимальне відтворення стилістичних характеристик тексту. Зіставлення окремих граматичних явищ мови-джерела і мови перекладу в межах контрастивно-перекладознавчого аналізу текстів науково-технічної та художньої прози розв'язує певні вузькі, часткові проблеми цих жанрово-стилістичних видів перекладу, але воно є надзвичайно актуальним на сучасному етапі розвитку перекладознавства, адже принцип цілісного сприйняття тексту – науково-технічного чи художнього – передбачає якнайприскіпливішу увагу до окремих його складових частин.
Мета дослідженняполягає у встановленні та порівнянні особливостей відтворення українською мовою граматичних явищ у перекладі англомовної науково-технічної та художньої прози. Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання низки конкретних завдань:1) охарактеризувати граматичні явища, що становлять найважливіші проблеми перекладу науково-технічних та художніх текстів; 2) здійснити комплексний контрастивно-перекладознавчий аналіз особливостей передачі граматичних елементів у науково-технічному та художньому перекладі; 3) порівняти основні прийоми та способи відтворення українською мовою вибраних граматичних явищ у перекладі науково-технічної та художньої літератури; 4) виявити дивергентні та конвергентні риси у використанні визначених прийомів та способів у перекладі науково-технічних та художніх текстів; 5) зіставити якісні та кількісні характеристики вживання прийомів та способів відтворення досліджуваного граматичного явища в перекладі текстів науково-технічної та художньої прози; 6) виокремити прийоми перекладу граматичних явищ, характерні лише для одного з порівнюваних видів перекладу.
|
|
|
Об'єктом дослідженняє граматичні форми та конструкції, представлені на рівні словоформ (морфологічні особливості) та рівні словосполучень і речень (синтаксичні особливості) англомовних науково-технічних та художніх текстів та їхніх українських відповідників.
Предметом дослідженняє особливості стратегії перекладачів у віднайдені способів та прийомів відтворення складних граматичних явищ в українських перекладах англомовної науково-технічної та художньої літератури.
Фактичний матеріал дослідженняскладає понад 1000 зразків речень, що містять досліджувані граматичні форми та конструкції, з них 338 – з оригінальних науково-технічних текстів (близько 2 000 сторінок) та їх перекладів, 258 – з науково-технічних текстів без відповідних перекладів та 495 зразків речень з оригінальних художніх творів (близько 2 000 сторінок) та їх перекладів.
Дослідження особливостей передачі в перекладі граматичних форм та конструкцій базується, з одного боку, на аналізі українських перекладів англомовних науково-технічних та науково-популярних текстів, переважно з галузей економіки, фінансів, хімії, фізики, соціології, юриспруденції, комп'ютерних технологій тощо. З Іншого боку, матеріалом дослідження граматичних особливостей перекладу були художні прозові твори Ш. Бронте, Дж. Голсуорсі, Г. Гріна, Дж. К. Джерома, Ч. Діккенса, Т. Драйзера, У. Коллінза, Ф. Купера, Дж. Лондона, М. Моема, Е. По, Дж. Селінджера, Е. Хемінгуея, Ф. Фіцджеральда в перекладі українських перекладачів Р. Доценка, Ю. Лісняка, О. Логвиненка, В. Митрофанова, В. Морозова, А. Муляра, М. Пінчевського, Е. Ржевуцької та інших.
Для розв'язання поставлених завдань у роботі застосовано комплексну методику дослідження.Основними методами аналізу граматичних явищ у текстах оригіналу та перекладу є морфолого-синтаксичний аналіз, лінгвостилістичний аналіз, комплексний контрастивно-перекладознавчий аналіз із залученням елементів контекстуального, компонентного, трансформаційного аналізів, а також методу кількісних підрахунків і методу словникових дефініцій.
Наукова новизназдобутих результатів полягає в тому, що, хоча англійська та українська мови перебувають у відносно тривалому культурно-історичному та перекладацькому контактах, у перекладознавстві не було ще дослідження тих проблем, що з ними стикаються перекладачі, відтворюючи граматичні явища в перекладі науково-технічних та художніх текстів. Уперше в українському перекладознавстві встановлено граматичні особливості різних типів перекладу – науково-технічного та художнього. Уперше зіставлено основні прийоми та способи відтворення граматичних явищ у перекладі науково-технічної та художньої літератури, порівняно їхні частотні характеристики та виокремлено прийоми перекладу граматичних явищ, притаманні кожному з порівнюваних типів перекладу.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати становлять внесок у розвиток теоретичних аспектів перекладознавства, зокрема жанрово-стилістичних теорій перекладу, контрастивної граматики та контрактивної стилістики англійської та української мов. Результати порівняльного аналізу граматичних особливостей науково-технічного та художнього перекладу відкривають перспективу для подібних досліджень передачі в перекладі граматичних явищ на матеріалі цих та інших стилів та інших пар мов.
Практична цінність роботи визначається тим, що її результати можна застосовувати для розв’язання практичних проблем, пов’язаних з англо-українським перекладом, зокрема перекладом текстів різних стилів. Запропонована схема аналізу фактичного матеріалу може бути використана для розгляду інших граматичних проблем перекладу.
Зразок висновків
ВИСНОВКИ
У роботі подано вирішення актуальної наукової задачі зіставлення граматичних особливостей перекладу українською мовою англомовних науково-технічних та художніх текстів. Дослідження дозволило дійти таких висновків:
1. Закономірності співвідношення граматичних форм і конструкцій мов оригіналу та перекладу найяскравіше виявляються саме в зіставленні текстів різних функціональних стилів, зокрема науково-технічної та художньої літератури. Переклади граматичних форм та конструкцій в зіставленні з їхніми оригіналами дають багатий матеріал для теоретичних узагальнень щодо прийомів відтворення засобами цільової мови граматичних явищ у перекладі науково-технічної та художньої прози.
2. Серед морфологічних труднощів перекладу науково-технічних та художніх текстів значної уваги заслуговують особливості відтворення форм числа іменників, передачі значень означеного та неозначеного артиклів, відтворення прислівників на -ly та форм наказового способу дієслова. Синтаксичні особливості перекладу англомовної науково-технічної та художньої літератури доцільно аналізувати окремо на рівні словосполучень (препозитивних дво- та багатокомпонентних атрибутивних груп) та речень (синтаксичних структур, зокрема речень з агентивним підметом, вираженим іменником-неістотою, суб'єктно-предикативних інфінітивних зворотів, каузативних конструкцій, абсолютних зворотів та емфатичних конструкцій).
3. Співвідношення форм однини та множини іменників у мовах оригіналу та перекладу не є однаковим при зіставленні науково-технічних та художніх текстів. У більшості досліджених випадків форми числа англійських та українських іменників збігаються, причому в науково-технічному перекладі відсоток збігу вищий, ніж у художньому перекладі. У випадках незбігу форм числа іменників перекладачеві художніх творів, на відміну від перекладача науково-технічних матеріалів, слід враховувати більшу кількість особливостей, зокрема частішу необхідність використання індивідуально-перекладацьких рішень, що зумовлено характером текстів художньої літератури, в яких, крім логіко-поняттєвої основи – фактуальної інформації, є ще й емоційно-експресивний складник – художньо-естетична інформація.
4. При відтворенні контекстуальних значень означеного та неозначеного артиклів у ролі українських еквівалентів артиклів, крім випадків, коли вони в перекладі вилучаються, застосовуються такі мовні засоби: синтаксичні (порядок слів – препозиція і постпозиція підмета стосовно присудка), морфологічні (заміна форм однини англійських іменників формами множини українських іменників) та лексико-граматичні (займенники, числівники, прикметники тощо).
5. Переклад прислівників па -lу становить певні труднощі, зумовлені проблемою визначення їх функції у реченні – детермінанта чи обставини. Встановлено, що найпоширенішим способом перекладу прислівників-детермінантів є їх відтворення парентетичним словом (висловом). Головним безособовим реченням у складі складнопідрядного передається більше таких прислівників у перекладі художньої прози. Деякі прислівники-детермінанти в науково-технічних текстах відтворюються українськими прислівниками та іменниковими словосполученнями. Умовні підрядні речення складають незначний відсоток випадків передачі прислівників-детермінантів у перекладі науково-технічної літератури. Морфологічні трансформації та описовий переклад застосовуються в перекладі таких прислівників в обох видах перекладу, але частіше у художньому перекладі.
6. Серед прийомів перекладу двокомпонентних атрибутивних груп частотнішими в науково-технічному перекладі є перестановка означального та означуваного компонентів, компресія та декомпресія, а частотнішими в художньому перекладі – морфологічні трансформації, перестановка членів означального компоненту, іменникове словосполучення, прикладка, аналогічна атрибутивна група, дієприкметниковий зворот, підрядне означальне речення, описовий переклад. Прерогативою науково-технічного перекладу є використання калькування та транскодування. Лише художньому перекладу властиве відтворення двокомпонентних груп за допомогою переносу означення. Переклад атрибутивних словосполучень з внутрішньою предикацією, властивих лише англомовним художнім творам, відбувається за допомогою вищезазначених прийомів перекладу.
Набір прийомів перекладу трикомпонентних атрибутивних груп, подібний до прийомів перекладу двокомпонентних словосполучень, є спільним для науково-технічного та художнього перекладу, але частотність їх використання варіюється в залежності від норм цих функціональних стилів та характеру завдань, що стоять перед перекладачем науково-технічного або художнього тексту.
Відтворення багатокомпонентних словосполучень становить більші труднощі, зумовлені надзвичайною складністю їх синтаксичної структури та міжкомпонентних зв'язків. Атрибутивні групи, що складаються з чотирьох, п'яти, шести та більше компонентів, можуть підлягати порівнянню у науково-технічному та художньому перекладі лише з огляду на їх структурні моделі: аналіз кількісних характеристик способів перекладу таких груп неможливий через виявлення неоднакової кількості багатокомпонентних словосполучень й обстежуваному масиві науково-технічних та художніх текстів.
7 Подальшою перспективою наукового пошуку в обраному напрямку може бути дослідження особливостей відтворення в українських перекладах англійських герундіальних конструкцій, суб'єктно-предикативних та об'єктно-предикативних дієприкметникових зворотів, речень з груповим і розщепленим підметом та інших граматичних явищ, що становлять найважливіші проблеми перекладу текстів науково-технічної та художньої літератури.
ДОДАТОК К
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 399; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!