Організація системи страхового захисту
I -страхувальник
II - страховик
III - застрахований
IV- отримувач стр відшкодування, вигодо набувач
(Продовження далі)
Задача
Визначити, що доцільніше застосовувати для захисту автомашини – самострахування чи страхування – згідно з такими даними:
1. Вартість автомашини – 50 тис.грн.
2. Страхові тарифи:
- на випадок пошкодження в ДТВ – 2%
- на випадок пошкодження стихійними силами – 0,2%
- на випадок крадіжки – 8%
3. Середня вартість ремонту автомашини подібного класу після ДТВ і дії стихійних сил – від 8 до 10 тис.грн.
4. Витрати часу на визначення збитку, складання документації і виплату страхового відшкодування – 7 днів.
5. Витрати часу на ремонт пошкодженої автомашини – 6 днів.
Рішення
Отже для страхування даної машини необхідно буде здійсн. наступні платежі:
-на випадок ДТВ 50тис*0,02=1000грн
- Пошкодж. Стихією 50 тис*0,002=100грн
-На випадок крадіжки 50тис*0,08=4000тис
Максимальні сумарні страхові платежі становлять 5100
Витрати при самострахуванні становлять 8-10 тис , Отже доцільніше страхуватись , якщо
За 1 один втрачений день ви не програєте більшу суму , по причині відсутності автомобіля
Білет № 24
Страховий ринок. Становлення страхового ринку в Україні.
Страховий ринок — частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формуються попит і пропозиція на нього.
Головною функцією - є акумуляція та розподіл страхового фонду з метою страхового захисту суспільства. Об'єктивна необхідність виникнення та розвитку страхового ринку зумовлюється наявністю суспільної потреби у страхових послугах та наявністю страховика, здатного їх задовольнити. Залежно від критерію, покладеного в основу класифікації страхового ринку, розрізняють інституціо-нальну, територіальну, галузеву та організаційну структури.
|
|
|
Інституціональна структура ґрунтується на розмежуванні приватної, публічної або комбінованої форм власності, на якій створюється страхова організація. У територіальному аспекті виділяють місце- місцевій (регіональний), національний (внутрішній) та .Світовий (зовнішній) страхові ринки. Фактично на ринку України діють два види страхових компаній: а) кептивні — створені міністерствами, відомствами, потужними фінансово-промисловими союзами для обслуговування ризиків своїх підприємств; формувалась впродовж 70 років, завдяки чому їх представництва було створено практично в усіх населених пунктах України. б) створені на приватному капіталі, що функціонують на конкурентній основі.
З метою формування конкурентного середовища на страховому ринку та приведення організаційної форми державної та комерційної страхової діяльності у відповідність до страхового законодавства України створено Національну страхову компанію відкритого типу "Оранта", головним засновником якої з боку держави виступив Фонд державного майна.
|
|
|
В Україні Комітетом з страхового нагляду було зареєстровано близько 800 страховиків, але за період з 1994 по 1996 р. відкликано ліцензії у 280 із них. Головна причина — нездатність значної частини страховиків виконувати взяті на себе зобов'язання перед страхувальником.
В останні роки відбувається динамічний розвиток вітчизняного страхового ринку. Вдосконалюється нормативно-правова база цієї галузі, що знаходить своє відображення у введенні в дію Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2002 р.
Страховий ринок України пропонує все ширший асортимент страхових послуг, про що свідчить, зокрема, значно ширший перелік форм страхового захисту як обов'язкового, так і добровільного страхування. Найбільшим попитом на страховому ринку України користуються послуги з добровільного страхування майна. Його частка в загальному обсягу страхових послуг становить 71%. Найуразливішу позицію на страховому ринку нашої країни серед страхових послуг займає страхування життя. Його частка в загальній структурі страхових послуг постійно зменшується. У розвинених країнах світу на страхування життя припадає 25— 60% від загального обсягу страхових премій. В Україні ця частка становила у 1993 р. — 44,4%, у 1994 р. — 42,5%, у 1995 р. — 24,9%, у 1997 р. — 4,8%, а в 2001 р. — 0,4%.
|
|
|
Це тривожна тенденція розвитку страхового ринку України. Вона свідчить про низьку платоспроможність населення. Отже:
1. Розвиток страхового ринку України є нагальною потребою, зумовленою зростанням рівня невизначеності та ризиковості економічних, політичних, соціальних та екологічних процесів.
2. Можливості стрімкого розвитку ринку страхових послуг в Україні обмежені такими чинниками:
— низький рівень доходів у суспільстві;
— недовіра до страховика, яка посилюється низьким рівнем платоспроможності страхових компаній;
— недосконалість не тільки власне страхового, а й у цілому законодавства;
— неузгодженість страхового законодавства з Цивільним кодексом України тощо;
— відсутність державних преференцій на страховому ринку;
— недостатній розвиток інструментів фондового ринку для ефективного розміщення страхових резервів;
|
|
|
— відсутність надійних механізмів розвитку страхування життя, медичного та пенсійного страхування тощо;
— відсутність незалежної системи підготовки висококваліфікованих фахівців зі страхування і т. ін.
2. Порядок і умови виплати сум і страхового відшкодування.
Найвагоміша стаття витрат страховика — виплати страхових сум та страхових відшкодувань.
Страхове відшкодування — це грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. При особисте страхування- виплату називають не «страховим відшкодуванням», а «страховою сумою». Ця виплата має швидше характер фінансової допомоги застрахованому або його родині, аніж відшкодування збитків, як у майновому страхуванні та страхуванні відповідальності. Страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.
У разі, коли у майновому страхуванні маємо «недострахуван-ня», тобто страхова сума не дорівнює повній вартості застрахованого об'єкта, а становить лише певну частку його вартості, страхове відшкодування виплачується в такій самій частці від визначених за страховою подією збитків. При цьому використовується пропорційна система страхового забезпечення. Якщо умовами страхування передбачене використання іншої системи (наприклад, системи «першого ризику» або системи граничного забезпечення), то відшкодування відбувається за іншою схемою, згідно з угодою сторін.
Виплати страхових відшкодувань і страхових сум — це ті витрати, які, відповідно до структури тарифної ставки, забезпечуються страховими нетто-преміями.
Виплату страховик здійснює згідно з договором страхування або керуючись законодавством на підставі заяви страхувальника і страхового акта.
Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, тількино стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати. Виплату страховик має здійснити у передбачений договором термін. Він несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату шляхом сплати страхувальникові неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування.
Якщо це передбачено договором страхування, то в загальний обсяг виплат включається також відшкодування страхувальникові витрат, які він поніс при настанні страхового випадку, щоб запобігти збиткам або зменшити їх. Виплати можуть здійснюватися як в готівковій так і в безготівковій формі.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 275; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!