Сутність пропорційного перестрахування.
Пропорційна форма перестрахування передбачає часткову участь сторін у розподілі відповідальності. Відповідно до узгодженої частки участі в договорі між сторонами розподіляються страхові премії і збитки. У практицi пропорцiйного страхування використовують договори:-квотні ,ексцедентні,квотно-ексцедентні. При пропорційних договорах страхові інтереси цедента і цесіонарія збігаються.
Згідно з квотним договором перестрахування перестрахувальник зобов'язується передавати перестраховикові частку в усіх ризиках певного виду, а перестраховик зобов'язується приймати її. Частка участі в перестрахуванні може бути встановлена у відсотках від страхової суми або в абсолютному вираженні. Перестраховик має право встановлювати ліміти відповідальності за договором.
Збитки у квотних договорах також розподіляються пропорційно до участі сторін у ньому. Ексцедентне перестрахування - складніший вид. Такий вид перестрахування використовується в тих випадках, коли застраховані ризики істотно відрізняються за страховими сумами.
За договором ексцедента суми перестраховик отримує визначну частку в усіх договорах, що перевищує власне утримання цедента.
Ексцедент за договором - це величина, кратна власному утриманню цедента. Сума ексцедента виражається в кілька разів збільшеному розмірі власного утримання. Власне утримання на певному рівні в ексцедентному перестрахуванні називають лінією (часткою). Ексцедентне перестрахування найчастіше застосовується у страхуванні від вогню, нещасних випадків, а також у страхуванні життя.
Іноді квотний договір та договір ексцедента суми використовуються комбіновано. Квотно-ексцедентний договір передбачає встановлення ексцедента залежно від визначеної частки (квоти) власного утримання. А понад рівень утримання використовується ексцедент - ліміт відповідальності перестраховиків, що фіксується в абсолютному вираженні.
Квотно-ексцедентний договір використовують у тому разі, коли компанія розширює свій бізнес у новому для неї виді страхування, тобто цедент може точно обчислити ефект збільшення квотного утримання.
Зауважимо, що всім договорам пропорційного перестрахування притаманна характерна особливість: збитки та премії за оригінальними полісами розподіляються між цедентом і перестраховиком у відповідній пропорції і прив'язані до страхової суми.
|
|
|
Задача
Визначити, що доцільніше застосовувати для захисту об’єкта – самострахування чи страхування – згідно з такими даними:
1. Вартість об’єкта – 100 тис.грн.
2.Страховий тариф – 2%
3.Збитки за попередні роки: 1998 – 1000 грн; 1999 – 2000 грн; 2000 – 5000 грн; 2001 – 3000 грн; 2002 – збитків не було.
|
|
|
4.Витрати часу на визначення збитку і виплату страхового відшкодування – 3 дні.
5.Витрати часу на відновлення пошкодженого об’єкта – 1 день.
Рішення
Отже, 100 тис *0,02=2 тис страхова сума
Середній збиток за попередні роки становить (1000+2000+5000+3000+0)/ 5=2200
Тенденція говорить про те що вірогідно в наступному році буде збиток , тому варто застрахуватись виходячи із меншої страхової суми за сер збитки , та вірогідності з тенденції настання збитку
Білет № 25
Сутність непропорційного перестрахування
Сутність непропорційного перестрахування полягає в тому, що відшкодування, яке надається перестраховиком, визначається тільки розміром збитку і не залежить від страхової суми, а тому немає пропорційного розподілу відповідальності за окремим ризиком і оригінальною премією. Призначення непропорційного перестрахування - гарантувати відповідальність страховика за прийнятими ризиками щодо великого сукупного збитку за визначений період. У непропорційному перестрахуванні цедент сам оплачує збитки до певного розміру, а перевищення цього розміру оплачує перестраховик у межах ліміту відповідальності за договором. У непропорційних договорах утримання цедента називають першим збитком, франшизою, пріоритетом. Відповідальність перестраховика - покриттям.
Непропорційне перестрахування має такі особливості:
* страховик може захиститися від великих збитків, що впливають на його фінансові результати; * перестраховик не бере участі у відшкодуванні дрібних збитків, які легко покриваються страховиком; * обсяг обліку бухгалтерських операцій зменшується, оскільки враховуються лише окремі збитки або фінансові результати страхувань. Але водночас зростає потреба в підготовчій роботі; * тантьема в договорах цієї форми, як правило, не передбачається; * перестраховувальна премія за непропорційними договорами підраховується не для кожного окремого ризику, що передається, а для всього портфеля з одного або кількох видів страхування за рік.
Премія, призначена перестраховикам за договором ексцедента збитку, частіше розраховується в певних відсотках відносно річної суми брутто-премії за портфелем страхувань, що підлягає захисту. Оскільки до початку дії договору може бути відома тільки сума очікуваної премії, то спочатку сплачується повністю або частково визначена сума авансу - депозит премії з подальшими перерахунками. Результати договорів по закінченні кожного року розглядаються, і проводяться переговори між сторонами стосовно розмірів ставок премій або лімітів покриття на наступний строк. Договори ексцедента збитку досить прибуткові для перестраховиків. Частіше вони укладаються в результаті вірогідного прогнозування можливості настання дуже великих збитків.
Збитки можуть виникати внаслідок одного випадку або кумуляції ризиків. Непропорційні договори перестрахування є досить мобільними, простими в обробці та організації, але водночас і більш збитковими. Хоча пропорційні договори виникли значно раніше, однак тенденція сьогодні така, що непропорційні договори набувають все більшої ваги, насамперед з розглянутих щойно причин. Цим пояснюється зростання інтересу страховиків до непропорційних договорів.
|
|
|
|
|
|
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 271; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!