Створення та розміщення статутного й резервного фондів.



Фонди страховика представляють собою певні виокремлені фінансові ресурси, що призначені для забезпечення безперервно­го відтворювального процесу та є однією з особливостей фінан­сово-господарської діяльності страховика.

Статутний фонд формується у відповідності до чинного законодавства за рахунок внесків засновників та у розмірах, передбачених Законом про страхування (не менше, як 1 млн. ЄВРО для страховика, що здійснює ризикове страхування та 1,5 млн. ЄВРО при здійсненні страхування життя). Зазначений фонд складає основу власного капіталу страховика на початковому етапі функціонування стра­хової компанії. В подальшому власний капітал страховика фор­мується за рахунок поповнення із прибутку від страхової діяль­ності, доходів від інвестування коштів, додаткового капіталу.

Наступний елемент фондів страхової компанії - резервний фонд, який ще називають резервним капіталом. Він ство­рюється у відповідності до засновницьких документів та в рам­ках діючого законодавства. Джерелом цього резервного фонду є частина прибутку підприємства. Резервний капітал за певних умов може бути використаний на покриття невиробничих втрат та збитків, а також для погашення облігацій товариства й викупу акцій у ви­падку відсутності інших коштів. Зазначений резерв використо­вується також у разі недостатності коштів відповідних фондів на внутрішньогосподарські розрахунки. Така ситуація може склас­тися в збиткові для страхової компанії роки.

В страховій практиці особливої уваги потребує процес розміщення (чи інвестування) страхових резервів і власних коштів страховика. Згідно Закону про страхування (ст. 31) кош­ти страховика повинні розміщуватись за наступними принципа­ми: безпечності; прибутковості; ліквідності; диверсифікованості. Згідно Закону про страхування кошти страховика повинні бути представлені активами наступник категорій: грошові кошти на поточному рахунку; банківські вклади (депозити); валютні вкладення згідно з валютою страхування; нерухоме майно; акції, облігації; цінні папери, що емітуються державою; права вимоги до перестраховиків; інвестиції в економіку України за напрямками, що визначає Кабінет Міністрів України; банківські метали; кредити страхувальникам-громадянам, що уклали до­говори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми; готівка в касі в межах встановлених лімітів.

  

Задача

Родина Петренка І. В. Вирішила застрахувати домашнє майно, житловий будинок в місті і дачний будинок в сільській місцевості. Страхова сума за звичайне домашнє майно становить 30 тис. грн, за домашнє майно довготермінового використання - 20 тис.грн, в т.ч. рівень його зношеності – 40%, будинок в місті – 100 тис.грн, дачний будинок в селі – 10 тис.грн. Визначіть страхові платежі за кожен окремий вид страхування і за страхування майна загалом. Страхові тарифи для сільської місцевості - 0,2-0,45%, для міста - 0,18-0,4%

 

 

Білет № 14.

1. Розмежування страхування по об`єктам.

За об’єктами страхування існує:

- особисте;

- майнове;

- страхування відповідальності.

Особисте страхування передбачає, що в якості об'єкта стра­хування виступають майнові інтереси, пов'язані з життям, здо­ров'ям, працездатністю та додатковою пенсією людини. Особис­те страхування поєднує ризикову та заощаджувальну функції страхування, а також сьогодні передбачає надання кредиту стра­хувальнику під заставу страхового полісу. Особисте страх. включає: страхування життя (змішане, весільне, довічне, страх. дітей, пенсій), страхування від нещасних випадків (індивідуальне, колективне, пасажирів, дітей та ін.), добровільне медичне страх-ня (страх. здоров’я на випадок хвороби, безперервне).

У майновому страхуванні об'єктом страхування виступають майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та роз­порядженням майна. Економічне призначення цього виду стра­хування - відшкодування збитків, які виникають при настанні страхового випадку. Страхувальниками виступають не тільки власники майна, а й інші юридичні чи фізичні особи, які відповідають за збереження даного майна. Страх. відшкодування виплачується :

- у випадку повної загибелі майна в розмірі дійсної (відновної) вартості з вирахуванням зносу, але в межах страх. суми;

- у разі часткового пошкодження майна, в розмірі різниці між заявленою страх. сумою та вартістю залишків майна (за відновною вартістю – в розмірі витрат на відновлення майна).

Розрізняють страх. майна юр. осіб (залізн., наземний, повітр. транспорт; вантаж, багаж), та громадян (авто, будівлі, домашнє майно та ін.)

Страхування відповідальності - галузь страхування, де об'єктом виступають майнові інтереси, пов'язані з відшкодуван­ням страхувальником заподіяної їм шкоди особі або її майну, а також збитку, нанесеного юридичній особі. Через страхування відповідальності реалізується страховий захист економічних інтересів тих осіб, які можливо заподіють шкоду або призведуть до збитку та втрат. У будь-якому страховому випадку це знахо­дить свій конкретний грошовий вираз. До того ж стороною страхових відносин можуть виступати не визначені раніше „треті" особи, яким в силу закону чи за рішенням суду будуть виконані відповідні виплати. у цьому страх-ні попередньо не встан. страхова сума та застрахований. Поділяється на:

- страх-ня відповідальності власників транспорту;

- стр-ня професійної відповідальності;

- стр-ня відповідальності підприємця та ін.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 243; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!