Волинський, Подільський, Білоцерківсько-Одеський, Кіровоградський, Середньо-Придніпровський і Приазовський
121. Якими структурно-формаційними комплексами складений Середньопридніпровський мегаблок Українського щита
Это типичная гранит-зеленокаменная область, в пределах которой отчетливо выделяются три структурных этажа: дозеленокаменный (нижнеархейский), зеленокаменный (верхнеархейский) и послезеленокаменный (нижнепротерозойский). К нижнему этажу относится гнейсово-мигматитовая толща, слагающая куполовидные структуры между овальными и амебовидными синклиналями, выполненными зеленокаменной толщей второго структурного этажа. Третий этаж развит только в западной части мегаблока, в пределах Криворожско-Кременчугской структуры и представлен вулканогенно-осадочными толщами.
Восточную границу мегаблока представляет Орехово-Павлоградская шовная зона. На западе мегаблок ограничен Криворожско-Кременчугским и Западно-Ингулецким глубинными разломами, между которыми располагается Ингулецко-Криворожская шовная зона. В пределах этой зоны фиксируется самая мощная земная кора – 50-58 км. С запада на восток в пределах мегаблока сокращается мощность диоритового слоя, и постепенно утолщаются гранитный и базальтовый. В пределах самого Средне-Приднепровского мегаблока мощность коры варьирует в довольно широких пределах – от 36 до 50 км. По соотношению мощности трёх главных слоёв состав коры меняется от гранит-диоритового в центральной части блока до диоритового на востоке и базальтоидного на западе.
|
|
|
122. Ранні етапи розвитку геосинклінального поясу відбувається в умовах:
Раннегеосинклинальная стадия характеризуется процессами растяжения, расширения океанского дна путем спрединга и одновременно - сжатия в краевых зонах, где возникают наклонные сейсмофокальные зоны Беньофа, приуроченные преимущественно к границам континентальных и океанских плит. Для ранней стадии характерны кремнисто-вулканогенные толщи, залегающие на габброидах и дайковом комплексе 2-го слоя океанской коры. Вулканиты представлены подушечными базальтовыми лавами, спилитами и т.д. В краевых зонах накапливается сланцевая (аспидная) формация - мощные глинистые толщи; сланцево-базальтовые образования; внедряются силлы и дайки габброидов.
Следовательно, для ранней стадии развития геосинклиналей наиболее характерны сланцево-кремнисто-вулканогенные толщи огромной (до 10-15 км) мощности, впоследствии испытавшие и самый сильный метаморфизм.
123. Складкоутворення в межах складчастого поясу відбувається на стадії
124. !!!Фундамент древніх континентальних платформ складений утвореннями:
Складений ранньодокембрійськими утвореннями (AR1- PR1)
125. Молоді платформи можуть бути:
|
|
|
126. Зеленокам'яні пояси притаманні етапу розвитку:
на ранніх етапах (докембрій, протерозой)3.2-2.5 млрд.р
127. Характерними провінціями розвитку зеленокам'яних поясів є:
Докембрій: Ісуа в Гренландії, Абітібі і Йеллоунайф на Канадському щиті, Дарварський і Бабабудан в Індії, Уїлуна-Норсман у Західній Австралії, Барбертон, Мурчисон, Петерсбург, Сатерленд у Південній Африці, Булавайо-Бубі, Гванда в Зімбабве провінцію Гренвілл у Канаді, Сноу-Лейк – Флін-Флон у південно-східній Манітобі, ряд структур блоку Пілбара в Австралії, Печенгський пояс Кольської провінції Балтійського щита, Убендійський пояс Танзанії, пояса Кунене-Кібала і Луфіко-Кабінда кратону Ангола-Касаї, структури Західно-Африканського кратону.
Протерозой: Західної Африки (Ашанті, Сефюі, Сірба); Танзанії (Убендінський); Анголи (Кунене-Кібала, Луфіко-Кабінда); Гвіани (Барама, Мазаруні, Парамаїка, Розебель); Бразилії (Ріо-Алегро, Джауру, Арапутанга, Кабакаль); південної частини Канадського щита (Флін-Флон); Кольського півострова (Печенго-Имандра-Варгузький). На УЩ їм за віком відповідають Кіровоградська, Західно-Інгулецька, Криворізько-Кременчуцька структури активізації.
128. Характерними типами порід зеленокам'яних поясів є:складені зелено камяно зміненими вулканітами (основ. та ультраосн. (коматіїти) складу та частково осадовими породами
|
|
|
129. Вік Землі становить:4,6-4,7 млрд.р.
130. Найдревнішим континентом Землі є: Пангея?????
131. Перші геосинкліналі Землі були закладені в AR2-AR3
132. До головних структур платформного чохла південної частини Східноєвропейської платформи належать: УЩ, ДДЗ, Причорноморська западина, ВКМ, Переддобрудж.прогин
Настоящий (ортоплатформенный) чехол Восточно-Европейской платформы начинается с верхнего протерозоя — рифея и подразделяется на два этажа. Нижний этаж слагается отложениями рифея и нижнего венда, верхний — отложениями венда — кайнозоя.
133. Правильною послідовністю нарощування розрізу платформного чохла південної частини Східноєвропейської платформи буде: починаючи з палеозою
134. Передкарпатський передовий і Закарпатський внутрішній прогини заповнені відкладами: МОЛАСОВІ ВІДКЛАДИ
Геодинамічні процеси у межах прогинів розвиваються в моласовій формації, яка складена галогенними, карбонатними та глинистими породами. Передкарпатський передовий прогин сформувався в орогенну стадію розвитку Карпатської складчастої системи. Глиниста моласа представлена монтморилоніт-гідрослюдистими глинами.
|
|
|
Структурно-тектонічні умови Закарпатського прогину зумовлюють формування складнодислокованих пологих складок, що розвинуті в моласових відкладах. У глинистій моласі розвиваються зсуви. Ці структури ускладнені соляними штоками, з якими пов’язаний процес карстоутворення
135. Серед порід, що складають Вулканічні Карпати переважають:
Сложена Выгорлат-Гутинская морфоструктура преимущественно андезитами, андезито-базальтами и базальтами, а также их туфами. Во время вулканической деятельности преобладало трещинное излияние лавы, которое в некоторых местах одновременно сопровождалось выбросом материала через центральные и дополнительные вулканические жерла.
136. До головних структур Східноєвропейської платформи належить: важнейшими структурами являются также антеклизы (Белорусская, Воронежская, Волго-Уральская), синеклизы (Балтийская, Московская, Прикаспийская) и авлакогены (Днепровско-Донец-кий, Среднерусский и др.)
137. Авлакогени Східноєвропейської платформи утворилися в: рифей
московський, дніпрово-донецький, вілюйський, прип’ятський, Оршанско-Кресцовский
Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!