Е н д о г е н н и й М. поділяється на р е г і о н а л ь н и й і к о н т а к т н и й.

· Ізохімічний та алохімічний метаморфізм. Сланцева, ґнейсова, амфіболітова текстури метаморфічних порід зумовлені розвитком М. в умовах стресу (направленого тиску, що викликає складчастість і ін. деформації шаруватих товщ). З контактним М. пов’язане утворення родовищ мармуру, корунду тощо. М. завжди супроводжується істотними змінами хім. складу порід. У тих випадках, коли ці зміни торкаються головним чином летких компонентів, М. умовно називають і з о х і м і ч н и м, при більш радикальних змінах складу – а л о х і м і ч н и м. При крайньому вираженні алохімічної природи М. за постійного об’єму використовується термін метасоматизм.

· Космогенний метаморфізм. Пов’язаний з різким короткочасним зростанням т-ри і тиску під впливом на породи ударних хвиль, що породжуються падіннями великих метеоритів. Він призводить до утворення імпактитів, в яких зустрічаються мінерали високого тиску (стишовіт, коесит, дрібні алмази і ін.) спільно з продуктами плавлення, деформації та дроблення мінералів первинних порід.

· Гідрометаморфізм - відбувається за участю води підземних надр

28. Фації регіонального метаморфізму виділяються за: температурою, мін. асоціаціями, помірного тиску – фація зелених сланців, епідот–амфіболітова, амфіболітова, гранулітова. Фації регіонального метаморфізму підвищеного тиску – глаукофанових сланців, дістен–мусковітових сланців, дістенових гнейсів та амфіболітів, еклогітова)

Мы поможем в написании ваших работ!