У будові океанів розрізняють три головних структурних елементи: серединно-океанічні хребти, океанічні плити і підводні окраїни чи перехідні зони.
Відображають!! Море; Підводна окраїна материків(Шельф, Материковий схил, окраънны плато, материкове підніжжя); Перехідна зона(Улоговини окраїнних морів, Острівні дуги, Глибоководні жолоби) Ложе океану-оят, (Абісальні плоскі рівнини, Абісальний горбистий рельєф, підводні гори Океанічні плато, Океанічні височини, підводних долин, гайоти) Серединно-океанічні хребти (-рифтові долини (рифти))
17. Не формуються в шельфовій зоні океанів: червоні глибоководні глини, вапнякові і крем’янисто біогенні мули – це осади Ложа Океану
18. Від чого залежать типи вулканічних вивержень:
Характер вулканічних вивержень залежить в основному від кількості газової фази і від того, наскільки легко газ вивільняється з розплаву. Для визначення типу виверження дуже важливе значення має також і склад магми: в’язкість магми за інших рівних умов зростає зі зростанням вмісту кремнекислоти, а від в’язкості магми залежить характер виверження.
ТИПИ ВИВЕРЖЕННЯ:
Гавайский тип. Извержения гавайского типа могут возникать вдоль трещин и разломов, Стромболианский тип извержений связан с более вязкой основной лавой, которая выбрасывается разными по силе взрывами из жерла, образуя сравнительно короткие и более мощные лавовые потоки. При взрывах формируются шлаковые конусы и шлейфы кручёных вулканических бомб. Плинианский тип (вулканический, везувианский). Характерной особенностью этого типа извержений являются мощные, нередко внезапные взрывы, сопровождающиеся выбросами огромного количества тефры, образующей пемзовые и пепловые потоки.
|
|
|
Пелейский тип извержений характеризуется образованием грандиозных раскалённых лавин или палящих туч, а также ростом экструзивных куполов чрезвычайно вязкой лавы. Газовый или фреатический тип извержений, при котором выбрасываются в воздух обломки твёрдых, древних пород (новая магма не извергается), обусловлен либо магматическими газами, либо связан с перегретыми грунтовыми водами. Подлёдный тип извержений относят к вулканам, расположенным подо льдом или ледником. Такие извержения могут вызвать опасные наводнения, лахары и шаровую лаву. Исландский тип (от вулканов Исландии) характеризуется выбросами очень жидкой базальтовой лавы с содержанием пирокластического материала. Как правило, образуют плоские щитовые вулканы.
19. Щитові вулкани характерезуються: – широким, пологим, сильно зрізаним конусом із плоскою, злегка випуклою поверехнею схилів; не містять попілу
Щитовий вулкан — широкий вулкан з дуже розлогими схилами. Щитові вулкани виникають у місцях виливу з верхньої мантії дуже гарячої і рідкої лави з малим вмістом вулканічних газів. Завдяки високій температурі і низькій в’язкості така лава тече вільно і розливається по значно більшій площі, перш ніж застигне, утворюючи розлогий, часто витягнутий вулканічний конус з нахилом не більше 5°. Внаслідок широкого розлиття лави щитові вулкани звичайно не дуже високі.
|
|
|
20. Для експлозивно-вибухового типу вулканічних вивержень характерно: у в'язких кислих магмах дегазація може приводити до експлозивної діяльності (вибухів, викиди газів і твердого матеріалу). Лапілі, вулканічні бомби.
21. Магма може зароджуватись в:
Магма (греч. — месиво, густая мазь) представляет собой природный, чаще всего силикатный, огненно-жидкий расплав, возникающий в земной коре или в верхней мантии, на больших глубинах, и при остывании формирующий магматические горные породы. Излившаяся магма — это лава. В магме содержатся практически все химические элементы таблицы Менделеева, среди которых: Si, Аl, Fе, Са, Мg, К, Ti, Na, а также различные летучие компоненты (окислы углерода, сероводород, водород, фтор, хлор и др.) и парообразная вода. Дегазированная магма, излившаяся на поверхность, называется лавой.
Базальтовая (основная) магма,). Гранитная (риолитовая, кислая) магма.
|
|
|
22. Вторинні магми виникають в процесі: вкорінення високо t розплавів
В зависимости от изменения температуры, давления, состава газов и т. д. меняются расплав и образовавшиеся в нем ранее кристаллы минералов - одни растворяются, другие возникают вновь, и весь объем магмы непрерывно эволюционирует. Следует различать первичные и вторичные магмы. Первые возникают на разных глубинах земной коры и верхней мантии и, как правило, имеют однородный состав. Однако, продвигаясь в верхние этажи земной коры, где термодинамические условия иные, первичные магмы изменяют свой состав, превращаясь во вторичные и образуя разные магматические серии. Подобный процесс называется магматической дифференциацией, на которую оказывают влияние образование кристаллов минералов и взаимодействие с вмещающими породами и потоками глубинных флюидов.
23. У процес диференціації магм не входять:
Диференціація магми – розділення первинної магми під дією фізико-хімічних процесів на частини з різним хімічним складом, що веде до виникнення різних мінеральних комплексів.
Входять!!! входять – ліквація, газовий перенос, дифузія речовини, гравітаційна диференціація, дія тект.сил, газова промивка Розрізняють Д. м.: к р и с т а л і з а ц і й н у, ф р а к ц і й н у, (к і н е м а т и ч н о - г р а в і т а ц і й н у, е м а н а ц і й н у
|
|
|
Выделяют два типа дифференциации: собственно магматическую дифференциацию, т. е. дифференциацию вещества в жидком состоянии, и кристаллизационную дифференциацию, т. е. дифференциацию, связанную с образованием кристаллов. Магматическая дифференциация происходит раньше кристаллизационной. В магматической дифференциации выделяются процессы ликвации и ассимиляции.
24. Морфологічний тип інтрузивних тіл не залежить:?????
Залежить!!!! На формування інтрузивних тіл впливають склад та температура магми і температурні умови та реологічний стан середовища. З урахуванням цих та інших факторів інтрузивні тіла типізують за: 1) глибинами (відносно палеоповерхні) або термальними обстановками, в яких відбувалося їх становлення, 2) розмірами, 3) формою (конфігурацією в плані та по падінню), 4) особливостями внутрішньої речовинної будови (змінами по латералі й вертикалі речовинного складу та текстурно-структурних особливостей порід), 5) характером термального і механічного їх впливу на вмісні породи, 6) характером внутрішньої структурної організації (розвитком прототектоніки рідинної та твердої фази).
25. положення відносно до вмісних порід займають: дайки, неки, штоки, апофізи?????
26. До абісальних магматичних утворень відносять тіла:
Абиссальные горные породы (син. Плутонические, интрузивные, глубинные горные породы) магматические горные породы, сформировавшиеся на глубинах более 3-4 км (литостатическом давлении более 1 кбар). Эти породы отличаются от эффузивных и гипабиссальных горных пород отсутствием вулканического стекла, однородными массивными текстурами (эффузивные породы обычно пористые из-за активного отделения летучих при излиянии магм на поверхность) и равномернозернистыми структурами. Слагают крупные интрузивные тела представляющие собой застывшие магматические очаги (штоки, силлы, бисмалиты, этмолиты, гарполиты) или образовавшиеся за счет процессов магматического замещения (батолиты).
27. Типи метаморфізму: динамометаморфізм; контактово-термальний метаморфізм; метасоматоз; регіональний метаморфізм. Ультраметаморфізм (мігматизація, анатексис, палінгенез, гранітизація)
Метаморфізм — процес твердофазної мінеральної і структурної зміни гірських порід під впливом температури, тиску, підземних розсолів, часто в присутності флюїду. Виділяють ізохімічний метаморфізм — при якому хімічний склад породи змінюється неістотно, і неізохімічний метаморфізм (метасоматоз) для якого характерна помітна зміна хімічного складу породи, в результаті перенесення компонентів флюїдом. Основными факторами метаморфизма являются температура, давление и флюид.
За розміром ареалів розповсюдження метаморфічних порід, їх структурному положенню і причинам метаморфізму виділяють:
· Регіональний метаморфізм який залучає значні об'єми земної кори, і поширений на великих площах. У результаті р е г і о н а л ь н о г о М. утворюються метаморфічні сланці (філіти, слюдяні сланці, ґнейси, амфіболіти, піроксен-плагіоклазові сланці, еклогіти), кварцити і мармури. Цього типу М. зазнають геосинклінальні вулканогенні, вулканогенно-осадові і осадові відклади в ході еволюц. розвитку складчастих поясів.
· Контактовий метаморфізм приурочений до магматичних інтрузій, і походить від тепла вистигаючої магми. К о н т а к т н и й М. відбувається в безпосередній близькості від інтрузій або екструзій магм під впливом на вмісні породи флюїдів і тепла. М. в умовах підвищення т-ри супроводжується дегідратацією мінералів і назив. прогресивним (М. зворотного напряму назив. регресивним).
· Динамометаморфізм відбувається в зонах розломів, пов'язаний зі значною деформацією порід.
· Імпактний метаморфізм Відбувається при різкому ударі метеорита об поверхню планети.
· Ендогенний та екзогенний метаморфізм. М. поділяється на е н д о г е н н и й, що відбувається під впливом на породи тепла, флюїдів, а також тиску шарів Землі, і к о с м о г е н н и й, що має місце в астроблемах (великих метеоритних кратерах) при впливі на породи ударних хвиль, що породжуються падіннями великих метеоритів. Екзогенні процеси вивітрювання порід і літогенез при зануренні осадів на глибину в ході накопичення шаруватих товщ (діагенез, катагенез) в поняття М. не включаються.
Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 12; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!