Дослідження органів статевої системи плідників
Бугая фіксують за роги, при потребі застосовують методи заспокоєння (за допо-могою нейролептиків, аміназину, ромпуну) чи знеболення і проводять андрологічне дослідження за прийнятою в клініці схемою: реєстрація, анамнез, загальне клінічне дослідження і дослідження статевих органів із застосуванням методів огляду, паль-пації, ректального і рефлексологічного досліджень, вивчення проявів безумовних статевих рефлексів (локомоторного, ерекції, обнімального, парувального, еякуляції), оцінювання одержаної від плідника сперми.
При потребі більш глибокої оцінки плідника за рівнем обмінних процесів у його організмі та у продукованій ним спермі проводять біохімічне дослідження крові на вміст загального білка, глюкози, кальцію, неорганічного фосфору, каротину, резерв-
Розділ 17
ну лужність, концентрацію у спермі фруктози та індекс фруктолізу, активність у ній ферментів – каталізаторів аеробних та анаеробних процесів; роблять біохімічне до-слідження сечі, бактеріологічне дослідження сперми та змиву з препуція; проводять андрологічну диспансеризацію бугаїв за Вороніним.
Андрологічну диспансеризацію бугаїв проводять у три етапи:
Перший етап проводять під час вирощування бугайців до 6-місячного віку у пле-мінних заводах та господарствах-репродукторах. Мета цього етапу – виявити і вибра-кувати бугайців із природженими аномаліями розвитку.
|
|
|
Другий етап єдиспансеризацією відібраних для племінних цілей бугайців вікомвід 6 до 12 місяців під час дорощування та попереднього випробування їхньої племінної цінності в господарствах – елеверах та спеціальних випробних станціях. На підставі вивчення ступеня прояву статевих рефлексів, дослідження статевих органів та сперми кожного плідника роблять попередню комісійну оцінку його андрологічної цінності.
Третій етап андрологічної диспансеризації є диспансеризацією племінних бугаїв, що надійшли на племпідприємство. Вона включає систематичний нагляд за станом здоров’я плідників та їх відтворною здатністю у процесі племінного використання; дослідження бугаїв на такі заразні захворювання, як туберкульоз, паратуберкульоз, лептоспіроз, лейкоз, бруцельоз, трихомоноз, вібріоз, псевдомоноз, інфекційний рино-трахеїт; дослідження сперми тазмиву з препуція на бактерійне забруднення, колі-титр; дослідження крові на вміст білка, кальцію, неорганічного фосфору, каротину, резерв-ну лужність; дослідження сечі (питома вага, білок, цукор, кетонові тіла, домішки); аналіз спермопродукції бугая (скільки отримано еякулятів, з них придатних для ви-користання, середній об’єм еякуляту, виготовлено за аналізований період спермодоз, заморожено спермодоз, вибраковано після розморожування, осіменено вперше корів та телиць, з них запліднилося, процент запліднення); дані клінічного дослідження бугая (згідно прийнятої схеми) і врешті робиться висновок про відтворну здатність бугая. Результати диспансеризації заносять у “картку андрологічної диспансеризації бугая-плідника”.
|
|
|
Показники дослідження бугаїв, їх спермопродукції та результатів використання дають змогу віднести їх до однієї з трьох груп (за П. М. Савіним):
1. Високоплідні бугаї – це плідники, в результаті використання яких заплідне-ність корів та телиць від першого осіменіння склала понад 75 %. Статеві рефлекси у таких самців чітко виражені, об’єм еякуляту не менше 5 мл, концентрація сперміїв понад 1 млрд/мл, їхня рухливість – понад 8 балів, живих сперміїв – 80…95 %, ви-живання 70…110 годин, кількість патологічних форм – не більше 3 %. У такій спермі міститься 460…680 мг% фруктози, чітко виражена позитивна залежність між актив-ністю ферментів гіалуронідази та лужної фосфатази і запліднювальною здатністю сперміїв.
2. Бугаї з нормальною плодючістю – це ті, в результаті використання яких отри-мано заплідненість корів та телиць від першого осіменіння у межах 70 %. Вони добре проявляють статеві рефлекси, об’єм еякуляту у них 3…4 мл, концентрація сперміїв
|
|
|
Ветеринарна андрологія
0,4…0,8 млрд/мл, рухливість сперміїв 7…9 балів, виживання 50…80 годин, кількість патологічних форм не більше 5 %. У такій спермі міститься 300…500 мг% фруктози, виражена позитивна залежність між активністю ферментів гіалуронідази та лужної фосфатази і запліднювальною здатністю сперміїв.
3. Бугаї із зниженою плодючістю – це ті, при використанні яких спостерігалася велика кількість повторних осіменінь корів і телиць. Вони характеризуються частим гальмуванням статевих рефлексів або виділенням сперми низької якості (об’єм ея-куляту близько 2 мл, концентрація сперміїв 0,2…0,5 млрд/мл, їх рухливість менше шести балів, патологічних форм – до 20 %, виживання – 30 годин.
Сперма цієї групи бугаїв відзначається низькими показниками вмісту фруктози, активності ферментів гіалорунідази та лужної фосфатази, великою кількістю патоло-гічних форм сперміїв.
4. Неплідні бугаї, що виділяють мало сперми, з низькими показниками концентра-ції сперміїв, їх рухливості, виживання, а також вмісту фруктози, активності ферментів гіалуронідази та лужної фосфатази, великою кількістю патологічних форм сперміїв.
Бугаї третьої і четвертої груп непридатні для використання на племпідприємствах.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 90; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!