Загальні принципи лікування гінекологічно хворих тварин
Довгий час у ветеринарній гінекології для лікування тварин з патологією статевих органів застосовували розчини дезінфікуючих, припікаючих, в’яжучих і подразнюю-чих речовин. Їх рекомендували для промивання, іригації та спринцювання порожни-ни матки і піхви.
Дослідженнями, проведеними під керівництвом І. С. Нагорного встановлено, що розчини цих речовин руйнують або осаджують глікозамінглікани (муцини) секрету геніталій, подразнюють слизову оболонку, тобто діють ятрогенно. Було зроблено ви-сновок про недоцільність введення в порожнину геніталій лікарських засобів у ви-гляді водних розчинів, за винятком розчинів антибіотиків.
Будь-які маніпуляції в порожнині статевих органів виконують після надійної фік-сації тварин, механічної очистки ділянки статевої щілини, ануса, промежини і кореня хвоста та їх дезіфекції.
Метою лікувальних заходів, перш за все повинно бути підвищення резистентності та імунного статусу організму тварин.
Особливості лікування корів при вестибуліті і вагініті. У порожнину піхви вво-дять тампон Мікулича, просочений емульсією синтоміцину або стрептоциду, маззю Конькова, мастисаном з трициліном або іншими антибіотиками і сульфаніламідами. Для доброї фіксації порошків марлеву серветку змазують однією з названих емульсій або стерильним риб’ячим жиром, комплексними вітамінними препаратами (тривіт, тетеравіт, декамевіт). Кінчик тампона виводять із статевої щілини або залишають в глибині на межі піхви і присінку. До складу емульсій або мазей можна вводити 1 % новокаїну.
|
|
|
Введення тампона можна поєднувати з парасакральною новокаїновою блокадою за В. І. Завірюхою.
У корів при достатній годівлі та тривалому стійловому утриманні трихомонозний вагініт і ендометрит самовиліковуються протягом 18–34-х днів. Самовиліковуван-ня прискорюється під час тічки і охоти, а також влітку при пасовищному утриманні
Ветеринарна гінекологія
тварин. Нерідко через 24–48 годин після аборту і вигнання плода та навколоплідних облонок у виділеннях із статевих органів корови, яка абортувала, не виявляють збуд-ника трихомонозу і протягом 5–10 днів настає самовиліковування. Добрі наслідки дає внутрішньом’язове введення коровам синестролу 2–3 рази по 3–6 мл, фолікулі-ну – 1 500–2 000 ОД, пітуїтрину – 5–10 мл, внутрішньовенно – суміші розчинів 40 %-ї глюкози 100 мл, 10 %-го кальцію хлориду 100 мл і 5 %-ї аскорбінової кислоти 20 мл.
Для підвищення стійкості організму щодо трихомонад і продуктів запалення, особливо при хронічному перебігу процесу, застосовують тканинні препарати в дозі 20–25 мл або аутогемотерапію (І. С. Нагорний).
|
|
|
Особливості лікування тварин при ендометриті. Основна мета лікування – від-новити здатність самиць до відтворення нащадків. Його спрямовують на асептизацію внутрішнього середовища матки, регенерацію епітелію ендометрію та залоз.
З цією метою застосовують: патогенетичну терапію (новокаїнові блокади за В. І. Завірюхою, І. Г. Морозом, М. В. Плахотіним, Г. С. Фатєєвим), тканинні препара-ти із печінки, селезінки, плаценти, алое, ФІБС, аутогемотерапію.
З метою посилення скоротливої функції матки, збільшення виділення слизу із за-лоз і кращого розкриття шийки матки роблять масаж матки через пряму кишку один раз на добу, 3–6 разів з інтервалом 1–2 дні, під шкіру або внутрішньом’язово вводять масляний розчини синестролу – 3–6 мл, пітуїтрину – 5–10 мл, фолікуліну – 1 500– 2 000 ОД, карбохоліну – 2–3 мл; внутрішньовенні вливання 20–40 %-го розчину глю-кози – 100–200 мл з 10 %-им розчином кальцію хлориду 100–150 мл і 5 %-ї аскорбі-нової кислоти 20–30 мл.
Добрий результат дає введення в аорту 1 %-го розчину новокаїну дозою 100 мл з по-вторенням через 48 годин (Д. Д. Логвинов, В. С. Гонтаренко), або увену 0,5 %-го розчину новокаїну з розрахунку 0,5–1 мл на 1 кг маси тіла (2–3 ін’єкції з інтервалом 4–5 днів).
|
|
|
При аутогемотерапії свіжу кров зразужвводять внутрішньовенно у дозі 60–100 мл з інтервалом 3–4 дні або стабілізовану 5 %-им розчином натрію цитрату (на 100 мл
свіжої крові беруть 10 мл розчину натрію цитрату, кров утримують в холодильнику 3–5 днів при темпера-турі 3–5 °С) і теж вводять внутріш-ньом’язово через день в дозах 25, 50, 75 мл або 50, 75, 100 мл. У кров доцільно додавати 250–500 тис. ОД пеніциліну або стрептоміцину. Пере-ливання крові, особливо опроміне-ної ультрафіолетовими променями, (УФОК) має виражену високу тера-певтичну ефективність у корів.
З успіхом використовують мето-ди фізіотерапії (рис. 163).
Рис. 163. Накладання озокериту на попереко-во-крижовий відділ хребців.
539
Розділ 16
Лактотерапія: Застосовують свіже знежирене пастеризоване молоко або моло-зиво від здорових корів. Їх вводять підшкірно 3 рази через день в дозах 15, 25, 40 мл. Для ін’єкцій краще брати останні порції видоєного молозива (Д. С. Гришко).
Штучно набута неплідність виникає на ґрунті неправильної організації відтворен-ня тварин, а саме:
Ø низька кваліфікація технолога-осіменатора;
Ø несвоєчасного та неповного виявлення корів з ознаками тічки та статевого збудження;
|
|
|
Ø порушень правил техніки осіменіння самок (неправильний вибір часу осіме-ніння, невдалі станки для фіксації тварини, грубе поводження з тваринами під час осіменіння, низька якість застосовуваної сперми, ненадання тварині спокою після осіменіння), а також коли осіменену тварину не залишають на деякий час у станку, а тоді на привя’язі до закінчення охоти;
Ø несвоєчасне (запізніле) виявлення тварин, що не запліднилися в результаті осіменіння;
Ø осіменіння тварин безпосередньо в стійлах;
Ø погана організація обліку роботи по відтворенню тварин.
Весь парадокс штучно набутої неплідності полягає в тому, що цілком здорові та придатні для відтворення самки залишаються неплідними внаслідок поганої органі-зації відтворення. Найчастіше це буває в тих господарствах, де осіменіння тварин довіряють малокваліфікованим працівникам, де виявлення самок з ознаками тічки та охоти відбувається випадково, не зацікавленими особами. Практика показує, що у 30–40 % і більше корів охоти не виявляють внаслідок слабкого прояву у них її ознак в цей час. З іншого боку, у значної частини корів (за окремими авторами до 30 %) охоту визначають неправильно і, отже, осіменяють їх не в оптимальні строки. Щоб уникнути цих помилок в передових господарствах вдаються до використання спеці-ально підготованих пробників (див. “Діагностика тічки, статевого збудження, охоти та овуляції”).
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 27; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!