Діагностика вагітності та неплідності у корів і телиць
Основними методами діагностики тільності, її строків та неплідності є рефлек-сологічний (за допомогою бугая-пробника), зовнішнє, внутрішнє (ректальне) дослі-дження і сонографія.
Рефлексологічний метод. Спеціально підготованих бугаїв-пробників (одного на 150–200 корів) щоденно вранці та ввечері випускають на 1,5–2,0 години в загони, де знаходяться корови. Такий дозований контакт бугаїв з коровами сприяє прояву у них стадії збудження статевого циклу. Якщо у корови протягом 30 днів після осіменіння, при щоденному контакті з бугаєм, не проявилася стадія збудження статевого циклу, то її вважають умовно тільною.
Зовнішнє дослідження проводять у другій половині вагітності, як описано вище. Ректальний метод визначення тільності застосовують з 60-го дня після осіменін-
ня, правда, у цей час виникає багато (до 10 %) діагностичних сумнівів, тому краще за-стосовувати цей метод з 75–105-го дня після осіменіння, коли можна майже з 100 %-ю точністю дати відповідь щодо тільності чи неплідності.
Зафіксувавши тварину, відводять набік її хвіст і, склавши конусом пальці руки, вво-дять її обертовим рухом у пряму кишку. Увівши пальці руки в задньопрохідний отвір, розкривають його, щоб впустити у пряму кишку повітря і викликати таким чином де-фекацію. Якщо у прямій кишці залишилися рештки калу, то його вигортають рукою. Під впливом холодного повітря іноді кишка стискається. Тоді треба почекати до роз-
|
|
|
Фізіологія вагітності
слаблення кишки, бо інакше під впливом руху руки в на-пруженій кишці може ста-тися поранення її стінки.
Визначення нетільного стану (рис. 61). Для цього треба ввести руку в пряму кишку до ліктя, а тоді від-тягнути її назад, щоб зна-йти шийку матки. Вона про-мацується як твердий валик трохи вправо від середньої лінії таза.
Знайшовши шийку мат-ки, треба просунути руку вперед і пальцями прома-цати м’яке й широке тіло
2 1
А Б
Рис. 61. Техніка ректального дослідження статевих ор-ганів корови:
А – пальпація невагітної матки у старої корови; Б – скорочена невагітна матка; 1 – біфуркація рогів матки; 2 – правий ріг матки; 3 – яєчник; 4 – між-
рогова борозна.
матки. Просуваючи руку
далі, можна виявити перехід тіла в два роги матки, посередині яких є жолоб, або борозна. При цьому тіло й роги мають однакову щільність, але вони набагато м’якші за шийку матки.
Якщо вмістити середній палець руки в борозну, то іншими пальцями можна про-мацати, що роги матки скеровуються вперед і вниз, і їх кінці завертають назад. Якщо ж дістати рукою до місця розходження рогів, то можна рухом усіх пальців захопити всю матку в долоню. Невагітні роги приблизно однакової форми і в них не промацу-ється рідина. Звичайно під час промацування невагітна матка скорочується.
|
|
|
У телиць матка лежить у тазовій порожнині. Тут же дуже часто вона розміщається і у молодих корів. У корів, які багато разів родили, нескорочена матка звисає майже на всю довжину рогів у черевну порожнину. Для її дослідження треба руку ввести далеко в пряму кишку, щоб мати можливість обмацати роги. Це звичайно вдається, бо в передній частині брижа прямої кишки довша і дає можливість глибше дослідити черевну порожнину. Рідко трапляються корови, у яких брижа дуже коротка, і тоді не можна зробити дослідження. В таких випадках треба захопити шийку матки, підняти за неї матку і, швидко просуваючи руку, захопити матку.
Яєчники можна виявити біля рогів матки, вони бувають овальними, щільно-елас-тичними. На боковій стінці таза легко знайти середню маткову артерію, при промацу-ванні якої відчувається пульсація.
Визначення тільного стану. Під час тільності можна визначити ректальним мето-дом такі зміни статевих органів.
Один місяць тільності. У вагітному розі матки близько 100 мл рідини (плодових вод). При пальпації відчувається деяка набряклість матки. Вагітний ріг трохи шир-
|
|
|
ший від невагітного. Зародковий міхурець у цей період буває близько 5 см в діаметрі і рухомий. Промацувати його не рекомендується. Внаслідок утворення на яєчнику жовтого тіла він має тригранні обриси.
Два місяці. Матка атонічна, знаходиться на межі тазової і черевної порожнин. Ріг – плодовмістилище вдвічі більший від протилежного, флуктує. Інколи збільшення
4 3
1 А 10
4 11
3 8 2
9 Б
і флуктуація спостерігаються лише у верхівці рога-плодо-вмістилища.
Півтора – двомісячну тіль-ність можна помилково ви-знати за ендометрит. Щоб не допустити помилки, треба пам’ятати, що при промацу-ванні матки, ураженої ендо-метритом, завжди помічають
4 72
В
4 15 11
8 2
4 11
14 12
3 13
4 56
Г
4 11
14 12 8
13 3
5 2
потоншення її стінок. Крім того, вміст матки витікає з піх-ви, особливо після її пальпації. При тільності стінки матки тонкі, і рідина з піхви не виті-кає (рис. 62 В).
Три місяці тільності. Мат-ка звичайно опускається в че-ревну порожнину і містить близько 1–1,5 л рідини. Іноді від натужування при дослі-дженні матку виявляють у та-зовій порожнині, що нагадує наповнений сечовий міхур. Щоб відрізнити таку матку від
|
|
|
Д Е
Рис. 62. Визначення вагітності та неплідності корови ректальним методом (за А. П. Студєнцовим):
А – пальпація невагітної матки старої корови; Б – скорочена невагіт-на матка; В – 2 місяці вагітності; Г – 4 місяці вагітності; Д – схема кровопостачання матки на 4-му місяці вагітності; Е – 7–8 місяців вагітності; 1 – біфуркація рогів матки; 2 – правий ріг матки; 3 – яєч-ник; 4 – пряма кишка; 5 – широка маткова зв’язка; 6 – лівий ріг мат-ки; 7 – міжрогова борозна; 8 – сечовий міхур; 9 – клубова і 10 – кри-жові кістки; 11 – піхва; 12 – тіло матки; 13 – дно тазу; 14 – шийка матки; 15 – задня маткова артерія; 16 – аорта; 17 – середня і 18 – пе-редня маткові артерії; 19 – яєчникова гілка передньої маткової арте-
рії; 20 – гілка, що йде до рога.
сечового міхура треба захопи-ти шийку матки і переміщува-ти пальці до тіла і рогів. Якщо кулясте утворення є вагітною маткою, то відчуття зв’язку шийки, тіла і матки буде непе-рервним, а у неплідної матки швидко виявляться роги; така матка і сечовий міхур прома-цуватимуться, як окремі мор-фологічні утворення.
270
Фізіологія вагітності
Рухом пальців руки можна намацати плід, що міститься в рідині і має довжину 13–14 см. Якщо знаходять середньоматкову артерію на бічній стінці таза з боку рога-плодовмістилища, то вже з 3,5 місяців тільності відчувається незначне дзюрчання у ній потоку крові, іноді можна промацувати карункули розміром з горошину.
Чотири місяці тільності (рис. 62 Г). Матка опущена в черевну порожнину, її шийка буває на краю лобкових кісток таза. Карункули досягають розміру невелико-го бобу. Щоб їх не сплутати з яєчниками, рекомендують промацати не менше 3–4-х карункулів. Плід має довжину близько 25 см і добре промацується.
Вібрує середня маткова артерія з боку рога-плодовмістилища.
П’ять місяців тільності. Матка опущена в черевну порожнину. Плаценти розмі-щені по всій її поверхні. Біля шийки матки плаценти мають розміри голубиного яйця, а біля верхівок – у 1,5–2,0 рази більші. Пальпується плід довжиною близько 35 см. Починає слабко вібрувати середня маткова артерія з боку вільного рога.
Шість місяців тільності. Матка опущена до дна черевної стінки і практично стає недоступною для пальпації. З тазової у черевну порожнину видовжується піхва, яка промацується як слабковідчутний тяж. Сильно вібрує середня маткова артерія з боку рога-плодовмістилища і слабко – з протилежного.
Плід, що плаває в матці, можна намацати рукою, тільки далеко введеною в пряму кишку. Він має довжину близько 55 см. Карункули досягають величини великого жо-лудя і розміщені дуже близько один від одного.
Сім місяців тільності. Матка дещо піднята до таза внаслідок росту плода. В ній відчувається багато рідини і плід, що плаває у ній. Карункули досягають розмірів голубиного яйця або каштана і
часто розміщаються так близько один до одного, що здаються суцільними. Плід буває близько 70 см завдовжки. Серед-ні маткові артерії дуже збільшені. Течія
крові в них сильна.
Вісім місяців тільності. Внаслідок 1
сильного росту плода він переміщається до тазової порожнини, де його окремі частини можна промацати. Довжина плода близько 75 см. Карункули завбільшки з куряче яйце. Шийка матки розміщена на межі черевної і тазової порожнин або на вході у останню. Пальпуються передлежачі частини плода, плацентоми величиною з куряче яйце ве-ликих розмірів.
Дев’ять місяців тільності. Передлежа-чі частини плода знаходяться у тазовій по-рожнині. З’являються передвісники родів,
Рис. 63. Ехокартина матки корів на 29-й день тільності (за Г. Г. Харутою, В. Д. Не-двигою): 1 – ембріон; 2 – ембріональний міхур; 3 – стінка матки.
Розділ 8
починає виповнюватися молочна залоза, а її секрет стає білого кольору (за консистен-цією нагадує молозиво або молоко).
Метод сонографії за допомогою приладів ультразвукової дії дозволяє діагносту-вати тільність з 30–35-го днів після осіменіння. Частота сумнівних діагнозів складає 2,5 %. Візуалізація ембріона дозволяє у 100 % випадків ставити позитивний діагноз на тільність (табл. 17).
Таблиця 17 Сонографічний моніторинг строку тільності за комплексом показників
(Г. Г. Харута, В. Д. Недвига)
| Строк тільності, дні | Комплекс показників | ||||||||
| довжина ембріона, см | візуалізація | ||||||||
| серцебиття | оточення емб-ріона рідиною | рухів ембріона | оболонок | плацентом | пуповини | органів, кісток | очного яблука | ||
| 26–29 30–32 33–35 36–37 38–40 41–42 43–45 | 0,55–0,84 0,85–1,12 1,14–1,38 1,39–1,59 1,61–1,99 2,05–2,27 2,33–2,71 | + + + + + + + | – + + + + + + | – – + + + + + | – – + + + + + | – – – + + + + | – – – – + + + | – – – – – + + | – – – – – – + |
Примітка: “+” – ознаки або симптоми візуалізуються; “–” – ознаки або симптоми не візуалізуються.
Неплідність визначається за відсутністю візуалізації ембріона через 35 днів після осіменіння.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 26; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!