Форми міжнародних відносин: двостороння (білатеральна), багатостороння (полілатеральна) та колективна
Виокремлюють три форми міжнародних відносин: двосторонні, багатосторонні, колективні:
1. Двосторонні (білатеральні) відносини є базовою формою міжнародних відносин, яка найбільш поширена і в сучасному світі. Щоб сприйняти відносини як такі, потрібно щонайменше дві сторони. Сторони можуть реалізувати у стосунках між собою один вид відносин або ж (як це переважно буває) одразу декілька. Така форма переважає для будь-яких типів учасників міжнародних відносин. У двосторонніх інтеракціях учасники міжнародних відносин можуть домінувати, тобто односторонньо впливати (контролювати) один на одного, підтримувати партнерські відносини між собою (взаємодіяти) та конфліктувати. У кожному випадку сторони, залежно від змісту відносин між ними, послуговуються відповідним дипломатичним та правовим інструментарієм.
2. Багатосторонні (полілатеральні) відносини є формою, яка пов’язана з участю у стосунках декількох, інколи багатьох сторін, які можуть бути пов’язані між собою як безпосередньо, так і через одного з учасників, роль якого в їх множині важливіша, ніж інших. Учасники міжнародних відносин вступають між собою у такі стосунки тоді, коли вирішення певної проблеми, що становить спільний інтерес, неможливе або ускладнене без участі декількох сторін. Ця форма міжнародних відносин є значно складніша порівняно з попередньою, оскільки передбачає використання багатосторонніх механізмів координації дій держав. Полілатеральні відносини реалізуються переважно на довготривалій або середньотривалій основі, яка виявляється у створенні ними коаліцій, союзів, блоків тощо.
|
|
|
3. Колективні відносини мають найвищий, порівняно з усіма іншими формами, ступінь інтегрованості, оскільки для їхньої реалізації (що є визначальною формальною ознакою) формується міжсуб’єктний центр, який виконує функції координатора та організатора відносин усередині множини учасників міжнародних відносин. Така форма міжнародних відносин визначає інколи навіть дуже жорсткі норми діяльності учасників; кожен із них втрачає частину власних функцій та повноважень на користь створеного координаційного центру. Колективні відносини мають переважно довготривалий характер і велику щільність взаємозв’язків між учасниками.
Залежно від форми міжнародних відносин видозмінюються способи правової регламентації діяльності учасників. Якщо двосторонні відносини здійснюються на підставі двосторонніх угод, то підставою багатосторонніх відносин є угоди, договори та конвенції. Колективні відносини, на відміну від попередніх, регламентують угоди, договори, статути тощо.
|
|
|
Двосторонні та багатосторонні відносини можуть мати конфронтаційний або партнерський характер. У кожному з цих випадків форма міжнародних відносин не змінюється, але її зміст набуває іншого значення. Кожна з форм міжнародних відносин відзначається також специфічним правовим регулюванням, оскільки для успішної реалізації взаємодій застосовуються найбільш доречні, у конкретному випадку, міжнародно-правові документи: угоди, договори, конвенції та статути міжнародних організацій
В якості узагальнень в теоретичному дослідженні можна відмітити, що сьогодні для всіх країн міжнародні відносини відіграють значну роль. Встановлення і розвиток міжнародних зв’язків сприяє інтеграції країн у світове господарство, разом з тим, щоб кожна країна відчула значимість свого потенціалу, змогла розвивати свої базові господарські напрямки і забезпечувати ресурсні потреби національної економіки. Міжнародні відносини сьогодні ― це цілий комплекс відносин. Вони розвиваються в різних галузях соціуму, ці відносини зачіпають торгівлю, обміни, інвестиції, надання послуг, співпраця та взаємообмін.
Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!