Процес управління грошовими потоками і його принципи
Управління грошовими потоками підприємства (УГПП) є важливою складовою частиною загальної системи управління його фінансовою діяльністю. Воно дозволяє вирішувати різноманітні задачі фінансового менеджменту і підпорядковано його основній меті.
Процес УГПП базується на певних принципах, основними із яких є:
1) принцип інформативної достовірності;
2) принцип забезпечення збалансованості;
3) принцип забезпечення ефективності;
4) принцип забезпечення ліквідності.
Перший принцип ґрунтується на відповідній інформаційній базі, на забезпеченні інформаційними ресурсами і засобах їх організації.
Другий принцип управління грошовими потоками має справу з багатьма їх видами і різновидами, розглянутими в процесі їх класифікації. Їх підпорядкування єдиним цілям і задачам управління потребує забезпечення збалансованості грошових потоків підприємства за видами, обсягами, часовими інтервалами та іншими суттєвими характеристиками. Реалізація цього принципу пов’язана з оптимізацією грошових потоків підприємства в процесі управління ними.
Третій принцип полягає у використанні грошових потоків шляхом здійснення фінансових інвестицій підприємства й ефективного їх розподілення і використання.
Четвертий принцип і його суть: висока нерівномірність окремих видів грошових потоків породжує тимчасовий дефіцит грошових коштів підприємства, який негативно відображається на рівні його платоспроможності. В процесі управління грошовими потоками потрібно забезпечити достатній рівень їх ліквідності протягом всього розглядуваного періоду. Реалізація цього принципу забезпечується шляхом синхронізації позитивного і негативного грошового потоку в розрізі кожного часового інтервалу розглядуваного періоду.
|
|
|
Основною метою управління грошовими потоками підприємства є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансування обсягів надходжень і витрат грошових коштів та їх синхронізації в часі.
Процес управління ГПП охоплює наступні основні етапи:
1) забезпечення повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства і формування необхідної звітності. Цей етап управління повинен реалізувати принцип його інформативної достовірності. В процесі здійснення цього етапу забезпечується координація функцій і задач служб бухгалтерського обліку і фінансового менеджменту підприємства ;
2) аналіз грошових потоків підприємства в попередньому періоді. Основною метою цього аналізу є виявлення рівня достатності формування грошових активів, ефективності їх використання, а також збалансованості позитивного і негативного грошових потоків за обсягом і у часі;
|
|
|
3) оптимізація ГПП. Така оптимізація є однією з найважливіших функцій управління грошовими потоками, спрямованої на підвищення їх ефективності в попередньому періоді;
4) планування в розрізі різних видів. Таке планування носить прогнозний характер в міру невизначеності низки вихідних його передумов;
5) забезпечення ефективності контролю грошовими потоками підприємства. Об’єктом такого контролю є виконання планових завдань по формування обсягу грошових коштів та їх витрачання за передбаченими напрямами; рівномірність формування грошових потоків в часі; контроль ліквідності грошових потоків та їх ефективності. Ці показники контролюються в процесі моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства.
Методи оптимізації грошових потоків підприємства
Одним з найбільш важливих і важких етапів УГП є їх оптимізація.
Оптимізація грошових потоків (ГП) – це процес вибору найкращих форм і організації на підприємстві з урахуванням кращих умов та особливостей здійснення його господарської діяльності.
Основна мета оптимізації ГПП – це забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків, забезпечення синхронності формування грошових потоків в часі, забезпечення зростання чистого грошового потоку підприємства і т.д.
|
|
|
Основними об’єктами оптимізації ГПП є: позитивний ГП, негативний ГП, залишок грошових активів, чистий ГП і т.п.
Найважливішою передумовою оптимізації ГП є вивчення факторів, які впливають на їх обсяги і характер формування в часі. Ці фактори можна поділити на внутрішні і зовнішні.
В системі зовнішніх факторів основну роль відіграють такі фактори:
– кон’юнктура фондового ринку. Характер цієї кон’юнктури зв’язаний з формуванням грошових коштів за рахунок емісії акцій та облігацій підприємства;
– кон’юнктура товарного ринку. Зміна кон’юнктури цього ринку визначає зміни головної компоненти цього позитивного грошового потоку підприємства – обсягу надходження грошових коштів від реалізації продукції;
– Система оподаткування підприємства. Податкові платежі складають значну частину обсягу негативного грошового потоку підприємства, а визначений графік їх здійснення визначає характер цього потоку в часі, тому будь-які зміни в податковій системі визначають відповідні зміни в об’ємі і характері негативного грошового потоку підприємства;
|
|
|
– існуюча практика кредитування постачальників і покупців продукції. Ця практика визначає існуючий порядок придбання продукції – на умовах передплати; на умовах готівки; на умовах комерційного кредиту;
– система розрахункових операцій господарських суб’єктів. Якщо розрахунок готівкою прискорює здійснення грошових потоків, то розрахунки чеками й іншими платіжними документами відповідно уповільнюють Їх
– доступність фінансового кредиту;
– можливість залучення засобів безплатного цільового напряму. Такою можливістю володіють здебільшого державні підприємства різного рівня підпорядкування.
У системі внутрішніх факторів основне місце займають фактори:
–життєвий цикл підприємства;
– тривалість операційного циклу;
– сезонність виробництва і реалізації продукції;
– невідкладність інвестиційних програм;
– амортизаційна політика підприємства і т. д.
Основу оптимізації грошових потоків підприємства складає забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного їх видів.
На результати господарської діяльності підприємства негативний вплив чинять як дефіцитний, так і надлишковий ГП.
Методи оптимізації дефіцитного грошового потоку залежать від характеру його дефіцитності – коротко- чи довгостроковий.
Збалансованість дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді досягається шляхом використання системи прискорення – уповільнення платіжного обороту, яка полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів з прискорення залучення грошових коштів і повільних їх витрат.
Зниження обсягів негативного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуте:
– при скороченні обсягу складу реальних інвестиційних програм;
– при відмові від фінансового інвестування;
– при зниженні суми постійних витрат підприємства.
Методи оптимізації надлишкового грошового потоку підприємства з забезпеченням зростання його інвестиційної активності.У системі методів розрізняють:
– збільшення обсягів розширеного виробництва операційних необоротних активів;
– прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і початку їх реалізації;
– активне формування портфеля фінансових інвестицій;
– довгострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.
Заключним етапом оптимізації є забезпечення умов реалізації чистого грошового потоку підприємства, адже це зумовлює підвищення темпів економічного розвитку підприємства на принципах самофінансування, знижує залежність цього розвитку від зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів, забезпечує приріст ринкової вартості підприємства.
Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 81; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!